У понеділок, 7 жовтня в Івано-Франківську у рамках програми "Діалоги про Україну" відбулась зустріч з представниками уряду, присвячена мирному врегулюванню на Донбасі.
Нагадаємо, 1 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна погодила текст так званої "формули Штайнмаєра". Та волонтери, учасники бойових дій на Донбасі, активісти, громадські та політичні діячі виступили з різкою критикою щодо підписання цієї формули, вважаючи це здачею українських інтересів. Міські та обласні радиприймали звернення до президента не допустити капітуляції та здачі України. Фактично, у всіх обласних центрах та Києві проходили акції протесту.
Аби зупинити хвилю обурення команда президента вирішили запустити програму "Діалоги про Україну" , аби розповісти українцям, які кроки для припинення війни будуть здійснені найближчим часом, за які "червоні лінії" влада не заступатиме та навіщо Україна погодилася на "формулу Штайнмаєра". Почали з Прикарпаття.
На зустріч до Івано-Франківська приїхали директор Міністерства закордонних справ України Олексій Макеєв, перший заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Антон Колумбет, заступниця міністра оборони України Аліна Фролова та нардепка від "Слуги народу" Олена Вінтоняк, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.
Послухати пояснення зібрався повний зал бажаючих. На своєрідний "діалог" завітали представники ветеранських організацій, активісти, священники, чиновники та бюджетники. Декому з останніх дозволили навіть піти, коли у залі вже не вистачало місць для активістів.
"Формула Штайнмаєра — це ні в якому разі не капітуляція, про неї не може йти мова. У нас молоді люди, які мають будувати Україну, гинуть за якісь політичні інтереси Путіна. Війну може завершити лише агресор, або ж нам потрібно здобути перемогу. У нас гібридна війна, і саме перемога в ній нам потрібна, однак це не можна зробити військовим шляхом. Війну треба перевести в дипломатичне русло, і тоді ніхто не буде гинути за чиїсь політичні амбіції", - розпочав розмову голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль.
Заступниця міністра оборони України Аліна Фролава наголосила, що зараз потрібно провести розведення військ, яке було передбачено ще Мінськими домовленостями та готувалося у 2016 році. Тож зараз готуються нові позиції для військових.
"Це потрібно для збільшення відстані між нами та супротивниками. Мова йде про один кілометр. Воно буде дзеркальним — робитиметься з двох сторін на сьомий день після зупинення вогню. Якщо інша сторона продовжуватиме вести вогонь розведення — не відбудеться. Воно дасть можливості зайти на територію поліції, Нацгвардії та місії ОБСЄ, провести розмінування території, почати відбудовувати інфраструктурні об'єкти та інше... Поки не йдеться про відведення військ по всій лінії розмежування. Війська відступають тільки на території трьох населених пунктів", - каже Фролова.
Опісля виступів високопосадовців з Києва слово надали й громадськості. Керівник міської організації учасників АТО Мирослав Кріль висловив думку від імені ветеранської спільноти.
"Бахманська траса – це висоти. Якщо ми втратимо ці позиції, то ми втратимо Сєвєродонецьк і Лисичанськ - це стратегічні пункти. Чи розуміють всі ризики у Міністерстві оборони, до яких може призвести відведення військ?”, – запитав Кріль.
На це Фролова зазначила, що деталями військової операції займається Генштаб і вона прокоментувати це не може.
Підтримав Кріля і атовець Петро Шкутяк. Він акцентував, що відходити на кілометр ні в якому разі не можна.
"На війні кілометр - це дуже багато. Ви говорите про те, що відбудовуватимуться дороги, однак це робитиметься для російських танків, аби вони прийшли сюди. Потрібно утриматись на існуючих територіях, не можна відходити з місць, які ми утримували з початку війни, згадайте Іловайськ, коли ми вже раз повірили Москві", - впевнений Петро Шкутяк.
Та високопосадовці переконують, що формула не передбачає здачі кордонів. Також не йде мова про проведення виборів на сході під дулами зброї. Директор міністерства закордонних справ України Олексій Макеєв каже, що новий закон про вибори на тимчасово окупованих територіях почне діяти з 1 січня 2020 року.
"Ми працюємо над тим, аби провести вибори спочатку на сході, а потім і в Криму. Хочемо, аби люди знали, що ми про них пам'ятаємо. Вибори відбудуться тільки тоді, коли всі політичні партії зможуть на рівних умовах проводити передвиборчу кампанію. Вибори в Горлівці не мають нічим відрізнятися від виборів у Тернополі чи Франківську", - додає Макеєв.
Після двогодинного "діалогу" зустріч завершили. Втім, кожна з сторін залишилася при своїй думці.
Читайте нас в Facebook, Telegram та Instagram. Тільки найважливіші новини!