Медреформа на Івано-Франківщині: перемоги та поразки


В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів.

Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення, пише Бліц-Інфо з посиланням на досліження ГО "Центр UA".

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

Медична реформа на Івано-Франківщині: перемоги та поразки

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Івано-Франківщині, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами, останні з яких були надіслані 7 вересня.

З 125 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 30. Найближчим часом планують автономізуватися ще КП "Надвірнянський некомерційний центр первинної медичної допомоги" та  КО "Бурштинська центральна міська лікарня", власники яких уже підготували відповідні проекти рішень.

Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки. З тридцяти трьох закладів первинного рівня охорони здоров’я 20 автономізувались, а 14 з них уже підписали договори з Національною службою здоров’я України.

Натомість заклади вищих рівнів вступати в реформу не поспішають: з 92 автономізувалися лише 10, зокрема ті, які у своїй структурі надають також і медичні послуги первинного рівня.

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментувала Юлія Монюк, головний спеціаліст з організації первинної медико-санітарної допомоги Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА:

«У нас 75 закладів зареєструвались в системі «E-health» – це 1030 лікарів, які підписали близько 700 тисяч декларацій з пацієнтами, що складає майже 50% населення області.

Впровадження медичної реформи в області йде планомірно і поступово. Скорочення закладів первинки у нас не передбачається, адже ми можемо їх реорганізовувати або переплановувати.

Ті заклади, які увійшли в першу хвилю реформування та змінили свій юридичний статус з бюджетної установи на комунальне некомерційне підприємство, вже отримали кошти від Національної служби здоров’я України. Відтак, ці заклади тепер мають можливість підвищити заробітну плату лікарям первинної ланки відповідно до кількості підписаних лікарем декларацій. Раніше середня заробітна плата становила 4,5-5,5 тис. гривень, залежно від стажу та категорії лікаря, а зараз лікарі отримують від 7 тис. грн. до 12 тис. гривень».

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.