Бо про смерть говорити не зручно: Спогади доньки Героя Небесної сотні Сергія Дідича у шості роковини
У роковини загибелі Героя Небесної Сотні Сергія Дідича з Городенки його донька опублікувала у мережі зворушливу розповідь.
Ірина Дідич розповіла, як складно їй жити з цим та згадувати. 18 лютого 2014 року у сім'ю Дідич постукало горе - на Майдані загинув голова родини Сергій Дідич, пише Бліц-Інфо.
Дівчина пригадує, що була ще зовсім дитиною, коли батька не стало. Це був звичний день, вона робила уроки, дивилась прямі трансляції з Майдану та пишалась своїми батьками. Ірина досі пам'ятає крик бабусі, коли та дізналась, що її сина більше немає.
"Я була дитиною коли його вбили. Мені було 12. Того дня я повернулася зі школи додому. Робила уроки. Дивилася прямі трансляції з Майдану. Вогонь. Колеса. Крик. І гордилася своїми батьками, що вони там. А потім дізналася, що мого тата вбили. Мого тата",-написала дівчина у Facebook.
Ірина зізнається, що їй складно згадати його голос, усмішку та обійми. Інколи це вдається зробити у найглибших снах.
"Привіт. Мій тато на Майдані загинув. І так, я з цим живу. Так плачу коли про жертовність говорять. Коли беркутівців в Росію відпускають. Коли «дегероїзують». Коли б’ються за соцдопомогу. Коли вирішують хто за кого має помирати. Але ж живу. І що ви мені відповісте? Зазвичай люди мовчать. Або обіймають. (Це вже трохи краще. Але не для мене. Тільки для них.) Бо про смерть говорити незручно",- додає Дідич.
Дівчина також зауважила, що не знає, що відповідати маленьким дітям, коли її запитують, мовляв, де твій тато. Адже вони здебільшого не знають, що таке смерть, та ще й такої рідної людини.
"Привіт, Іро. А чому ти ні з ким не зустрічаєшся. Привіт. Ну знаєш. Єдиного чоловіка, якого я любила, вбили. Теж чоловіки. І я тепер взагалі чоловіків боюся трохи, насправді. Іро, а ти уявляла собі своє весілля? Так. Смішно. Але коли мені було 12, то мій тато сказав, що хоче зробити мені красиве весілля вдома. З друзями й літніми квітами. Але знаєш, його вбили шість років тому. І жодне весілля вже не буде таким, яким би він його зробив", – зізналася Ірина, підкресливши, що точно такого б уголос не сказала нікому.
Зворушливий допис повністю можете прочитати нижче:
Сотник з Городенки Сергій Дідич загинув 18 лютого 2014 року – в один із найзапекліших днів протистояння на Майдані. Йому було лише 44.
Дідич був активним громадсько-політичним діячем, депутатом районної ради та очільником ВО «Свобода» на Городенківщині, займався власною справою.
На революцію Сергій поїхав ще у грудні разом з дружиною і весь час перебував у епіцентрі подій. Побратими Сергія кажуть, що він, як сотник, умів підтримувати дисципліну та оберігати своїх підопічних. Завдяки розслідуванню його дружини Галини та сина Андрія, а також слідства, вдалося з’ясувати — Сергій Дідич загинув від наїзду машини, якою керував також протестувальник з Майдану.
Сталось це 18 лютого 2014 року, коли Сергій разом зі своєю сотнею стримував атаку «Беркута» у Кріпосному провулку. За словами побратимів, коли його сотня відходила, Дідич йшов останнім. Сергія схопили та били «беркутівці». Дідич бився із «беркутівцями» на проїжджій частині, а в цей час по ній на великій швидкості рухалася вантажівка ГАЗ-3309, за кермом якої був інший майданівець — Леонід Бібік, який намагався на машині вирватися з оточення. Один з беркутівців, Андрій Єфімін, сильно вдарив Сергія Дідика по голові, і за мить вантажівка збила Сергія. Після зіткнення з вантажівкою, Сергій не вижив.