Івано-Франківськ пропонують озеленювати дубами


Інженер лісового господарства Павло Костів пропонує озеленювати Івано-Франківськ дубами і кедрами. Саме ці породи дерев у системі міст мають особливе значення, оскільки збагачують повітря фітонцидами та терпенами, що позитивно впливає на загальний повітряний фон.

Також ці речовини сприяють протидії важким формам захворювань і онкології та цілеспрямовано підсилюють імунну систему людини. А ще дуби здавна вважалися символами краси, спокою, енергії та здоров’я. І цьому є наукове підґрунтя, пише Західний кур'єр

Дихати здоров’ям

Фітонциди (від грецького Phyton – рослина і латинського caedo – вбиваю) відкрив професор Борис Токін у 1928 році та описав їх як бактерицидні, фунгіцидні, протистоцидні речовини, що продукують рослини. До їх складу входять альдегіди, алкалоїди, глікозиди, синильна кислота, хінони та ефірні олії тощо. Серед них високу антимікробну активність мають алкалоїди. Згодом були відкриті їхні властивості як природних регуляторів росту бактерій, грибів та мікроорганізмів.

Летючі фітонциди мають здатність проникати через легені і шкіру в організм людини та пригальмовувати розвиток хвороботворних мікроорганізмів і оберігають його від інфекційних захворювань. Вони нормалізують серцевий ритм і артеріальний тиск, беруть участь у процесі обміну речовин та сприятливо впливають на процес кровообігу в мозку, стан печінки, бактерицидну активність шкіри, а також на імунну та нервову системи людини. Леткі фітонциди підвищують стійкість еритроцитів до нестачі кисню, майже вдвічі збільшують термін їх життя та позитивно впливають на функції всієї кровоносної системи.
Дерева на віки

Саме тому Костів пропонує міській владі проводити озеленення Івано-Франківська дубами і кедрами, які ростуть віками та служитимуть для оздоровлення мешканців обласного центру. Він наголошує, що дуби стійкі до забруднення повітря газами і димом, тож можуть широко застосовуватись в озелененні, та пропонує висаджувати їх при всіх в’їздах до міста, біля лікувальних закладів, шкіл та дошкільних закладів, у парках та мікрорайонах. За словами П. Костіва, підготовлені саджанці висотою 2,5 — 3 метри 180 дубів можна придбати у ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр» в селі Остриня Тлумацького району, а 185 саджанців сосни кедрової – у ДП «Делятинське лісове господарство». Щодо дерев дуба, то тут треба віддати перевагу його пізній формі. Вони пізніше розпускаються і цвітуть, а тому не пошкоджуватимуться морозами та є стійкішими до шкідників і хвороб.

Ініціатива П. Костіва знайшла підтримку ректоратів місцевих вишів, керівництва Музею мистецтв Прикарпаття та Бюро УГКЦ з питань екології. Відповідне звернення він направив і керівництву міста. Як повідомив заступник начальника відділу благоустрою профільного департаменту міськвиконкому Юрій Феченко, навесні в Івано-Франківську посадили 30 дубів на вул. Гурика, біля школи-ліцею № 23 та міського озера. Наступний етап озеленення міста проводитимуть восени, коли теж планують висадити кілька десятків молодих дубів.

Дуби-рекордсмени

Дуб – це могутнє високе дерево, яке сягає 25-30 і навіть 50 метрів заввишки, до 3-5 метрів у діаметрі та доживає до тисячі років, а то й більше. Скажімо, одному з дубів у Рівненській області понад 1300 років. На Прикарпатті трапляються поодинокі дерева віком понад 500 років. Є вони і в Івано-Франківську. Загалом у місті налічується п’ять дерев, які мають статус ботанічних пам’яток природи місцевого значення і серед них три дуби. Першим статус пам’ятки рішенням облвиконкому від грудня 1976 року надали дубу, який росте у подвір’ї будинку №4 на вул. Академіка Гнатюка. За часів незалежності охоронний статус отримали ще два дуби. В грудні 1999 року ботанічною пам’яткою визнали дуб, що росте на перехресті вулиць Маланюка і Кобилянської, вік якого тоді оцінили майже у 400 років. А в січні 2010-го такий же статус отримав і дуб, що росте на вулиці Матейка, біля будинку № 64. Він виявився старшим за сам Івано-Франківськ, якому цьогоріч виповнюється 356 років з часу заснування. Але найбільше – 16 вікових дубів, яким понад 500 років, – ростуть у міському парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка, який у 1972 році визнано пам’яткою садово-паркового мистецтва зі статусом дендрологічного парку. А загалом, за словами головного інженера комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації» Георгія Тріщука, на території парку зростає кілька сотень дубів різних видів, і їх кількість постійно збільшується. Скажімо, лише за два останні роки там посадили 70 молодих дубів.