“Ми хочемо зберегти цінні ліси”: У Франківську пояснили, чому варто розширити Нацпарк “Верховинський”


Сьогодні, 5 травня, в Івано-Франківську відбулась прес-конференція щодо розширення національного природного парку «Верховинський».

Мова йде про проблему погодження розширення НПП, що у Верховинському районі, та пов’язаній з цим перспективі створення транскордонного Українсько-Румунського екологічного коридору з подальшим формуванням міжнародного біосферного резервату, який зможе дати поштовх сталому зростанню соціально-економічного розвитку регіону, пише Галицький кореспондент.

До складу парку пропонується включити особливо цінні для збереження ліси, у тому числі праліси площею 769,9 га. Також розширення дасть можливість створити умови сталої екологічної безпеки регіону завдяки взяттю під охорону особливо цінного для збереження масиву захисних, протиерозійних та протиселевих лісів.

Ольга Яремченко, представник Українського товариства охорони птахів, керівник проекту «Збереження карпатських пралісів» розповіла, що вони займаться цим питання, бо зберігають птахів через збереження середовища їхнього існування.

Ми хочемо зберегти особливо цінні ліси, які не зазнали змін під впливом людей, а також особливо цінні ліси, так би мовити, захисні”, – каже пані Ольга та додає у рамках проекту провели дослідження і виявили 22 тис гектарів цінних лісів. 91% – високогірні.

“Особливо важлива – ділянка, яка з’єднає наші парки із ромунським парком”, – зазначає Яремченко.

Далі Юрій Шпарик, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Прикарпатського національного університету додає, що важливість міжнародного заповідника полягає у тому, що європейські фонди даватимуть кошти, які витрачатимуть на потреби НПП.

“Одними із найцінніших є також полонити. Є такі, які мають 1000 гектарів, а господарства не ведуться”, – продовжує Шпарик.

Василь Мочан, представник Українського товариства охорони птахів, регіональний координатор проекту «Збереження карпатських пралісів» розповідає про проблеми, які стоять перед ними.

“Землекористувачем ділянки є лісгосп, частина зелемель надежить парку, але з 2015 року більше таке питання не обговорюється. На жаль, нам не зрозуміла суть проблеми і чому не дають погодження”, – каже Мочан.

Він пояснює, що пропонується передати близько 11 тис гектарів захисних, не господарських території, які потребують догляду.

Лісивнікам потрібні кошти на утримання території, яка не приносить прибутки, – додає пан Василь. – Там зосереджено тільки 2% рубу, це економічно не вигідно”.