Гроші у кар'єр, сміттєва стратегія та ціна "продажності": Гаряча сесія облради у Калуші

У п'яницю, 12 травня, Івано-Франківська обласна рада провела виїзне засідання у Калуші, присвячене екологічним проблемам області.

Місце обрали не випадково - адже саме тут - найбільша екологічна біда області. Затоплення Домбровського кар’єру, проблеми з хвостосховищами та акумулюючими ємностями, не рекультивовані солевідвали, просідання землі, складування відходів у зовнішній частині Домбровського кар’єру та вплив відходів гексахлорбензолу - ці проблеми щодня все більше загостроються та потребують негайних рішень.

Під час екскурсії до найбільш проблемних місць - самого кар'єру, хвостосховищ та провальної воронки - заступник директора ДНДІ галургії Юрій Садовий наочно пояснив депутатам наслідки можливої біди.

Перш за все забруднені розсолами води з Домровського кар'єру можуть потрапити  у водоносний горизонт і залишити мешканців Калуша без води. Адже хвостосховища захоплені, і вода з кар'єру шукає вихід природніми способами. За словами фахівця, необхідно негайно вживати заходів, адже борти кар'єру руйнуються на очах, розходяться тріщини та вимивається грунт.

"Ареал засолонення водоносного горизонту сягає близько тисячі гектарів. Забруднена вода зараз прямує у напрямку Калуша і що найгірше - до міського водозабору. Щороку розміри кар'єру зростають через зсувний процес, тож навіть при невеликій повені, кар'єр може бути затоплений повністю протягом двох діб", - стверджує фахівець.

А заступник начальника управління екології Андрій Пліхтяк зауважив, що якщо вода з кар’єру потрапить у Сівку, а з неї у Лімницю та Дністер, то потраждають не тільки калушани та мешканці сусідніх сіл.

"Якщо розсоли витечуть, то це загрожує забрудненням водоносних горизонтів Калуського та Галицького районів і Дністра, який протікає територією 7 областей і Молдови. Варто зауважити, що Дністер водопостачає понад 7 мільйонів людей", - підкреслив Пліхтяк.

Тож, на сесію винесли звернення до центральної влади з проханням створити комісію для напрацювання комплексу заходів із нормалізації техногенно-екологічної ситуації на території Калуського гірничопромислового району та виділити на них кошти з державного бюджету.

Водночас, одночасно кілька депутатів з різних фракцій зауважили, що мова вкотре йде про виділення коштів, але фактично Івано-Франківська ОДА та профільний департамент не дає чіткого плану дій. Мовляв, у попередні роки гроші неодноразово виділялись, а наслідків їхнього використання ніде не видно. Зокрема, на утилізацію гексахлорбензолу з держбюджету пішли 1,3 млрд грн, якими розпоряджалась ОДА. Крім того, виділялись 82 млн на ізолювання північного кар'єрного борту від водоносного горизонту, 12 млн грн на вирішення проблеми відселення, 42 млн - на медицину. Градусу в залі додало також зауваження заступника директора ДНДІ галургії Юрія Садового про те, що гексахлорбензол могли і не вивозити за шалені гроші. Та й вивезли насправді не його, а лише 30 тисяч тон забрудненої гексахлорбензолом землі. 

"Весь гексахлорбензол міг бути захоронений в одній з камер, де проводився видобуток солей. Все герметично упаковується і захоронюється. До того ж, так можна уникнути провалля землі над такою камерою. Таку практику запровадили у Німеччині і успішно використовують. Це б коштувало 35 мільйонів гривень. У нас ж вирішили вивозити", - зауважив під час доповіді перед депутатами Садовий. 

Голова Івано-Франківської облради нагадав, що свого часу у ВР була створена тимчасова слідча комісія для розслідування обставин розкрадання коштів при вивезенні гексахлорбензолу з Калуша. Але - вона не дала результатів, хоч ніби і були порушені кримінальні провадження.

Як відомо, у березні 2015 Верховна рада створила тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин розкрадання коштів при вивезенні гексахлорбензолу з Калуша. Її очолив тоді ще нардеп від БПП Ігор Насалик. Секретарем став ще один прикарпатський нардеп Юрій Дерев'янко. Комісія мала через три місяці прозвітувати про результати, але про звіт ніби забули. Та під тиском громадськості та екологів через рік все таки Насалик заявив про закінчення розслідування і назвав відповідальним за нецільове використання 1 млрд. 300 млн. бюджетних коштів Василя Плавлюка. Хоч деякі нардепи заявляли, що ТСК під головуванням Насалика приховали справжніх злодіїв, бо вийшли на слід високопосадовців, які й нині при владі

Слід нагадати, у 2010-2013 роках Івано-Франківську ОДА як замовника послуг з вивезення гексахлорбензолу з Калуша очолював Михайло Вишиванюк, а його першим заступником і чільником спеціальної обласної комісії з вивезення гексахлорбензолу був Василь Плавюк, який ще до березня 2017 обіймав посаду заступника голови правління ПАТ «Укртрансгаз». А Ігор Насалик на час скандальної утилізації був міським головою Калуша. 

Загалом, обговоренню цього питання депутати присвятили кілька годин. У підсумку обранці таки підтримали звернення до центральної влади, з врахуванням кількох пропозицій. Зокрема, запропонували винести питання про зону екологічного лиха на засідання РНБО, сформувати інвестиційну пропозицію по "Оріані" та пришвидшити санацію, перевірити витрачання раніше виділених коштів, і просити ВР прийняти відповідний закон, або постанову яка б стосувалась вирішення проблеми у Калуші.

Також Олександр Сич повідомив, що облрада виділить 850 тисяч гривень на генеральні плани двох сіл Калуського району, які знаходяться у небезпечній близькості від рудників. Мова йде про 700 житлових будинків сіл Сівка-Калуська та Кропивник. Тому фахівці говорять про нагальну необхідність виготовлення генпланів цих сіл з можливістю відселення мешканців.

Ще одну гарячу дискусію викликало голосування за надходження з держбюджету. Як повідомив голова бюджетної комісії, укропівець Микола Палійчук, депутатам потрібно підтримати пооб'єктний розподіл коштів з держбюджету, виділених на засіданні Кабміну буквально напередодні. А оскільки гроші можуть піти на місця вже зараз, то варто зробити це саме на цій сесії, бо наступна буде аж 30 червня.

"Тут є багато важливих об'єктів, зокрема близько 5 мільйонів гривень піде й на Калуський район. А саме, на будівництво школи у Боднарові та на реконструкцію народного дому у селі Старий Угринів. Тому варто підтримати", - зазначив Палійчук.

Та проти голосування виступила депутатка від "Волі" Ольга Галабала. Мовляв, не бачила повного переліку об'єктів і не буде піднімати руки невідомо за що. І звинуватила голову бюджетної комісії та керівництво області у непрозорому розприділенні коштів.

Голова облради Олександр Сич такій заяві щиро здивувався.

"Ці гроші розприділяє Уряд з державного бюджету на конкретні об'єкти. І залежить це від роботи народних депутатів - які об'єкти вони подали та як обгрунтували необхідність. А обласна рада на це ніяк не впливає. Ми можемо або голосувати, аби ці гроші йшли на область, або не голосувати і їх не буде. Це вже як вирішують депутати", - підкреслив Сич.

Натомість депутат-свободівець Михайло Іваночко поцікавився у Палійчука, чи є у списку об'єкти у Надвірнянському районі. Мовляв, як представник Надвірнянщини у облраді мусить знати, що "вибив" для громади народний депутат від їхнього округу Юрій Дерев'янко. Микола Палійчук відповів, що можливо у нього на руках не всі дані, але таких об'єктів немає. 

На це однопартійниця Дерев'янка Ольга Галабала заявила, що Уряд виділяє на округи тільки тих депутатів, які продалися під час голосувань за скандальні питання. Мовляв, ці мільйони - ціна продажності прикарпатських нардепів.

Водночас, інша депутатка від "Волі" Ольга Федишина заявила, що за час перебування Дерев'янка у парламенті гроші на округ йшли не раз. Федишина підкреслила, що вона як його помічник може це довести.

Така суперечність у виступах депутатів від однієї партії викликала сміх у залі.

"Якщо Уряд неодноразово виділяв гроші на округ народного депутата Дерев'янка, а ви стверджуєте, що їх виділяють тільки як плату тим депутатам, що продалися і проголосували за скандальні питання, то за що продався Дерев'янко? Ви суперечите одна одній", - зауважив Олександр Сич.

Тож голова обласної ради закликав депутатів бути логічними та коректними у своїх висловлюваннях. 

Решту виїздного засідання пройшло спокійніше, хоч розглядались не менш важливі питання. Зокрема, про стан поводження з побутовими відходами на Прикарпатті. Як доповів депутатам заступник начальника управління екології Івано-Франківської ОДА Андрій Пліхтяк, на території області діють сміттєвих 16 полігонів. Але щороку кількість сміття більшає. 

"Найбільші полігони знаходяться у Рибному, в Надвірній, Долині, Коломиї  та Калуші. Проте практично всі вони вже вичерпали свої ресурси. Тому ми маємо вирішити це питання ґрунтовно. Було прийнято рішення розробити стратегію поводження з відходами", - пояснив Пліхтяк.

Також виступив представник уряду Нідерландів Рік Клейянс. За його словами, цього тижня в області працює команда міністерства екології Нідерландів. Вони відвідали 16 офіційних полігонів та вже мають повну картину ситуації.

"Мушу зауважити, що я відвідав дуже багато країн, тож хотів би зазначити, що у вас неймовірно чисто. Але є й погана новина - ситуація на ваших полігонах викликає стурбованість. Очевидно, що деякі з них мають бути закритими згідно стандартів Євросоюзу. Але більшість все таки можна рекультивувати. А тепер повертаючись до нашого завдання - разом з вами ми будемо складати стратегію поводження з побутовими відходами. Вона складатиметься з кількох частин. Буде план реальних дій, аби вирішити проблему поводження з побутовими відходами. Наша мета амбітна - нульові відходи. Ми вам у цьому допоможемо", - підкреслив представник Уряду Нідерландів. 

За результатами розгляду цього питання Івано-Франківська обласна рада доручила ОДА розробити обласну стратегію поводження з відходами до 1 січня 2018 року.

Також під час сесії депутати погодили видачу дозволів на розробку надр на двох прикарпатських родовищах та звернулись до Кабміну з проханням виділити кошти на зарплати прикарпатським медикам.

Нагадаємо, перед початком сесії депутатів повезли на екскурсію на Домбровський кар'єр, хвостосховища та провальні воронки, щоб вони побачили проблему. Опісля прикарпатські обранці мізкували, як зупинити екокатастрофу у Калуші.