Франківець Михайло Сеньків пише незвичні фурклики

news-image: Франківець Михайло Сеньків пише незвичні фурклики
«Бліц-Інфо» продовжує спецтему- «ФРАНКІВСЬК. ЛЮДИ». Тут розповідаємо про людей, що мають цікаве захоплення, віддані своїй справі та роблять наше місто особливим.

Михайло Сеньків - 40-річний франківець, який вже декілька років на своїй сторінці у Facebook викладає "Фурклики". Так чоловік називає власні чотирирядкові вірші. 

"Як на мене, український сегмент у Facebook переживає період фуркалізації. Це таке явище, коли контекст, який створюється у цій мережі, не завжди варто сприймати серйозно. Саме слово "Фурклики" гарно звучить, лягає на язик, там є літера «Р», в деяких слов’янських мовах вона взагалі є складотворчою. Це такий звукоряд, який мені було приємно слухати, і я подумав, чому б це не могло стати згодом явищем",- пояснює Сеньків.

Любов до незвичних віршів почалась у шкільні часи. У 8-9 класі франківець натрапив на книгу «Пропала грамота». Так називалася збірка сучасної української поезії. Тоді відкрив для себе, що українська література - це не обов’язково Тарас Шевченко, Леся Українка чи Іван Франко. Також чоловік полюбляв перечитувати вірші Юрка Позаяка:

Якщо ти летиш в літаку 

І падає твій літак 

ВрОбитись в годину таку 

Не соромно аж ніяк

 

Якщо тебе ненароком 

Гепнуло шлакоблоком 

Вважай, що тобі повезло 

Останнє в житті западло ,- цитує Сеньків.

Одного вечора в одинадцятикласника Михайла несподівано в голові з’явилися слова, які він одразу записав на папері.

"То був дуже довгий вірш, - пригадує франківець, - починався з того, що «На кухні смажилась котлета, я мурдував себе й Гамлета, і раз і раз і знову й знову, я згадував англійську мову. Так жити більше я не міг, тому і на канапу ліг. …».

Потім з’явився другий, третій вірш. У школі Сеньків друкувався в літературному альманасі «Вікно». Каже, це був цікавий досвід. А потім був Майдан 2014. У той час у Facebook з'явилась сторінка, де були так звані «порошки», короткі чотирирядкові вірші, під назвою "Кокс Квасьневського".

"З того часу все закрутилося. Навіть ставив собі різні соціальні норми. У 2016 році вирішив зробити міні-експеримент - ні дня без рядка. Рік я протримався, крім вихідних, звісно. Видавав в ефір швидше для себе, ніж для когось. Зараз таке не практикую. Вирішив, що не варто ставити такі високі планки, треба давати людям відпочити від себе",- жартує чоловік.

Пов’язане зображення

Український фольклор ділиться на календарно-обрядові, соціально-побутові та родинно-побутов пісні. Франківець вважає, що приблизно в цьому напрямку можна класифікувати і його фурклики. 

"Я схильний до того, щоб розглядати фурклики як народну творчість. Їх так само можна поділити на родинні чи сезонні вірші. Якщо брати пори року, то мені більше подобається осінь. Вона дозволяє побачити велику гаму кольорових відтінків. Це така пора, яка звертає на себе увагу і змушує задумуватись над різними речами",- каже Сеньків.

Журбу жоржин у собі носимо

Не бачим дивовижних змін

А це ж завдячуючи осені

We live in yellow submarine

 

Знай як раптом дощик

 Шмаркляє з небес

Це падуть самотніх

Сльози стюардес

 

Зачитав франківець і весняні:

 

"Ця мить гармонії у світі

Хвилинка щастя й доброти

Коли весною підігріті

В вікно тобі кричать коти"

 

"Весна насіє цвіт у лузі

Наповнить щебетом сади

Згрупує в полі у райтузах

Зади"

 

Розповів Михайло Сеньків і процес створення віршів. За його словами, інколи до голови приходить влучна фраза, яка стає кісткою майбутнього фурклика. Далі діло автора - наростити м'ясо. Часом теми для віршів, сюжети і образи можна знайти в книгах. Може бути й таке, що початковий задум взагалі до реалізації не доходить, але на його основі з’являється геть інший вірш. Єдиного рецепта -  немає. Кожен процес створення віршів не подібний до попереднього.

"Я не довго ношу в голові фрази. Буває таке, коли на папір лягають речення, які, можливо, підійдуть до десяти різних фуркликів. Однак вони так і залишаються на папері й потім переходять в макулатуру. Але щоб кілька тижнів носити у собі – ні",- розповідає франківець.

Чоловік додає, що все приходить спонтанно. Щоправда, інколи змушує мозок робити філологічні вправи й тоді фурклик з’являється швидше. Каже, любить ходити пішки, тому частіше слова в голові з’являються, коли гуляє на вулиці.

"Про Івано-Франківськ, власне, дуже мало маю віршів. Напевно, більше надихають люди довкола, або ж ситуація. З поганим настроєм ніколи нічого не виходить. Процес створення фурклика допомагає з нейтрального чи негативного настрою перейти у позитивний. Бо творення завжди спричиняє сплеск певних гормонів в тілі, що дозволяє відчувати себе більш щасливими, ніж тоді, коли не твориш",- наголошує Сеньків.

Поки франківець використовує один майданчик для віршів – Facebook. Раніше публікував фурклики у телеграм-каналі, однак з кінця грудня минулого року пішов у творчу відпустку. Не виключено, що згодом відновить й його. Випускати власну збірку, каже, не планує.

"Не вважаю, що вірші потрібно десь публікувати. Якщо таке бажання визріє - буде добре. Аудиторія та майданчик – є. Кому потрібно - хай читає. Знаю точно, що читають трішки більше, ніж реагують. Однак, така специфіка соціальної мережі",- розповідає поет.

Улюблених віршів у чоловіка є декілька. Зачитав, ті, до яких найбільше лежить душа:

 

Стайні Гераклу дали мити

Воли корови дві свині

Він се не годен зрозуміти

Why me

 

Дружина теща і донька

На море їдуть дивлюсь слідом

І проситься скупа сльоза

I like the way you give me freedom

 

Чоловік зізнається, що не може писати серйозні речі. Можливо, через те, що не надто серйозно ставиться до дійсності. Завжди намагається підходити до того, що відбувається довкола, з ноткою іронії та сприймати речі простіше, ніж це є насправді.

"Можливо, це допомагає легше проживати життя та ті проблеми і «зради», які нас оточують. Вірші життєві, оскільки тут немає штучного. Я нічого не вигадую, бо творю в середовищі в якому живу, тому фурклики заземлені в побут, стосунки, природу...",- пояснює франківець.

 

Вже не кричить кавалєр матом

Розкинув руки ніс задер

Не попередила що тато

Боксер

 

На завершення Михайло Сеньків сказав, що сподівається, що його вірші несуть радість для людей.

"Я позитивніше налаштований до завтрашнього дня, коли з’являється фурклик. Тоді розумію, що є ще порох в порохівницях. Розумію й те, що можу в зайвий раз про себе нагадати у мережі. До того ж, у моєму віці, коли серотонін перестає виділятись, черговий фурклик – порція гармонів для мозку, серця і всього організму. Хочеться вірити, що у людини, яка прочитала вірш, хоча б на 5 хвилин зміниться настрій у кращу сторону. І я буду щасливий, якщо це буде так",- посміхається франківець.

 

Отак в житті зайдеш далеко

Позаду успіхи й поразки

І раптом рух твій спинить думка

Чи точно вимкнув вдома праску

 

Втекли від злої баби Юлі

На дачу дід кіт у село

І навіть молоко з каструлі

Втекло

Читайте Бліц-Інфо в FacebookTelegram та Twitter. Тільки найважливіші новини!


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 11.02.2019 20:43