Мер Косова Юрій Плосконос про здобутки, розвиток туризму та конфлікт з атовцями

news-image: Мер Косова Юрій Плосконос про здобутки, розвиток туризму та конфлікт з атовцями
Невелике гірське містечко Косів претендує на звання центру гуцульської культури. Туристи приїздять сюди, щоб побачити автентичні народні ремесла, помилуватися красою природи та купити сувеніри.

Проте окрім туристів, місто живе своїм життям та розвивається: встановлюється сучасне лед-освітлення, новенькі сміттєві баки, світлофор, акуратні забруковані вулички. Два роки тому міським головою Косова став свободівець Юрій Плосконос. Такі зміни в місті він вважає важливим досягненням на шляху до комфортного життя косівчан та розвитку туризму. Про це голова розповів в розмові з кореспондентом Бліц-Інфо.

- Ви вже два роки на посаді міського голови Косова. Що за цей час вдалося зробити?

- Перш за все хочу похвалитись новим вуличним освітленням. Сподіваємося, що до кінця 2018 року нам вдасться повністю освітити місто. Хочу зауважити, що в освітленні використовуються тільки лед-ліхтарі українського виробництва, адже вони дуже високої якості. На маленькі вулички будемо купувати ліхтарі китайського виробництва. Вони вдвічі дешевші, хоч і мають меншу гарантію, проте бюджет не потягне українські ліхтарі. Також в місті дуже активно відновлюємо дорожню інфраструктуру та відпочинкові зони. На декількох вулицях міста вдалося вистелити бруківку, зробили тротуари та пішохідні доріжки там де були стежки.  Зауважу, що руківку викладає спеціальна машина, тому робота дуже якісна.

Піднятий перехід та нещодавно вистелена бруківка в середмісті

Мене не дуже задовольняють темпи відновлення доріг, проте у місті обмежений бюджет і неможливо зробити більше. За рік нам вдається відновити півтора кілометри дороги, а всього в місті 53 км. Сподіваюся, що після того, як прийняли закон про дорожній фонд, частина коштів буде надходити у міський бюджет за рахунок чого, ми зможемо швидше ремонтувати комунальні дороги.

Також серед здобутків хочу виділити те, що за останніх два роки зроблено багато берегоуріплень, адже місто гірське і часто місцева річка обривала береги, підтоплювала господарства. Самотужки міська казна не впорається, тож я звертався за допомогою до бюджетів вищих рівнів. Зокрема, цьогоріч з обласного бюджету місто отримало 3 млн. на два великі об’єкти. На одному з об’єктів, де зробили берегоукріплення, зараз триває облаштування оглядового майданчика.

Берегоукріплення та майбутній оглядовий майданчик

Протягом довгого часу в місті була катастрофа з вивезенням сміття, адже свого сміттєвого полігону в Косові немає. Тож минулого року ми зробили повну реорганізацію вивозу та захоронення сміття. Встановлено 15 сміттєвих майданчиків, закуплено 410 євроконтейнерів німецького виробництва. Також ми змінили схему вивозу сміття. Наступного року плануємо з навколишніми населеними пунктами створити велике підприємство де буде сортуватися сміття. Це дасть можливість скоротити удвічі кількість відходів, що вивозяться на сміттєзвалище, а відповідно і витрати на утилізацію, які є тягарем для міського бюджету.

- Розвиток комунальної сфери міста це дуже важливо, проте як у місті справи з громадянською активністю. Чи налагоджена у вас співпраця з громадськими організаціями та об’єднаннями активних містян?

- В цьому напрямку у мене є позитивний і негативний досвід. Зокрема маю конфлікт з Союзом українок через приміщення, яке вони використовують не за призначенням. В 1999році їм передали приміщення для роботи, проте родичі голови зробили там кафе, тож приміщення у них вилучили. Та вони не визнають рішення і подали до суду.

Що ж стосується позитивного досвіду, то дуже плідною є співпраця з волонтерською організацією, яка займається бездомними тваринами. Це дуже болюче питання, адже собак привозять з усіх навколишніх сіл і залишають біля шкіл та лікарень з надією, що там собаки не помруть з голоду. Поголів’я цих собак набуло критичних масштабів, тож волонтери звернулися до нас за допомогою. Міська рада виділила гроші на стерилізацію і чіпування собак. Візуально кількість собак не збільшується. Але без законодавчого врегулювання проблему вирішити в окремо взятому місті неможливо.

Також, в місті активно працює ГО, яка займається реабілітацією бійців АТО та патріотичним вихованням молоді. Вони створили школу патріотизму, куди ходять багато дітей, студентів. Є ще кілька громадських ініціативних груп, яким не байдужі проблеми міста.

Каньйон місцевої річки, який має стати однією з туристичних цікавинок

- Оскільки Косів розташований у мальовничому куточку Карпат, то місто б мало отримувати великі кошти від зеленого туризму. Чи велику частку в міському бюджеті становить туристичний збір?

- Всі минулі роки лише говорили про розвиток туризму, але по факту нічого не робилось, тож туристична інфраструктура не розвинута. Ми провели збори всіх власників зелених садиб, готелів та ресторанів. Маючи 400 місць лише в зелених садибах, туристичний збір за минулий рік склав всього 4 400 грн. Фактично його ніхто не платить. Тож перше питання, коли я прийшов до роботи було громадське слухання по проблемі розвитку туризму. Перш за все хочемо створювати туристично-інформаційний центр, адже  в місті окрім сімейного туризму, коли людина приїздить подихати повітрям чи позагорати на річці, нема чим зайнятися. Косів немає чого запропонувати туристам в міжсезоння. Є музеї, які можна відвідати за день , майстер класи – ще один день, а більше 2-х дів людині, яка хоче вражень, тут нема що робити.

Тож тепер ми працюємо нас створенням пішохідних маршрутів, велосипедних маршрутів. Той же басейн, який ми плануємо відновити, буде якірною точкою для розвитку туризму в місті. Місто розвивається, в нас є багато чого показати, але до туристичної мекки ще далеко.

- Однією з найскладніших проблем, яка є в кожному місті та селі Прикарпаття є забезпечення земельними ділянками учасників АТО. Як у вас справа з виділенням землі ветеранам? Скільки воїнів уже отримало ділянки?

- В нас за два роки не надано жодної ділянки учасникам АТО, як і не надано жодної ділянки будь-кому іншому. Адже місто специфічне: з одного боку переходить в Нацпарк, а з інших впирається в сусідні населені пункти. Тож в Косові немає жодної вільної ділянки, яку можна було б віддати атовцям.

Окрім того стан обліку земельних відносин в місті у дуже незадовільному стані. Коли ми прийшли до роботи, то один наш землеупорядник  потрапив у суд за незаконне передання земельної ділянки своїм родичам. Друга землеупорядниця перевелась на іншу роботу, тож ми взяли на роботу нову людину. Зараз ми заключили договір з приватною фірмою на розробку генплану міста. Перший етап це інвентеризація земельних ділянок. І якщо знайдемо вільні земельні ділянки, то дамо їх бійцям АТО, яких у місті є 72.

- На початку місяця у ЗМІ з'явилась інформація про ваш конфлікт з учасниками АТО. Представники Правого Сектору повідомили, що ви їх ображали, називали "бандою, яка кришує незаконну вирубку лісу". Що там насправді трапилось?

- Я не маю жодних претензій до наших воїнів АТО. Я їх не ображав, адже більшість цих хлопців знаю, бо ще як волонтер збирав їх на війну. Є в мене претензії до окремих людей, які воювали, але зараз поводяться недостойно. В мене була розмова на підвищених тонах з «Правим Сектором», адже у місті ходять нехороші слухи, що вони кришують нелегальну вирубку лісу, тому я їм це висловив. Якщо за людиною немає гріха, то вона спокійно відповість, а не буде роздувати з цього скандалу. Мені здається, що конфлікт навмисно загострює один з учасників АТО, який  був моїм конкурентом на виборах. Проте я вважаю, що час все розставить по своїх місцях.

- Бійці АТО тоді апелювали до того, що до мерства Ви були волонтером, та з обранням на посаду забули про свою волонтерську діяльність. Чи це правда?

- Так, відколи я став мером, більше не займаюсь волонтерською діяльністю. Я продав свій бізнес і повністю зосередився на роботі міським головою. Неможливо одночасно займатися двома справами. Ти або мер, або волонтер. Зараз я допомагаю бійцям, як голова міста. 


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 23.11.2017 08:09




загрузка...