Браконьєри і далі завдають фауні Прикарпаття великих втрат

news-image: Браконьєри і далі завдають фауні Прикарпаття великих втрат
Про цю подію нам розповів один житель Богородчанського району. Просив не називати себе, бо, каже, й так уже мав конфлікти, коли намагався навести лад з місцевими браконьєрами. Та в результаті ті залишалися безкарними і приходили до нашого співрозмовника з, м’яко кажучи, претензіями.

Петро, назвемо його так, — мисливець з діда-прадіда. Але він уточнює, що ходить на полювання не заради м’яса, це просто його захоплення. Тому його так зворохобило те, що бачив у лісі на межі сіл Молодькова та Пнева Надвірнянського району. 

А почалося все з того, що одного дня він вирішив прогулятися лісом. Зустрів односельця, який заготовлював там дрова, і почув, що той бачив сліди великого ведмедя. В короткім часі односелець знову повідомив, що зграя бродячих псів об’їдала тушу якогось великого чорного звіра, котрий лежав у потічку. Ближче не підходив, бо боявся, аби собаки й на нього не накинулися. 

Через кілька днів він із цим чоловіком пішов на те місце. Петро про всяк випадок взяв з собою планшет, яким і сфотографував залишки ведмедя. Але спершу довелося відігнати зграю із восьми-дев’яти великих бродячих вівчарок. Це далося нелегко, собаки поводилися доволі агресивно, не бажаючи полишати здобич. Власне, вони вже встигли об’їсти ведмедя до кісток. 

Петра вразило, по-перше, що ведмідь був чорний, а це рідкість для наших Карпат. Здебільшого клишоногі у нас бурі. По-друге — розміри звіра. «Я ношу взуття 43-го розміру, а його лапи були значно більшими», — каже Петро. Як мисливець, котрий знає звички тварин, він переконаний, що ведмідь йшов з території, яка належить Солотвинському лісгоспу, до угідь Надвірнянського районного УТМР на годування, бо там багато плодових дерев. Дорогою його підстрелили, бо місцеві люди, — а Петро як колишній правоохоронець провів власне своєрідне розслідування — розповідали, що приблизно в ті дні чули вночі в лісі постріли. 

Та пораненому звіру вдалося втекти. Через темряву та відсутність снігу браконьєри не змогли його вистежити. А вдень, очевидно, побоялися розшукувати ведмедя, щоб їх випадково не помітив хтось із людей в лісі. Отож зробили «подарунок» собакам. Петро сфотографував розтерзаного звіра і звернувся до засобів масової інформації, щоби привернути увагу до проблеми браконьєрства, яка, за його словами, доволі гостра.

Причому і він, й інші його земляки переконані, що цим займаються й ті посадові особи, які за специфікою своєї діяльності, навпаки, мають захищати природу. Чоловік наводив конкретні факти, але оскільки наша розмова відбувалася на основі анонімності, то, звісно, їх не публікуватимемо. інший нюанс полягає в тому, що навіть затримання браконьєрів — це ще не гарантія притягнення їх до відповідальності.

— У березні торік у нас затримали цілу групу. В цей час взагалі не можна полювати, бо тварини виношують потомство. Приїхала міліція аж з двох районів. Та, наскільки мені відомо, щось там «порішали» і браконьєрів відпустили, — розповідає Петро.

Ці особи настільки знахабніли, що можуть стріляти навіть у межах населених пунктів, розповідає чоловік і наводить ще один приклад. Одного разу в лісі знайшов маленьку козулю. Приніс додому, вигодував, вона стала зовсім ручною. Росла, по суті, як домашня тварина. Та коза — вона і є коза. Тож якось на свою біду вибігла за подвір’я на поле, попри яке саме їхали так звані мисливці. Ті одразу застрелили козульку, вкинули в машину та й поїхали собі.

Та найбільшої шкоди завдають такі собі заготовники, які полюють на лісових тварин на замовлення численних колиб, ресторанів, туристичних комплексів тощо. Тут справу поставлено на такий організований рівень, що боротися з цими бригадами дуже важко.

Скажімо, знайомий автора цих рядків, який вийшов у відставку полковником міліції, на пенсії став директором одного з місцевих мисливських угідь, розповідав, що попри його зв’язки ледь дає з тими «заготовниками» раду, коли вони заходять на його територію.

Врахуйте, що нині, коли триває туристичний сезон, ця проблема може загостритися. За такої кількості відпочинкових комплексів, які надають відповідні послуги, привабити туристів «екзотичним» меню, мабуть, знайдеться чимало охочих.

Здичавілі пси гірші за вовка 

Але лісовим тваринам, зрештою, як і домашнім, загрожує небезпека не тільки від браконьєрів. Значно зросла кількість безпритульних собак. Вони не бояться забігати на людські обійстя, де крадуть переважно птицю. Найгірше, що й на людей нападають.

Правда, голова правління Івано-Франківського УМТР Михайло Лущак стверджує, що все ж принаймні члени його товариства полюють на здичавілих собак. Навіть законодавство передбачає відстрілювання таких псів, коли вони перебувають у мисливських угіддях.

Також підпадають під знищення собаки, які загрожують життю чи здоров’ю людей.
А природі здичавілі собаки завдають дуже великої шкоди. Вони гірші за вовків, — зазначає Михайло Миколайович. — Знищують молодняк благородних оленів, козуль, зайців тощо. Ось зараз лежить сніг, тому пси дуже легко можуть наздогнати козу. До речі, в одному з районів саме й намагаємося вистежити трьох собак. Їхні сліди помітив наш єгер. Проблема лише в тому, що вони полюють вночі, а вдень десь відлежуються. Зрозуміло, що мисливцям від такої «здобичі» — ні шкури, ні м’яса. Але зазначу, що до завдань мисливських організацій, які є водночас і користувачами мисливських угідь, належить і утримання диких тварин на відповідному рівні. Зокрема, й через регулювання в лісах чисельності хижаків. Йдеться про лисиць і тих самих здичавілих псів. Мисливці розуміють, що за них це ніхто не зробить. і якщо не відстрілювати хижаків, то завтра не буде на що полювати...

Хобі таке — постріляти

— На жаль, маємо ще двоногих хижаків, — розмовляємо далі з Михайлом Лущаком. — Проблема браконьєрства, тобто незаконного добування диких тварин, на сьогодні стоїть гостро не лише в нашій області, а й по всій Україні. Користуючись ситуацією, яка наразі склалася в країні, певна категорія осіб, відчуваючи свою безкарність, чи тому, що мають відповідне прикриття або просто великі гроші, завдяки яким вважають себе недоторканними (на жаль, через деякі обставини воно так і є) все нахабніше поводиться в мисливських угіддях. Одні займаються браконьєрством для власних потреб, другі — з метою наживи, як згадувані вами «заготовники». А ще є групи людей, котрі займаються браконьєрством суто задля розваги. Хобі у них таке — постріляти. і зауважу: з цією навалою браконьєрів самі по собі ні єгерська служба, ні лісова охорона наразі дати ради не можуть. Скажімо, що може зробити один егер вночі проти групи озброєних людей? Річ у тім, що полювання вночі, заборонене законодавством, наразі стало для нас великою проблемою. Браконьєри мають потужну техніку. Спробуйте на «Ниві» догнати джип. 

Крім того, у них — прилади нічного бачення, навіть тепловізори...

— Цікава ситуація. Цієї техніки не вистачає на передовій, а у браконьєрів є...

— А що для тих осіб викласти якихось150 тисяч гривень? Я ж казав, що серед браконьєрів — чимало багатих людей, які займаються цим задля розваги. На їхніх джипах — «круті» номери, їх ніхто не зупиняє, не чіпає. На жаль, як було колись, так поки що і залишилося.

— Ваші єгері колись проводили спільні рейди з «Беркутом»?..

— Ми тісно співпрацюємо з міліцією. Наприклад, за перші чотири дні цього року в результаті таких спільних рейдів вилучили у браконьєрів три одиниці зброї. Ще дві рушниці наші єгері вилучили самі. У нас таке правило: як тільки єгер чи працівник лісової охорони виявить правопорушення, одразу телефонує на «102» і на місце виїжджає слідчо-оперативна група. Щоправда, розуміємо, що, враховуючи ситуацію в державі, міліція має досить інших проблем і завдань. Це з одного боку. З другого, браконьєри  удосконалюють свій промисел.  Скажімо, ставлять різні капкани, петлі, самостріли.

Влаштовують засідки на місцях переходу диких тварин, навіть підгодовують їх, привчаючи до перебування в певному місці. Тому користувачам мисливських угідь, особливо тих, які межують із населеними пунктами, доволі складно боротися з цими особами.

До того ж доволі складно довести вину, хіба що вдається спіймати «на гарячому». Але трапляється, коли навіть у таких випадках браконьєри не несуть повної відповідальності.

Наприклад, вже три роки не можемо відшкодувати збитків від незаконного полювання на кабанів у Тлумацькому районі. Газета «Галичина» свого часу писала про це. Тоді було затримано групу браконьєрів із незаконно впольованими трьома тваринами. Далі ними зайнялися правоохоронні органи. Щоправда, в ході розслідування до відповідальності притягли тільки одного з тієї компанії. Як-то кажуть, знайшли крайнього. Попри те, що вину особи було доведено, відбулися суди, на яких у тому числі й наші єгері давали свідчення, та результат, можна сказати, нульовий.

Не «москаль» робить шкоду

— Тепер до нас приїхало чимало переселенців, серед яких вистачає і багатих людей. Чи не з цим пов’язане зростання браконьєрства?

— Ні. Я завжди кажу, що «москаль» не приїхав сюди робити шкоду. Це справа рук місцевих жителів, які все знають, мають відповідні зв’язки, котрі дозволяють залишатися безкарними. Візьмемо оті групи браконьєрів, які живуть з цього, виготовляють вироби з дичини. Наприклад, ковбасу з кабана продають по 250 гривень. Тим більше, що на це є попит, адже маємо чимало колиб, у меню яких можна знайти страви з дичини. До нас навіть такі горе-мисливці приходять, які просять тільки ліцензію на своє ім’я. Ми їм відмовляємо, бо розуміємо, для чого це. Скажімо, на законній підставі вполює кабана, кілограмів на двісті, з якого виготовить, нехай сто кіло ковбаси. Візьме ветеринарну довідку, що м’ясо придатне для споживання, і під ці папери продасть ще тонну, тільки вже із незаконно впольованої дичини. 

Вже цього року маємо два випадки браконьєрства. Зокрема, у Калуському районі застрелили двох козуль. Єгері знайшли їх шкури та голови. Кількох хвилин не вистачило, аби спіймати браконьєрів. Вони встигли сховатися в селі. Ми здогадуємося, хто це, але спробуйте доказати. Це доволі складна процесуальна дія. 

Аналогічна подія трапилася в Тисменицькому районі. Але тут порушники залишилися без здобичі, бо наш єгер знайшов обох козуль, схованих у лісі. Один з лісників почув постріли і повідомив про це нашого єгеря Романа Лущака. Той почав збирати своїх помічників, щоб поїхати на місце події, коли йому знову зателефонували. Цього разу  — один із членів мисливського товариства села Старого Лисця, який також чув постріли, тільки вже в іншому місці. Під час огляду території спершу знайшли захований рюкзак, а неподалік — прикидану гілками козулю. Від неї вела ще одна стежка, рухаючись якою єгер натрапив на другу козу. Як і перша, вона загинула від наскрізного кульового поранення. Залишивши біля обох знахідок сторожу, Роман Лущак ще з одним помічником пішли далі слідами, які вивели їх до села Нивочина Богородчанського району. А далі слід, самі розумієте, загубився. Чи були браконьєри жителями саме цього села — сказати важко. Але ясно одне — вони мали намір залишити вдома рушниці, переодягнутися, бо, як правило, браконьєри виходять на промисел у камуфляжі, а потім повернутися за козулями. Навіть якби їх і затримали, вони все одно відбрехалися б: мовляв, просто гуляли лісом, випадково натрапили на козуль, ну і забрали собі. А як довести, що стріляли саме вони?.. 

Зайців — удосталь...
— Михайле Миколайовичу, попри те чув, що в наших лісах кількість диких тварин збільшилася.

— Буду говорити лише про ті угіддя, які належать УТМР, бо в області є й інші користувачі. Загалом у нас разів у п’ять збільшилася кількість кабанів. Це становить навіть деяку загрозу для сільського господарства. Думаю, що цього року спостерігатимемо зростання скарг від населення щодо потрав кабанами їхніх посівів. 
Є нормальне поголів’я козулі. Оленів у наших угіддях мало. Вони є тільки на Верховинщині. Власне, в тому регіоні дещо своя специфіка. Коли збільшується збирання ягід та грибів чи відбувається освоєння полонин, то це тривожить звірину, і вона шукає більш безпечні місця.

Радіємо з того, що у нас зросло поголів’я зайців. Зокрема, у Галицькому районі. Маємо такий випадок — приїхав до нас поляк подивитися, чи не можна організувати для своїх співвітчизників полювання на зайців, куріпок, перепела тощо. Бо в Польщі вже 17 років на зайців не полюють. Повезли його в нашу первинну мисливську організацію в селі Залукві. То поляк за якихось дві години «підняв» 19 зайців. Зрозуміло, що він залишився дуже задоволеним і цього року має намір знову приїхати до нас уже з товариством. Ціни, які ми запропонували, — 1000 гривень за зайця, — сприйняв. Для порівняння: для нашого мисливця один вихід на зайця коштує  17 гривень. А додайте сюди інші платні послуги — супровід єгеря, інструктаж, пригощання якоюсь національною стравою... Бо ж мисливські господарства мають заробляти не лише на вартості тварин.

P. S. Поки матеріал готували до друку, був виявлений ще один факт, по суті, звірячого браконьєрства. Один з представників організації «Фауна Прикарпаття» із сином їхав машиною до джерела Пресвятої Богородиці, розташованого на території Рибненської сільради Тисменицького району. Побачив, як з лісу вийшов чоловік у камуфляжі, котрий,  своєю чергою, помітивши машину, повернув назад. Досвідчений мисливець одразу зрозумів, що має справу з браконьєром. Він зупинив машину в тому місці і також пішов у ліс. Метрів за 50 від дороги побачив сильце, в якому була відрізана нога, судячи з усього, молодого кабана. Навколо все було залито ще свіжою кров’ю. А метрів за десять в сильце потрапила льоха. Швидше за все, це була свиноматка з поросям. Браконьєр спершу відніс порося, а потім мав намір повернутися за льохою, та випадкові свідки його відлякали. Обурені мисливці прибили на одному з дерев поблизу того місця табличку з надписом на адресу зловмисника: «Нелюд, ми тебе шукаємо!».
Водночас днями голова Рожнятівської районної організації УТМР Василь Дирів під час спільного рейду з працівниками міліції вилучив три одиниці зброї у групи, яка мала намір зайнятися незаконним полюванням. До речі, один із того товариства був неповнолітнім. Крім того, в іншому районі вилучили нарізний карабін в другої групи браконьєрів, котрі влаштували полювання в нічний час з допомогою освітлювальних приладів. Коротко кажучи, влаштували таке собі місцеве «сафарі». І хоча ще нічого не вполювали, але самі їхні дії є вже серйозним правопорушенням, тож на місце події було викликано слідчо-оперативну групу, складено відповідний протокол, і далі — справа за правоохоронцями...

Газета Галичина


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 01.02.2015 06:37




загрузка...