Франківець поїде з експедицією до Антрактиди, аби написати книжку-репортаж

Журналіст та письменник Маркіян Прохасько, що родом з Івано-Франківська, хоче здійснити давню мрію та побувати в Антрактиді. А ще хоче написати першу сучасну книжку українською мовою, яка розповідатиме про життя станції «Академік Вернадський», людей, які там працюють, і про Антарктиду загалом: природу, географію, минуле, майбутнє

Відтак, в кінці січня 2019 року з чилійського порту Пунта-Аренас на березі Магелланової протоки відпливе судно, що доправить полярників на українську антарктичну станцію «Академік Вернадський». На його борту планує бути і Маркіян Прохасько, пише MediaLab.

Мрія про Антарктиду у франківця виникла кілька років тому. «Дивився фільми, читав матеріали про життя полярників і вирішив поїхати. Єдине, що мене зупиняло — негнучкість системи та бар’єри, які можуть виникнути під час організації поїздки. Я навіть думав, що легше буде напроситись на станцію якоїсь іншої країни, а не українську. Тримав у голові цю ідею, але не поспішав її втілювати: життя довге попереду, ще буде нагода», — згадує Маркіян.

Він вирішив, що час настав, побачивши у програмі Майкла Щура інтерв’ю з новим керівником Національного антарктичного наукового центру Євгеном Диким. «Я подумав, що крига скресла: це новий, життєрадісний і відкритий керівник. Із ним можна спробувати домовитись, — каже Маркіян. Збіглося так, що якраз у той час, коли він знайшов адресу Дикого й написав йому листа, антарктичний центр оголосив набір учасників експедиції. Оголошення спричинило ажіотаж. — Мій лист, напевно, прийшов до нього серед безлічі інших. Але він відповів і ми зідзвонились».

«Ви ж розумієте, що здійснювати мрії коштом платників податків не дуже доречно?» — жартома запитав Євген Дикий. Маркіян пояснив: хоче написати першу сучасну книжку українською мовою, яка розповідатиме про життя станції «Академік Вернадський», людей, які там працюють, і про Антарктиду загалом: природу, географію, минуле, майбутнє. «Це вже цікаво», — відреагував головний полярник.

Домовились: Маркіян отримав місце на судні та можливість жити на станції «Академік Вернадський» два місяці — з січня по березень. Спеціальне полярне екіпірування йому не знадобиться: влітку температура на узбережжі Західної Антарктиди буває навіть плюсовою. «Сказали вбиратись як у зимові Карпати. А це мене не лякає. Радили ще взяти крем від засмаги та темні окуляри», — каже Маркіян.

А от переліт на південь Чилі, в Пунто-Аренас, та витрати під час пересадок він має оплатити сам. За його підрахунками, це від двох з половиною до п’яти тисяч доларів. Спершу думав про ґрант від National Geographic, та з’ясував, що рішення про виділення грошей там ухвалюють довго, а подаватися треба за півроку наперед. В Маркіяна ж лишалося чотири місяці. «Тоді я звернувся до “Видавництва Старого Лева”, з яким уже співпрацював. Вони відповіли, що хочуть надрукувати книжку й компенсують частину витрат. Директор видавництва Микола Шейко сказав, що, напевно, комерційно вигідніше було б перекласти книжку зарубіжного автора про Антарктиду. Але треба писати свої», — розповідає він. Видавництво також допоможе з логістикою подорожі.

Що репортажистові робити в Антарктиді два місяці? «Все. Хочу брати участь у всьому, що там відбуватиметься. На станції житиме близько двох десятків людей, не тільки науковців, а й кухарів, робітників, сисадмінів. Я збираюсь поговорити з усіма: навіщо вони туди їдуть, чого там шукають? Мені цікаво, як впливає на людину тривале перебування у крижаній пустелі. Братиму участь в усіх вилазках, піду фотографувати пінгвінів», — відповідає Маркіян.

Книжка, яку він планує написати, має вийти репортажною та водночас пізнавальною. У репортажну сюжетну канву він хоче вплести додаткові факти й намалювати цілісний портрет Антарктиди, не обтяжений науковими деталями, але докладний. Окрім головної сюжетної лінії — життя на станції — буде й ширший контекст: зміни клімату, які впливають на континент та разом із тим на цілий світ, і геополітичні катаклізми, якими  загрожують претензії кількох держав на землі Антарктики.

«До речі, кожна держава, що має там станцію, може почати заявляти нові територіальні претензії. Може, й Україна матиме колись свою антарктичну область», — припускає Маркіян.

Час, що лишається до експедиції, він використає на підготовку: зустрічатиметься з колишніми полярниками, дослідниками Антарктики, читатиме книжки та наукові статті. «Цікаво було би знати, що там під льодом, — розмірковує Маркіян. — Крижаний щит завтовшки майже до п’яти кілометрів! Але Антарктида водночас і найвищий континент. Якщо цей лід розтане, велику частину світу затопить, але, можливо, ми туди всі переселимось!»

Він сподівається зібрати багато матеріалу, якого вистачить, окрім книжки, на публікації для українських видань: інтерв’ю з науковцями та іншими учасниками експедиції, тексти про історію станції «Академік Вернадський», антарктичних досліджень і географію Антарктики, фоторепортажі, короткометражні відеофільми. 

Маркіян уже точно полетить: він зібрав мінімальну суму, необхідну на переліт до чилійського порту й назад. Але ризикує спати просто неба, коли чекатиме на літак під час пересадок. Тому буде вдячний за будь-яку фінансову підтримку репортажної експедиції до Антарктиди. Маркіянові можна писати сюди або просто скидати гроші на приватбанківську картку 5168 7555 2918 4794. Залишок зібраних коштів Маркіян витратить на чилійські теплі шкарпетки та промоцію майбутньої книжки.

Водночас, у мережі Маркіян Прохасько наголошую, що державі його подорож нічого не коштуватиме і на поїздку йому допомогли зібрати спонсори та просто небайдужі.