Глінтвейн і янголи, – як з Франківська поїхати на європейські різдвяні ярмарки

news-image: Глінтвейн і янголи, – як з Франківська поїхати на європейські різдвяні ярмарки
Свято наближається, незважаючи на погоду і плани. Якщо різдвяно-новорічний настрій ніяк не приходить, можна створити його самостійно.

Це і вирішив зробити «Репортер», відправившись у Дюссельдорф і Кельн.

У Німеччині – гноми й ковбаски

Вибір напрямку очевидний: до Дюссельдорфа зі Львова літає Ryanair, який продає квитки по 10 євро. Щоправда, літак прибуває у аеропорт Веце, за 60 км від Дюссельдорфа, тому треба добиратися автобусом-шатлом (від 5 євро) чи електричкою (15 євро).

Дюссельдорф – столиця федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія на заході Німеччини, місто з населенням у 600 тисяч (у Кельні – 1 млн). Старих будівель у Дюссельдорфі небагато, адже значна частина міста була зруйнована під час Другої світової. Визначні місця: Рейнська телевежа і модерні будинки у районі Медіагавань.

Головні різдвяні ярмарки розташовані у старому місті: на площі біля ратуші й на вулиці Флінгер. Крім яток з товарами і пригощеннями, у центрі працюють чортове колесо і карусель. Головний продукт німецьких ярмарків – традиційні ковбаски, наприклад «каррівурст» чи «братвурст». Також на кожному кроці продається глінтвейн, який наливають у красиві керамічні горнятка, в середньому по 5,5 євро. Можна випити й залишити горнятко собі або віддати продавцю і отримати свої 2 євро завдатку.

Трохи далі, на вулиці Штадтбрюкхен цього року розкинувся ярмарок, де на дерев’яних будках і деревах сяють зірки, а на Генріх-Гейне-Плятц із кожного кутка дивляться янголи. Ще три трохи скромніші базари можна знайти подалі від центру. На широкій Королівській алеї діти й дорослі катаються на ковзанах під сучасні та різдвяні хіти.

Кельн – місто більше і ярмарки там серйозніші. Доїхати з Дюссельдорфа – півгодини залізницею, 14 євро в один бік, але це того вартує. У Кельні історичних місць теж небагато, але все компенсує величезний Кельнський собор, який постає перед очима зразу після виходу з вокзалу.

Біля собору стоїть головна ялинка, а навколо – кілька десятків червоних яток зі святковими сувенірами і гощеннями. Там збирається найбільше народу, особливо ближче до вечора.

Найбільший ярмарок – біля ратуші, розтягається аж на дві площі. Його тема – німецькі казки. Головні мешканці базару – гноми, їхні фігурки всюди – катаються на каруселях і піднімаються на гірськолижному підйомнику. Також біля яток стоять дерев’яні лісові звірі. Навколо пам’ятника королю Фрідріху Вільгельму ІІІ залитий майданчик, де катаються на ковзанах і грають у керлінг. З кафе, які нагадують середньовічні таверни, пахне глінтвейном і ковбасками. Спостерігати за ярмарком згори можна, стоячи на дерев’яному мості, який перекинувся через льодову арену.

Найстаріший кельнський різдвяний базар розташований на площі Ноймаркт, біля вулиць з модними магазинами. Тут менше людей, ніж біля собору чи ратуші, чорно-білі ятки прикрашені зірками та янголами. На набережній Рейну, біля Музею шоколаду, розкинувся скромніший портовий ярмарок, де темою є вікінги й пірати.

Ще один базар, присвячений оленям Санта Клауса, зокрема оленю Рудольфу, обігрує назву його місцезнаходження – Рудольфплятц (площа Рудольфа). Неподалік невеликий ярмарок ЛГБТ-спільноти, де рожеві й блакитні ятки прикрашені хмаринками. Ще один базар можна відвідати у парку, подалі від центру, але він відкривається лише ввечері.

Продають на європейських різдвяних ярмарках переважно одне й те саме: іграшки ручної роботи, сніжні кулі, в’язані шкарпетки, солодощі. Обов’язковий атрибут – глінтвейн і запашні страви: смажені ковбаски, каштани, картопляники, бельгійські вафлі, млинці, яблука в карамелі. Але на ярмарки йдуть не поїсти, а відчути атмосферу свята, яку створює яскрава ілюмінація, дерев’яні шопки та різдвяні мелодії.

Від Скандинавії до Польщі

Різдвяні ярмарки почали проводити у німецькомовних країнах ще у XIV столітті. Зараз теж найкращими, найбільш автентичними вважаються базари в Німеччині, Австрії та у французькому Страсбурзі. Справжнім королем ярмарків є Берлін, там їх майже 80. Але на Німеччині вибір не закінчується: у будь-якому європейському місті можна пошукати святковий настрій.

Найближчі для українців ярмарки – у сусідній Польщі. Найбільше славиться ярмарок у Вроцлаві, розташований на площі Ринок. Також популярний краківський базар, який розкинувся на площі Ринок, навпроти Маріацького костелу. У столиці Варшаві ярмарки скромніші. Головна ялинка стоїть на Замковій площі, яку алея з дерев’яних будиночків з’єднує з площею Ринок. На ній можна спробувати журек і покататися на ковзанах.

У Будапешті головні ярмарки розташовані на площі Верешмарті і перед базилікою святого Іштвана, де продають сувеніри і вироби ручної роботи, а також гуляш, смажені овочі та м’ясо, традиційну випічку.

Справжня зимова казка чекає на відві­дувачів у скандинавських країнах. На ярмарках у Стокгольмі, Копенгагені, Гельсінкі та Осло продають традиційні скандинавські солодощі та наливають гльог (місцевий вид глінтвейну) або какао.

У Парижі найсвятковішою вулицею міста стають Єлисейські поля. Менші ярмарки розкинулися поблизу Нотр-Дам де Парі, у районі Дефанс і на площі Конкорд. Майже кожен округ міста має свої різдвяні базари.

Празький ярмарок – один із найпопулярніших у туристів через казкову атмосферу столиці Чехії. Основні два можна знайти на Старомєстській та Вацлавській площах, в самому центрі. Тут часто наряджають у вертеп живих овець і кіз, продають традиційні чеські вироби і солодощі.

Більшість ярмарків працюють з 10 до 21 або 22 години. Вони починають діяти з кінця листопада і закриваються одразу після Різдва або Нового року.

Україна теж готується

Ще недавно українські міста ставали новорічно-різдвяними аж на Миколая. Але останнім часом, орієнтуючись на туристичний попит, наші міста вже починають наряджатися до свят: у Франківську встановили новорічні арки, а у Львові – ярмаркові будки.

Найвідоміший український різдвяний ярмарок – у Львові. Він працює вже далеко не перший рік, тоді як у інших містах їх почали влаштовувати недавно. Навпроти оперного театру ставлять ялинку, яку зазвичай відкривають 19 грудня. Ярмарок простягається уздовж проспекту Свободи, від пам’ятника Шевченка до оперного, і на площі Ринок, навколо ратуші.

На ярмарку, за європейською традицією, можна спробувати глінтвейн, какао, ковбаски, карамельні яблука і пряники. У ятках продають мило ручної роботи, гуцульські вироби з дерева і вовни, арахісове масло, іграшки на ялинку та львівські сувеніри. Позаду ратуші з грудня по березень встановлюють ковзанку.

Головна ялинка країни у Києві пережила багато подій. Після асоціації з Євромайданом, коли Янукович виправдовував розгін студентів бажанням встановити «йолку», останні роки ялинка стоїть на площі біля Софійського собору. Навколо неї розташовується ярмарок, якому ще не вистачає атмосфери й розмаху галичанських та західноєвропейських базарів.

На яке місто не впав би вибір, святковий настрій скоріш за все не забариться. Бо як іще прикрасити холодно зиму?


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 24.12.2018 06:29