Історія сім'ї емігрантів з Рожнятівщини, які досягли успіху за кордоном
21 Червня 2019, 07:00
Про перших емігрантів відомо багато, а от про десятки інших краян, які поїхали вслід за ними шукати кращого життя згадують нечасто.
Історію однієї сім'ї виклав у мережу Olek Shkil.
Так от, жив в Небилові Василь Феняк 1861 р.н. Він був одружений на Парасці Чічак, яка померла в 1892 році. В шлюбі в них народився в 1888 р. син Петро, а в 1891 р. донька Магда. Залишившись з двома дітьми Василь вирішує знову одружитись. За жінку він взяв собі на п'ять років молодшу Настуню Лунів з Перегінська.
На початку 1890-х років Василь з Настунею вирішують їхати в Канаду для пошуку кращого життя. Взявши з собою сина, вони відправились в далеку дорогу, на північний-захід Канади і осіли в колонії Стар-Една, де оселились і інші їхні краяни. Тут вони обжились, купили собі поле, дім і забрали маленьку Магду, яка залишилась в Небилові. Вже в Канаді у Василя і Параски народилось четверо синів (Джон (1894-1946), Білл (1896-1977), Нік (1900-1968), Вальтер) і четверо доньок (Мері, Перл (1902-1967), Енн (1905-1984), Доріс).
На жаль, життя Василя в Канаді було коротким. Він помер 22 вересня 1912 року і похований на українському цвинтарі в містечку Стар, провінція Альберта. За шість років, у 1918 р. під час епідемії грипу помирає друга донька Марія, у якої всього кілька місяців перед тим народилась донька Ольга. Так Параска залишилась сама із дітьми. Померла 11 червня 1933 р. - через 21 рік після смерті чоловіка.
Старший син Василя - Петро одружився з Розою Прокопчак. Вони виховали доньку Марію і сімох синів - Павла, Олівера, Джоржа, Джеймса, Волтера, Фредді і Михайла.
Старший син Михайло народився 19 листопада 1914 р. Здобував професію геолога в університеті Альберти, який закінчив в 1941 році на магістра. Крім того з січня 1944 р. по квітень 1945 р. проходив службу в повітряних силах як штурман. Аспірантуру продовжив в університеті Мінесоти, де й познайомився із своєю дружиною - Марією Елізабет Хопворт, яка в майбутньому стане видатною вченою, професором в галузі харчових продуктів і харчування, педагогом і громадським діячем. Вони одружилися в жовтні 1945 р. і в 1947 р. переїхали в Єллоунайф — головне місто Північно-західних територій Канади, де Михайло отримав пост першого федерального геолога на півночі Канади.
21 червня 1949 року Михайло Феняк разом із ще двома науковцями досліджував кілька річок, які впадають в озеро Індіан (Indian lake). Вони пливли на каное, коли течія розхитала його. Напарникам вдалось втримати рівновагу, а Феняк перекинувся у воду. Так, як течія в цьому місці була сильна, а вода глибока і доволі холодна (на озері ще де-не-де був лід), Феняку не вдалось вибратись і він потонув. Його тіло знайшли тільки наступного дня за 150 метрів, вниз за течією. Ще за життя Михайло Феняк під час своїх експедицій назвав одне з озер в Північно-західних територіях на честь своєї дружини - elizabeth lake.
