Хвороблива школа, або Діагноз як додаток до шкільного атестату

news-image: Хвороблива школа, або Діагноз як додаток до шкільного атестату
За 11 років навчання в школі, окрім великого різноманіття знань, учні здобувають і чималий «букет» медичних діагнозів, так званих шкільних хвороб. Короткозорість, сколіоз, гастрит, невроз — захворювання, котрі найчастіше чатують на школярів за дверима їхніх шкіл.

Причини виникнення їх прості — освітні перевантаження, порушення умов навчального процесу, неправильний режим харчування, стрес.

Що? Чому? Як?

Медики чітко пояснюють, що «шкільні» хвороби — це відхилення у здоров’ї дітей віком від 6 до 17 років. Не дивно, що захворювання очей, хребта, шлунково-кишкового тракту та нервової системи учнів називають «шкільними», адже діти більшість часу проводять у школі, де, на жаль, є чимало збудників і причин виникнення різноманітних хвороб.

За словами івано-франківського лікаря-педіатра Наталії Костирко, кожен другий учень має порушення постави. Вона виникає через слабкі, нерозвинені або нетреновані м’язи спини, тривале вимушене неправильне положення тіла, незручні меблі вдома і в школі, неправильно підібраний та заважкий портфель.

Детальніше зупинюся на останній причині. існують стандарти, котрі визначають максимальну вагу шкільного ранця для учнів різних класів. Ви здивуєтесь, наскільки легкими вони мали б бути. Рюкзак учнів перших—третіх класів повинен важити не більше 2 кг, четвертих—п’ятих — 2,5 кг, шостих—сьомих — 3,5 кг, восьмих—одинадцятих — 4,5. У сучасній школі ми спостерігаємо протилежну картину. Старшокласники вже не дуже переймаються наявністю всіх підручників і посібників на уроках, подекуди обходяться лише зошитами та ручкою. Натомість молодші школярики старанно носять усе, що потрібно мати на уроках, тому вага їхніх ранців у декілька разів перевищує норму. Зрозуміло, що це не додає дітлахам здоров’я, радше відбирає його.

Сучасних дітей не завжди можна назвати спокійними. Лікарі стверджують, що до закінчення школи 50% учнів страждає на різні форми неврозів. Вони виникають через надмірні фізичні та психологічні навантаження, невідповідність між вимогами вчителів та можливостями учнів та хронічне недосипання. Вчені дослідили, що в школярів молодших класів дефіцит нічного сну становить півтори-дві години на добу. Думаю, можна й не рахувати скільки здорового дитячого сну краде школа за 11 років. Цифра буде вражаючою. Наталія Костирко каже, що вразливішими до неврозів є ті школярі, котрі не відвідували дошкільних закладів, адже вони не пристосовані до роботи в колективі, тому для них це надмірне психоемоційне навантаження.

Не таємниця, що сучасні школярі частенько харчуються не так, як треба, — всухом’ятку, похапцем, з великими перервами між прийомами їжі. Улюблені продукти дітей — чіпси, сухарики, солодощі та солодкі газовані води більше шкодять, ніж дають користь. Проте цю істину вони, як правило, починають розуміти вже дорослими, коли самі стають батьками. Крім того, незбалансоване харчування та малорухливий спосіб життя сучасних дітей до переліку «шкільних» хвороб додало ще одну — ожиріння.

Гострі респіраторні захворювання та вірусні інфекції чатують на всіх учасників навчально-виховного процесу, особливо навесні та восени. Від них не застрахований ніхто, і вчителі також.
 
Дзеркало суспільства

Відомий вислів «очі — дзеркало душі» нині більш актуально звучатиме як «очі — дзеркало суспільства». Чому? А ви зайдіть до першого класу будь-якої школи області чи України і побачите, що  близько половини учнів — в окулярах. Причин такого стану речей багато, серед них, звичайно, і користування з раннього віку різноманітними сучасними раджетами — мобільними телефонами, планшетами, комп’ютерами. «Найбільше зір у дітей псується через мобільні телефони, — констатує офтальмолог Олена Рибачук з Івано-Франківська. — Чим дрібніший монітор, на який зосереджує свій погляд дитина, тим гірше розвиваються очні м’язи. Знаю, що багато шкіл замість паперових підручників починають використовувати електронні пристрої. В цьому разі найкраще підійдуть електронні книжки, а не планшети, тому що в них є функція «сірих» сторінок, які за рахунок приглушеної яскравості тонів не втомлюють очей, а м’язи правильно працюють».   

Олена Рибачук наголошує, що найбільш поширеним діагнозом серед школярів є короткозорість. «Здебільшого вона починає виявлятися в третьому-четвертому класах, — констатує Олена Валеріївна, — і пов’язана зі швидким ростом дитячого організму саме в цей вік та з тим, що діти сидять за невідповідними їхньому зростові партами. В дівчат короткозорість виникає швидше, тому що вони швидше ростуть. Нині короткозорість «помолодшала», виникає і в першому, і в другому класах. Це пов’язано з неправильними поставою у дітей та їх положенням за робочим місцем, неправильним освітленням, збільшенням навантаження на очі. Наприклад, першокласник повинен виконувати своє домашнє завдання не більш як за 30 хвилин. Як правило, діти вчаться довше».
Проте не лише міопія вражає очі дітей шкільного віку. Є ще зоровий комп’ютерний синдром — як наслідок надмірного користування комп’ютером. А на канікулах і взимку частішають очні травми.

Офтальмолог наголошує на тому, що профілактика очних захворювань насамперед залежить від правильного харчування та гігієни зору. Їжа школярів повинна містити збалансоване співвідношення білків, менше вуглеводів, більше кальцію, цинку, селену, марганцю. А це домашній сир, кефір, йогурти, сушениці, зелень, червона риба. Правильно обладнане робоче місце учня — це матова робоча поверхня, освітлена настольною лампою в 40-60 Вт за ввімкненого загального світла. Все ж таки виконувати домашні завдання найкраще при денному світлі. Крім того, роботу за столом потрібно чергувати із фізичними вправами.

— Насамперед батьки повинні звертати увагу на те, як саме дитина працює за столом, як занизько вона нахиляється, — констатує Олена Рибачук. — Нахил не має бути нижчим, ніж відстань між ліктем, поставленим на стіл, і кулачком, що впирається в підборіддя. Ноги мають впиратися в підлогу, а не висіти в повітрі. Обов’язково потрібно стежити за кількістю проведеного часу за різноманітними раджетами. Дитина віком від шести до семи років за комп’ютером може працювати не більше 20 хвилин на день, від шостого до десятого класу — 30-40. Не варто забувати про вправи для очей.  Наприклад, зосереджувати погляд на близькій відстані до 10 см перед собою впродовж 30 секунд, після цього перевести погляд на будь-який предмет, який є на відстані п’яти-восьми метрів, також на 30 секунд. Повторити цю вправу 10 разів.

Формула здоров’я
Педіатр Наталія Костирко наголошує, що основа профілактики будь-яких захворювань — це щорічні медичні огляди, на яких спеціалісти могли б помітити перші ознаки хвороби. Крім того, важливу роль відіграє і налагоджений контакт батьків зі своїми дітьми. Робота, невідкладні справи і щоденна суєта подекуди відкладають на другий план дитячі проблеми, які з часом можуть перерости в серйозні й хронічні захворювання.

— Якщо адекватними будуть умови для дитини, батьки перейматимуться її станом, вона добре харчуватиметься, перебуватиме на свіжому повітрі, займатиметься рухливими вправами, то шкільних захворювань буде менше, — наголошує педіатр. — Хоча б раз на рік вашу дитину має оглянути група спеціалістів. Ефективні профілактичні щеплення також поліпшують стан здоров’я дітей.  Позитивний емоційний стан у сім’ї теж дуже важливий, адже діти, як калька, беруть усі негаразди на себе. Якщо в сім’ї проблеми, важкий психологічний клімат, то дитина часто хворітиме, бо живе в стані постійного психоемоційного стресу...

Шкільні міні-реформи
Цікаво, а що потрібно би змінити в шкільному процесі, щоб діти таки менше хворіли? із цим запитанням ми звернулися як до лікарів, так і до батьків. У їхніх відповідях виявилося чимало корисних порад та шляхів подолання цієї проблеми.

Наталія КОСТИРКО, лікар-педіатр: 
— В школі потрібно організувати рухові перерви. Обов’язково — провітрювання кабінетів. А в період епідемій та спалахів захворювань — навіть кварцувати приміщення. Дуже важливою є особиста гігієна, цього важливо навчати і вдома, і в школі. Це в сукупності могло б зменшити кількість захворювань. 
Навчальне навантаження — окрема тема. У мене було двоє школярів. Така посилена програма, такі величезні ранці з книжками і зошитами, які діти щодня носять до школи, не сприяють тому, щоб дитина була здоровою. 

Ігор КРАВЧУК, батько першокласниці: 
— Найперше потрібно істотно змінити виховний процес. Зокрема, чимало запозичити з минулих часів, коли Україна-Русь процвітала. Також варто кардинально змінити радянський підхід до харчування сучасними недоброякісними продуктами. Треба неодмінно повернути в школи медичний персонал, аби дитячим хворобам запобігти, а не так, як тепер — лікувати і заліковувати. і тут, як на мене, головну роль має бути відведено шкільним та сімейним лікарям, які б виявляли хвороби у дітей, а відтак спрямовували їх до профілюючих лікарів. Потрібно ввести гігієнічний контроль за зовнішнім станом школярів. У фізичній підготовці, вважаю, треба надавати перевагу українським народним танцям, які гармонійно впливають на фізичний розвиток дитини, а не давати непосильні фізичні навантаження, що зношують ще не сформований організм, порушують його розвиток. Усесторонній духовний розвиток дитини має стати головним для її становлення. Музична освіта також має важливе значення для розвитку дитини, тому треба впровадити більше уроків співів. Тим паче, що під час співу очищається та розвивається дихальна система, яка істотно впливає на розвиток дитини.

Леся ТУГАЙ, мама восьмикласниці:
— Я вважаю, що піклуватися про здоров’я дітей повинні батьки. Однак яких би зусиль ми не докладали, дбаючи в родині про вітамінне харчування, добрий психологічний стан і фізичне здоров’я, наші діти більше часу проводять у школі. А там — маса проблем. Харчування цілком недоброякісне, хто має приклад доброго — хай кине в мене камінь; навантаження великі, а головне — програма дітям нецікава, в ній багато зайвого. Це відбиває охоту дізнаватися щось нове і забирає багато часу на формальне виконання домашніх завданьѕ А от з фізкультурою, котра б могла всі вище окреслені проблеми хоч якось згладити, додавши дітям здоров’я і позитивних емоцій, також справи не надто добрі тому, що діти здають формальні нормативи або ж думають про те, як отримати звільнення. Не всі, звісно. Та й не всі вчителі фізичної культури можуть сказати, що діти люблять їхні уроки. Я згадую свої шкільні роки: взимку  були лижі, а влітку — рухливі ігриѕ Тому виходить, що про здоров’я своїх чад треба дбати батькам, а головне — змалку навчати цього своїх дітей.  

Ігор ФЕДИК, батько дев’ятикласника:
— Велика завантаженість навчального процесу, значний обсяг інформації, часом непотрібної, забирають в учнів надто багато часу для «підготовки» домашнього завдання. Звідси діти дуже мало часу перебувають на свіжому повітрі чи мало відвідують спортивні секції. Я вже не кажу про екологію та здорове харчування. А ще комп’ютер, як же без нього?! Через надмірну зайнятість своєї дитини в школі я навіть не маю достатньо часу на батьківське спілкування.

* * *
Англійський біолог Джон Леббок вважав, що «здоров’я набагато більше залежить від наших звичок і харчування, ніж від мистецтва лікарів». І він мав рацію. Звичайно, це не означає, що потрібно відкидати медицину, проте варто намагатися створювати для себе та дітей максимально здорове середовище як у школі, так і вдома. Адже чим більше здорових школярів, тим більше в майбутньому здорових дорослих...

                                                                                                         ГАЛИЧИНА 


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 04.03.2014 09:47




загрузка...