15 архітектурних перлин України, які ще можна врятувати


Зі славною і багатою історією, та забуті людьми. По всій Україні – безліч архітектурних пам’яток, якими у свій час пишалися і які були епіцентром історичних подій. Нині вони не втратили історичної цінності, але стали просто непотрібними… Історичні будівлі – приклади неокласицизму, бароко, неоготики та багатьох інших стилів. На жаль, вони залишені на поталу часу, який невблаганний до цих творінь.

ІGotoWorld.com підготував добірку історичних споруд, які потребують негайної реставрації.

Палац Адольфа Грохольського (палац Терещенків), Червоне

Зведений у 19 столітті власником села, шляхтичем Адольфом Грохольським. Тоді будівля була набагато скромніша. Свого розквіту комплекс досяг, коли село і палац викупив відомий український підприємець Микола Терещенко і його брат авіаконструктор Федір Терещенко. Тут добудували фонтан, сади і парки та навіть – авіамайстерню. Сам палац розширили. Тоді цю пам’ятку архітектури вважали чи не найкращим прикладом неоготики. Після 1917 року комплекс переходив з рук у руки. Тут був і притулок, і ПТУ. Нині у колишньому палаці, у вцілілих кімнатах, мешкають черниці.

Фото: Андрей-Ка, соцсети.

Де знаходиться: палац розташований на вул. Свердлова, с. Червоне, Андрушівського району, Житомирської області.

Собор Святого Миколая, Вижняни

Перша згадка про собор датується 1400 роком. Найбільша цінність храму – фрески. Більшість з них – з 1940-х років. Тобто створювали їх у буремні роки Другої світової війни. Стародавній вівтар, ікони, орган – все підкреслювало велич храму. Та час і недогляд зробили своє. У радянські часи собор Святого Миколая був складом. Відтак храм розграбовано, від органу залишився тільки каркас, руйнуються і фрески. Деякі потребують негайної реставрації. Не полишаючи надії на відновлення, собором опікується місцевий священник.

Фото: invtur.com.ua.

Де знаходиться: собор розташований у с. Вижняни, Золочівсього району, Львівської області.

Палацовий комплекс князів Сангушко, Ізяслав

Тут влаштовували ошатні бали, на які з’їжджалася вельми шановані люди 18 століття. Одним із гостей неодноразово був останній король Речі Посполитої Станіслав Август ІІ Понятовський. Також сюди приїздили й два імператори – російський Петро І та австрійський Йосиф ІІ. Ідейною натхненницею розбудови палацу була вдова Павла Карла Сангушка – княгиня Барбара. На той час – відома поетеса. Вона запросила до Ізяслава італійського архітектора Паоло-Антоніо Фонтану. На жаль, його творіння з часом стало складом та військовою частиною. Нині унікальна пам’ятка архітектури України руйнується. Якщо владні структури не звернуть увагу на історичну пам’ятку, то від неї залишиться тільки порядковий номер…

Фото: invtur.com.ua.

Де знаходиться: комплекс розташований у м. Ізяслав, Хмельницької області.

Костел Святого Марка, Варяж

Зведений у 17 столітті, храм зазнав неодноразових руйнувань. Та, вочевидь, найбільшої шкоди собору Святого Марка завдали не пожежі чи напади, а людська байдужість. Величний храм, з двоярусними баштами, фресками Станіслава Строїнського, з підземеллями, де у свій час вважали за честь упокоїтися навіки знатні люди, сьогодні навідують хіба туристи. Рука реставратора, давно не торкалася стін храму. Тож костел повільно руйнується…

Фото: Seleonov, wikimedia.org.

Де знаходиться: костел розташований у с. Варяж, Сокальського району, Львівської області.

Монастир Різдва Богородиці, Новий Загорів

Монастир Різдва Богородиці засновано ще у 16 столітті, на місці храму. Невеличку церкву ченці тут заснували ще у 12 столітті. Монастир постав завдяки місцевому багатію Петру Загуровському. Подейкують, він взявся за будівництво як подяку за зцілення від численних недуг. Найбільшої шкоди монастирю завдали бої у 40-х роках 20 століття між вояками УПА та нацистами. Тут неодноразово проводили реконструкції військових сутичок, проте уже на фоні руїн монастиря…

Фото: Вадим Войтик, galka.if.ua.

Де знаходиться: монастир розташований у с. Новий Загорів, Локачинського району, Волинської області.

Бережанський замок, Бережани

Родове гніздечко, яке у свій час ревно оберігав рід Синявських, нині руйнується. Всі зусилля, спрямовані на укріплення унікального п’ятикутного бастіону, який здобув славу неприступного, пішли на марне. Сьогодні до Бережанського замку може потрапити кожен охочий. Навіть оглянути його макет. Поки тут спромоглися тільки на мініатюрну копію того, яким би міг бути замок у стилі ренесансу, якби взялися за його реконструкцію…

Фото: odb.te.ua.

Де знаходиться: замок розташований на вул. І. Франка у м. Бережани, Тернопільської області.

Червоноградський замок, Нирків

Містичний замок на червоній землі. Такої слави пам’ятка набула завдяки легендам та незвичному кольору ґрунтів. Тут вони червоні. А за розповідями місцевих мешканців, які вже століттями передаються з уст в уста, підземелля замку ведуть до печери. Саме там колись жив ченець, а нині – безголовий лицар. Він охороняє стежки до самого… пекла.

Фото: VRoman62, static.panoramio.com.

Де знаходиться: ця архітектурна пам’ятка України розташована у с. Нирків, Заліщицького району, Тернопільської області.

Успенський костел, Угнів

Ця пам’ятка все ж дочекалася реставрації. Проте роботи відбувалися настільки повільно, що за цей час встигли утворитися нові дірки у стінах та даху. За час свого існування Успенський храм зазнавав руйнувань та грабунку. Коли селище Угнів перейшло до СРСР, поляки винесли із костелу усе цінне. Одна із башт храму була зруйнована під час артилерійського удару в Першу світову війну.

Фото: Віталій Іщук, ishchuk.net.

Де знаходиться: храм розташований на вул. Міцкевича, 2а, у с. Угнів, Сокальського району, Львівської області.

Замок Острозьких, Старе Село

Ця пам’ятка, вже оновлена, у 2015 році мала приймати туристів. Та, віддана у концесію на 49 років, будівля так і не була відреставрована. Хоча підприємець, який отримав замок Острозьких, обіцяв відновити споруду. Нині найбільший замок Львівщини занепадає. З шести веж збереглися тільки 3, а 14-метрові мури уже нікого не лякають, а тільки змушують стискатися серця туристів та місцевих мешканців від жалю. Адже унікальна пам’ятка потребує негайного відновлення.

Фото: Віталій Іщук, ishchuk.net.

Де знаходиться: замок розташований у Старому Селі, Пустомитівського району, Львівської області.

Костел Воздвиження та святого Йосипа, Підгірці

Віряни й досі приходять сюди на молитву, попри те, що храм руйнується. Велична споруда вражає своєю красою: 14 колон, 7 скульптур святих. На жаль, ще один монумент не зберігся. Він був зруйнований під час Другої світової війни. Сам костел Святого Йосипа зведений у 18 столітті у стилі бароко як родова усипальниця шляхецького роду Жевуських.

Фото: Віталій Іщук, ishchuk.net.

Де знаходиться: костел розташований у с. Підгірці, Бродівського району, Львівської області.

Поморянський замок-палац, Поморяни

Турки та татари не раз штурмували цей замок. Та значний арсенал, який накопичив тут батько майбутнього польського короля – Якуб Собєський, допомагав утримувати оборону. Тільки у 1675 році Поморянську твердиню було зруйновано. Відбудував вже її король Ян ІІІ Собєський. На це витратили 25 тисяч злотих! У 20 столітті тут неодноразово ставали до бою гестапівці та воїни УПА. Нині замок – в аварійному стані.

Фото: Віталій Іщук, ishchuk.net.

Де знаходиться: замок-палац розташований на вул. Підзамчій у смт Поморяни, Золочівського району, Львівської області.

Шпіхлер, Дрогобич

Міська житниця – саме тут зберігали зерно мешканці Дрогобича з 1778 року. Зведена у стилі бароко, вона й понині викликає інтерес серед істориків та архітекторів, та навіть науковців. Адже при будівництві зернозбиральні застосували золотий перетин. Саме витвори мистецтва та будівлі, які створювали із застосуванням цього співвідношення пропорцій, вважають найдосконалішими. Золотий перетин, зокрема, застосував Леонардо да Вінчі, коли створював «Таємну вечерю» та «Вітрувіанську людину».

Фото: Ярослав Гайгель, drohobych.com.ua.

Де знаходиться: Шпіхлер розташований на вул. Грушевського, 16, у Дрогобичі, Львівської області.

Свято-Троїцький монастир, Сатанівська Слобідка

Монастир відомий передусім тим, що тут був цех лірників. Саме вони оспівували подвиги українських козаків, навідували їхні могили. Складати та виконувати думи народні співці вчилися саме у Свято-Троїцькому монастирі. Це ремесло згодом передавалося, так би мовити, у спадок. Спочатку монастир був чоловічим, а вже у 1899 став жіночим. Ліквідований у радянські часи.

Фото: Сергій Талавєр, wikimedia.org.

Де знаходиться: монастир розташований у с. Сатанівська Слобідка, Городоцького району, Хмельницької області.

Палац Курисів, Петрівка

Неподалік лиману постав палац у мавританському стилі. Гадаєте, так починаються заморські казки? Ні, так розпочинаються оповіді про історичну пам’ятку Одещини. Палац Курисів, оздобили ракушняком – вапном з мушель морських тварин. Палац зведений без дотримання симетрії, а головна зала освітлювалася сонячним світлом через дах. Власник – грек Іван Куріс, брав участь у багатьох боях і побачив чимало турецьких будівель, тому і обрав східний стиль для своєї величної оселі.

У серпні 2015 року палац дочекався реставрації. Тож маємо надію, що пам’ятка збереже своє історичне обличчя.

Фото: Дмитро Волошенков, odart.od.ua.

Де знаходиться: палац розташований у с. Петрівка, Комінтернівського району, Одеської області.

Меджибізький замок, Меджибіж

На березі Південного Бугу ще у далекому 16 столітті оселився «Білий лебідь». Так за характерний білуватий колір мурів охрестили Меджибізький замок. Найбільшого розвитку будівля та саме містечко зазнало за правління шляхтичів Синявських. Ця родина володіла замком два століття. У наші часи замок став центром проведення історичних фестивалів. Та попри це, будівля потребує уваги з боку влади та дбайливої руки майстрів.

Фото: letadm.gov.ua.

Де знаходиться: замок розташований на вул. Жовтневій, 1 у м. Меджибіж, Летичівського району, Хмельницької області.

На жаль, цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Ви також можете дізнатись про інші пам’ятки архітектури в Україні. Древні історичні замки, палаци, фортеці, храми багато нам можуть розповісти про час свого розквіту, та ще більше – про роки занепаду та людської байдужості. Над цим варто задуматися, адже втрачаючи історичне надбання, ми втрачаємо основу для розвитку майбутніх поколінь.