Коломийська активістка про любов до читання та велику домашню бібліотеку

Вже двічі поспіль в рамках проекту “Книга для тебе”, ми розповідали про людей і книги, що їх змінили.

Нашою черговою героїнею стала коломиянка, молода активістка, благодійниця фонду “Коник Хелп”, інста-блогер, фотограф та книголюбка Анастасія Шеремета, пигше Дзеркало медіа

– Анастасіє, розкажи, будь ласка, з чого почалась любов до книг та скільки тепер налічує твоя домашня бібліотека?

– З розповідей батьків можу сказати, що я вже змалку любила книги. Миколайко завжди приносив їх разом з іграшками. Я не вміла ще читати, але іграшки одразу відкладала й досліджувала книги від А до Я, ретельно все розглядала і тішилась. Зізнаюсь чесно, вивчати літературу в школі не любила. Але попри те, майже жила в бібліотеках. Книги просто ковтала, могла за день і дві прочитати. В той час любила детективи і фантастику. Закінчивши школу, почала й свою бібліотеку збирати. Наразі вона налічує більше двохсот книг.

– Яким жанрам віддаєш перевагу?

– В моїй бібліотеці зібрано багато жанрів, оскільки часто книжки мені дарують. А ще, я вважаю, що є книги, які мають бути в особистих колекціях кожного. Зазвичай, це художня, навчальна, історична та релігійна література. Також маю книги іноземними мовами. Але читати найбільше люблю різного типу романи, особливо психологічні, також трилери. Ще особливе місце посідають оповіді людей, тобто все на ре-альних подіях. Звичайно, читаю й різного типу навчальну літературу, оскільки вважаю, що не можна переставати вчитись. Та й люблю завжди щось нове дізнаватись.

– Електронні чи паперові та чому?

– Віддаю перевагу паперовим книгам. Люблю тримати їх в руках, таке читання приносить більше задоволення. До того ж, люблю залишати їх в своїй бібліотеці, тому з паперовими це зручніше. Але також маю еле-ктронні книги, зазвичай іноземними мовами, або навчальну літературу.

– Де купуєш і як обираєш книги?

– Зазвичай купую в “Книжковій хаті”. Обожнюю ту атмосферу. Не йду з певним списком книг. Завжди вибираю книги за настроєм, стараюсь відчувати, що потребую. Також люблю дарувати книги і, обираючи, стараюсь підібрати книгу таку, щоб підходила тій людині саме в той період її життя.

В інтернеті рідко замовляю, але буває, що тільки там є те, що мені потрібно. Зазвичай, це сайти видавництв. Найбільше купувала у “Видавництві Старого Лева” та “Новій книзі”.

– Психологічний трилер “Кімната” ірландської авторки Емми Доног’ю, – розкажи про сюжет і вкладені в неї сенси.

– Цю книгу обрала випадково. Хоча випадковості не випадкові. І після прочитання зрозуміла, яка ж вона сильна. У ній йдеться про те, що п’ятирічний хлопчик жив у кімнаті і, окрім неї, нічого не бачив. Його мати тримали ув’язненою в тій кімнаті 7 років. І коли хлопчику виповнилось п’ять років, його мама вирішує розповісти йому правду і разом з ним втекти з тієї кімнати. Але найважливіші елементи втечі потрібно зробити хлопчику, який ніколи не бачив світ…

“Наше світосприйняття, та й становлення особистості, залежать від нашого дитинства…”

На мою думку, тут найбільше розкрито два питання. Перше, це наскільки може бути сильною жінка, і що вона може робити заради дитини. Звичайно, що дитина, живучи в одній кімнаті, дуже обмежена, і розвиватись їй вкрай важко. Та ще й коли постачальник їжі та речей не дуже в цьому зацікавлений. Тут ще й показано, якщо дійсно захотіти, то це можна втілити. Як і в розвитку дитини і подачі світу, так і до самої втечі.

А друге, це, мабуть, те, що наше світосприйняття, та й навіть становлення, залежить від нашого дитинства і виховання. Але навіть в дорослому віці потрібно відкривати все нові горизонти та розвиватись. Бо будемо також жити, як той хлопчик, в одній кімнаті і вірити, що окрім нас нічого не існує.

Розіграш цієї книжки відбудеться на нашій сторінці у Facebook. Для тих, хто прагне сьогодні збагатити свою домашню колекцію цікавими книжко-вими новинками, запрошуємо до книгарень “Книжкова хата”, що на вул. Чорновола, 51, та навпроти фонтана “Водограй любові” за адресою: пл. Шевченка, пр. 2.