Коли депутатів почнуть саджати за злочини

Правоохоронним органам не потрібно чекати, допоки почнуть діяти зміни до Конституції, які передбачають скасування депутатського імунітету, аби притягти до відповідальності тих, хто скоїв злочин.

Про це у коментарі 24 каналу заявив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

3 вересня народні депутати Верховної Ради ІХ скликання 373-ма голосами підтримали зняття депутатської недоторканност. Вже з 1 січня 2020 року депутатів можна буде посадити за кримінальні правопорушення.

Як наголосив Шабунін, для того, аби покарати депутатів за скоєні ними кримінальні злочини, не потрібно чекати до січня. Це без проблем можна робити і зараз, просто до цього треба використовувати ту процедуру, яка діє зараз і яка не є простою.

Як депутатів притягають до кримінальної відповідальності зараз? Для того, аби притягти народного обранця до кримінальної відповідальності, або затримати, або обрати щодо нього запобіжний захід, генпрокурор України має подати до Верховної Ради відповідне подання. На кожен вид запобіжного заходу до парламенту подають окреме подання. Спікер парламенту пропонує народному депутату, яким зацікавився генпрокурор, надати письмове пояснення у регламентний комітет. Комітет має його розглянути і передати парламенту свої висновки. Вже після того, як комітет подасть свої висновки, парламент протягом 7 днів має розглянути подання на пленарному засіданні.

Коли проголосують у третьому читанні зміни у Конституцію, із процедури прибереться парламент, що значно спростить процедуру покарання народних депутатів за злочини. Проте правоохоронним органам не потрібно чекати ще кілька місяців, вважає експерт.

Якщо є обґрунтовані підозри у скоєнні депутатом злочину, нехай спокійно ідуть у парламент. Сьогоднішнє скликання не буде створювати проблеми і перепони та захищати своїх, як це робили попередні скликання,
– пояснив Шабунін.

До слова, 29 серпня депутати попереднього скликання втратили мандати і нарешті стали "доторканими". Щонайменше шість ексдепутатів перебувають під слідством Національного антикорупційного бюро та антикорупційної прокуратури. Щодо них у НАБУ та САП розв'язуються руки. Йдеться про Георгія Логвинського та Дениса Дзензерського з "Народного фронту", Богдана Дубневича та Валерія Іщенка з "БПП", безпартійного мажоритарника Костянтина Жеваго та "радикала" Сергія Скуратовського.