Херсон прощається з медиком Іриною Шевченко, яка загинула під час обстрілу

Херсон сьогодні прощається з землячкою Іриною Шевченко, яка загинула під час обстрілу ворогом санітарного автомобіля у зоні ООС.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. Зранку херсонці зустріли тіло Ірини Шевченко на в’їзді у місто. Прощатися з нею люди прийшли до обласного Палацу молоді та студентів – тут багато військових.

Чоловіки у формі - бойові побратими Ірини Шевченко не стримують сліз і не можуть говорити. «Потім, зараз просто не можу», - відповідають вони журналістам, які просять розказати про Ірину. У залі демонструють відеокадри з усміхненою Іриною Шевченко.

«З 2014 року Ірина була волонтером – працювала у «Херсонській чайці», їздила у 36-ту бригаду і зрозуміла, що має хлопцям допомагати там. Підписала контракт, одягла форму військову. Її там дуже любили – вона була мама для молоді. У неї родина невелика, але волонтери, побратими також стали родиною Ірини. На мосту сьогодні зустрічали Ірину зранку, стоячи на колінах, з приспущеними прапорами…Як могли стріляти у санітарну машину!?, - каже волонтерка, координатор допомоги ЗСУ Галина Уманець.

"Допомагала іншим, а сама не вбереглася... Це рідна душа…Стрілянина по медиках... Щоб не лаятися, скажу – тварюки, так не можна робити", - ділиться побратимка Ірини Шевченко жителька Херсона Лариса Цуман.

Контракт з ЗСУ Цуман підписала в один час з Шевченко, але потім служили у різних підрозділах. Розповідає, що Ірина була щирою, відвертою, коли потрібно – суворою, кому треба – як сестра, кому – як мама.

Лариса разом з Іриною Шевченко були волонтерками херсонського загону швидкого реагування «Влад» Товариства Червоного Хреста України, а потім пішли служити у ЗСУ. Цей загін швидкого реагування був створений у 2014 році , а названий на честь херсонського хірурга Влада Ковальова, який загинув під Іловайськом у 2014 році.

На всіх фото та відео Ірина Шевченко посміхається. Ті, хто її знав особисто, кажуть, що такою вона була і в житті, а не лише перед камерою.

«Це був ПТУР – протитанкова керована ракета. Цинічно підловили… вдарили по «Хаммеру», який був позначений, як медичний. Ворог поранив бійця на позиції і чекав, поки прибуде евакуація», - каже командир батальйону морської піхоти Віктор Сікоза, він додає, що пораненого, за яким їхали медики, вдалося врятувати.

За словами командира батальйону, водія санітарного автомобіля "Хаммер" старшого матроса Сергія Майбороду поховають завтра у Слов’янську. Що стосується інформації про начебто третього військовослужбовця - медика, який у результаті обстрілу «Хаммера» потрапив у госпіталь – то це фейк.

Сікоза служив з Іриною Шевченко з 2015 року. «Будував колону, виїздили на Маріуполь, вона прибігла, каже: у вас мало медиків, можна я з вами поїду, супроводжу колону. Після цього лишилась у батальйоні служити. Дуже позитивна, добра людина», - каже командир батальйону.

Говорити йому важко, час від часу зупиняється, переводить подих. Розповідає, називали Ірину Шевченко у батальйоні мамою, бо за всіх переживала, турбувалася, це велика втрата для кожного з них.

Як повідомляв Укрінформ, 1 липня під час виконання бойового завдання в районі проведення операції Об'єднаних сил, загинули внаслідок ворожого обстрілу військовослужбовці Морської піхоти України: водій санітарного автомобіля "Хаммер" HMWV старший матрос Сергій Майборода та бойовий медик, кавалер ордену "За Мужність" сержант Ірина Шевченко.

Санітарний автомобіль, в якому військові медики слідували на одну з передових позицій для евакуації пораненого побратима, був підступно розстріляний бойовиками з протитанкового ракетного комплексу.