Чи виживе ліжникарство? Підсумкові нотатки з одного святково-мистецького дійства

Такого масштабного заходу, як цьогорічний ІІ Міжнародний фестиваль-ярмарок «Барви карпатського ліжника», що відбувся у «столиці ліжникарства» – Яворові на Косівщині, – це село ще не бачило за свою понад 320-літню історію.

Участь у велелюдному дійстві, ініціатором якого став директор РЦНМ «Гуцульська ґражда», кандидат сільськогосподарських наук В. П. Лосюк, взяли причетні до ліжникарства митці з гуцульських регіонів Прикарпаття, Буковини, Закарпаття, української діаспори в Румунії. Гостей та учасників свята привітав голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, пише Галичина

Варто б детально спинитися тут на проблематиці, офіційно означеній як «Розвиток мистецьких осередків як засіб збереження етнокультури Гуцульщини». Цій темі було присвячено панельну дискусію та науково-практичну конференцію у трьох секціях: «Відродження традиційного вівчарства» (модератор – старший науковий співробітник Інституту агропромислового виробництва Карпатського реґіону, кандидат біологічних наук Василь Гуменюк), «Розвиток ліжникарства» (член Спілки художників України Василь Корпанюк) та «Популяризація екологічного і культурного туризму» (заступник начальника управління економічного розвитку, торгівлі і туризму Косівської РДА Ірина Дімбровська). Саме на цих засіданнях відомі мистецтвознавці, економісти, аграрії обговорили важливі аспекти збереження і примноження традицій народного мистецтва і Яворова, й Гуцульщини загалом, адже воно неможливе без тієї чи іншої матеріальної бази, сировини, як, скажімо, ліжникарство – без овечої вовни.

Саме з огляду на це учасники конференції – вчені та практики – загострили увагу присутніх на катастрофічному скороченні поголів’я овець української гірськокарпатської породи, а лише вовна саме цих тварин придатна для виготовлення високоякісних ліжників, котрі вже давно стали своєрідною візитівкою Яворова, Гуцульщини і навіть України. Форум ухвалив постанову про необхідність розробки, затвердження і державної програми відродження гірськокарпатського вівчарства, нарощування поголів’я овець згаданої породи, збереження і примноження традицій ведення галузі.

Голова Косівської районної ради Павло Ванджурак підтримав ідею спільних зусиль на відродження вівчарства, а також торкнувся проблематики загальної інтенсифікації тваринництва в передгірних та гірських населених пунктах, адже тут практично немає змоги провадити рільництво, тому вівчарство, скотарство, розведення кіз може і повинно стати основою економіки реґіону – як це було споконвіку. Учасники фестивалю мали змогу оглянути козеферму яворівського підприємця Івана Вепрука та його сироварню, облаштовану згідно з сучасними досягненнями в цій справі справи, і це – можна сказати – перша обнадійлива ластівка нового підходу до відродження тваринництва, базована на принципах ринкової економіки і належного підходу до організації аграрного виробництва.

Промовці підкреслювали важливість збереження народних традицій ліжникарства Гуцульщини й гармонійного поєднання новацій, які останніми роками багато в чому видозмінили колористику, візерунки та інші параметри ліжника й існує загроза втрати саме давнього варіанту цього виробу, характерного суто для Гуцульщини. А цього допускати ніяк не можна.

Нині розробляють обласну комплексну програму з розвитку екологічного та культурного туризму на період до 2027-го року. Й учасники фестивалю-ярмарку зійшлися в тому, що необхідно подати свої пропозиції до цього документу, щоб він був наповнений привабливими, реалістичними й важливими для регіону проектами.

Фестиваль завершився культурно-мистецькою програмою з виступів народних колективів Буковини, Прикарпаття і Закарпаття. Яворівчани передали естафету фестивалю гостям з Румунії, які пообіцяли провести наступний захід на такому ж високому рівні.