Історія диво-порятунку киянина, який п'ять днів блукав у Карпатах

Рятувальна операція тривала п'ять днів.

П'ять діб, починаючи від 6 січня, поки ми в затишних оселях святкували Різдво і приймали гостей, півсотні людей удень і вночі шукали в Карпатах Ігоря Грищенка. За словами рятувальників, живий  чоловік - це диво, тому що досі туристи, які губилися в зимових горах, більше трьох діб не витримували, пише ТСН.

Гора Гемба цьогоріч перетворилась на холодний полон. Наразі сніг заліплює очі, а від вітру закладає вуха, а коли робиш крок, майже не розумієш куди: на твердиню чи одразу до прірви.

Рятувальники провались у сніг, але наполегливо метр за метром  обнишпорювали місцевість. Кожна хвилина зменшувала шанси загубленого в снігах. Рятувальна операція тривала вже 23 години, коли на білій сніговій ковдрі помітили в яскравому помаранчево-салатовому костюмі одного з необачних туристів Віктора Драчова. Він був вже у льодовій масці без жодних ознак життя. Тіло Віктора спустили до найближчого населеного пункту, але рятувальники не мали права зупинятися, адже серед заморожених Карпат десь блукали ще двоє туристів. Вони поставилися до гір без поваги.

Усе починалося казково гарно. Село Пилипець гарно прийняло туристів. Увечері лижники та сноубордисти збиралися весело зустріти Святвечір, але зранку, як завжди, всі були на популярній гірськолижній трасі. Утім, досвідченому лижнику та тренеру з екстремальних видів спорту Ігорю Грищенку проторені маршрути набридли. В обід він разом із Віталієм Півтораком вирішує на кілька годин піти на Гембу. Якби ж він знав, що їхня маленька прогулянка перетвориться на велику історію виживання, за якою стежитиме майже вся країна. "Для наших рятувальників - це мега-складно. У нас таких робіт ще не було", - повідомив начальник гірської пошуково-рятувальної частини у Закарпатській області Олександр Гуляк.

Коли фрірайдери наважились на спуск гору охопив шалений вітер і майже повністю зникла видимість. По суті вони одразу втратили орієнтири і загубилися вже на першому спуску. Телефон в горах - штука дуже не надійна - зв’язок зник. Та вони зробили ще одну фатальну помилку - розділились. "Ігор мав камус. Це спеціальна кожа, яка дозволяє скітурити вверх по горі, а у Віталія не виходило надіти камуса. Поки Віталій надівав камуса, в Ігоря пропала видимість. В той час видимість була метрів п’ять і перекрикуватись було нереально між собою, тому що два метри і вітер уносить ваш крик в другий бік", - сказав Гуляк.

Тепер кожен з них лишився сам-на-сам зі стихією. Віталій брів по снігу усю ніч і вона була найстрашнішою за все його життя. Йому пощастило він натрапив на місце, де з'явився мобільний зв’язок. Дзвінок рятувальникам і за кілька годин його знаходять. Та пояснити, що сталося з його товаришем, він не може. Під велетенською Гембою, що так приваблює відчайдухів, збираються гірські рятувальники зі всієї Закарпатської області, а до рятувальників долучаються волонтери з усієї країни. "Волонтерів була сотня. Я відібрав із них шістьох, які могли бути підготовленими до таких умов", - додав Олександр Гуляк.

Доба у Карпатських снігах - критичний термін для непідготованої людини. Надія була лише на те, що Ігор не дарма вважає себе спортсменом-екстремалом. Рятувальник виходять на пошуки ще до світанку, а повертаються аж наступного ранку. "У той день ми залучили більше 50 осіб на пошукові роботи. В Європі в такі погодні умови не працюють вночі, була дуже велика небезпека для життя рятувальників", - зазначив начальник гірської пошуково-рятувальної частини у Закарпатській області.

Самі рятувальники на ризик для свого життя не зважали і піднімалися в гори знову і знову. "Це було дуже складно: була дуже погана видимість, мороз, сніг ішов, це було дуже важко. Це були надуви, місцями взагалі не було снігу, а місцями було по пояс", - розповів рятувальник Вадим Яремчак.

За словами рятувальника, якщо ви вже загубилися, слід старатися йти по хребту краще вниз, бо економляться сили, тому що доверху завжди важче йти, коли людина швидше видихається. Тоді втрачається дорогоцінний час, коли ми йдемо шукати її.

Увесь досвід свідчить - вижити 5 діб серед снігу-  людина, що споряджена для катання на кілька годин, шансів не має.  Коли надія на те, що Ігор живий майже зникла, чоловік зателефонував і повідомив, що дуже змерз і перебуває біля якоїсь річки. 

Ігор, за словами рятувальників, схибив. Замість логічного спуску - він пішов угору. І це не єдине, де він "проколовся". Він також не зареєструвався і знехтував негодою, а ще не взяв обов’язкові речі будь-якого шукача пригод – їжу.

"Краще за все брати таку їжу, яка не замерзає: овочі і фрукти замерзають, бо вони багато мають в собі води. Краще брати шоколад, бутерброди", - поділився інформацією начальник гірськово-пошукового рятувального відділення с. Нижні Ворота Василь Райчинець.

Також слід взяти із собою спорядження, а саме ліхтарик, аптечку, де буде набір від переохолодження, спеціальну фольгу, знеболювальне серцеві препарати. Навіть ефективніше, ніж пігулки, життя у горах рятують дві запальнички, компас, туалетний папір, яким можна розпалювати вогон, ніж, заряджений телефон і павербенк до нього, мапу району, куди рушаєте, а головне – тримайте при собі холодний розум, бо саме від ваших рішень залежить, виживите ви у горах чи ні.

Урятувало Ігоря тільки те, що він дістався будиночка лісника біля невідомої йому річки. Рятувальники були переконані - це річка Оса, але спортсмен-екстремал зайшов набагато далі. Ігор Грищенко чув шум вертольоту. У хатинці телефон відігрівся і вдалось увімкнути його на кілька секунд. Цього вистачило, щоби вказати свої приблизні координати.

Першими до Ігоря встигають лісники. "Я не міг повірити, тому що я топив піч на дровах. Думав, що маячки, а потім дивлюсь – люди. Це було дуже сильно", - розповів Грищенко.

Нині Ігор перебуває в лікарні і вважає 10 січня своїм другим днем народження.

"Я зрозумів – треба спускатися вниз, бо там мете і я нічого не бачу на відстані лижної палки. Я навіть втикав палку, не міг зрозуміти ,куди я йду: вгору чи вниз. Я повністю втратив орієнтир. Я викопав таку лунку і спав на лижах", - додав урятований лижник, який дуже хотів жити, тому не дозволяв собі замерзнути. "На щастя, мені товариш подарував термос. Я набирав води в термос ,багато пив води, бо не було їжі… Зайшов у хату лісничого. Там було варення чорничне. Я побачив какао, яке розмішав з водою. Випив і тоді лише зрозумів, що зі мною коїться", - пригадує Ігор.

Він пройшов, за словами рятувальників, близько 50 кілометрів. Рятувальникам довелося обійти територію у рази більшу.

На те, щоби знайти людину у Карпатах, пішли не просто героїчні зусилля людей, але й неабиякі ресурси. Лише за 11 днів цього року  рятувальники вивели з гір 15 людей. Коштувало це більше 170 тисяч гривень. 2018-го рятувати довелося 288 необережних туристів, а 2017 року – 455.