На Прикарпатті знаходиться неймовірне озеро з абсолютно прозорою водою
Велике, гарне і головне усамітнене озеро у Ґорґанах. Хочете тиші на фоні незайманої природи, озерної містики та прозорої води до самісінького дна? Вам однозначно сюди!
Якщо обирати маршрут Карпатами за принципом “щоб поруч нікого не було”, краще за Ґорґани годі й бажати. Ці гори вважають найбільш незвіданими в Україні: вони важкодоступні і суворо охороняються законом. Тому одних спиняє йти сюди дорога з пересадками, стрімкі, хоч і не надто високі схили і кам’яні поля, якими вкриті всі ґорґанські вершини. Всіх решту — закриті для туристичного відвідування території заповідника “Ґорґани”, пише guide.karpaty
Озер у Карпатах вистачає, але 90% з них вже перетворились на обов’язковий пункт у розважальній програмі під час перебування тут. Тому приклад — той же Синевир чи Догяска, куди навіть позашляховиками вивозять туристів, хоч озеро і знаходиться попід самісіньким Свидовецьким хребтом. Тому усамітнитись на березі гірського озера для Карпат — розкіш і велика рідкість.
Сховати мальовниче озеро у Ґорґанах — напевно хитрий план Матінки-Природи. Задум, варто відзначити, результативний: тихе, чисте і прозоре настільки, що видно кожен камінчик на дні, озеро Росохан у гладі з дивовижною точністю віддзеркалює височенні смереки та блакитне небо. Кольори, зізнатись, у будь-яку погоду тут просто неймовірні!
Треба бути дуже наполегливим, щоб відзняти Росохан з різних ракурсів: схили над озером стрімкі і кам’янисті, місцями густо порослі сторічною хвоєю. Озерна площа — 500 квадратних метрів, у глибину — від 2.8 до 4.5 метрів (залежно від кількості опадів та сезону). Росохан 50-70 метрів завдовжки і 20 метрів завширшки. Хтось каже: озеро утворилось внаслідок зсуву, інші приписують явище більш значуще — через падіння метеориту і подальше затоплення кратеру джерельною водою.
До речі, у Росохані намагались розводити рибу. І навіть не один раз. Жодна спроба, щоправда, результатів не принесла. Тому причиною може бути склад води. Людям її пити можна, бо ж чиста і не застоюється, а от рибам чогось тут не затишно.
Для любителів освіжитись після дня переходу Росохан — не краще місця для пірнання “на рибку” хоча б з двох причин. Перша: Росохан — гідрологічна пам’ятка природи, тож давайте їй не шкодити. Друга: камені завадять вийти з води без синців та забоїв, бо ж дно озера вельми кам’янисте. Та й врахуйте, що вода не прогріватиметься вище 11-15 градусів влітку — це ж 1 120 метрів над рівнем моря, та ще й у лісовому затінку — температура для плавання, м’яко кажучи, тільки для бадьорих та завзятих.
Озеро Росохан чи Ґрофецький став?
Озеро Росохан знаходиться біля хребта Аршиця. Його інколи плутають з Ґрофецьким ставом, на який можна потрапити з сідла поміж Конем Ґрофецьким та Ґрофою. Став значно менший, знаходиться нижче Росохану, міліє на літо, а довколишня територія сильно заболочується.
Одним словом, мандруючи тією частиною Ґорґан, відвідати можна обидві водойми, але плутати їх не варто!
Дорога на озеро
Дістатись Росохану швидко і з комфортом не вийде, але так озеру навіть на краще — довше збережеться. Спочатку можна їхати машиною, далі — тільки пішки ґорґанським казковим лісом.
Напевно, найкращий варіант — пройтись від Мислівки до Осмолоди Аршицею і зайти не тільки на Росохан, але й на інші озера (так-так, їх тут одразу декілька!) — Аршиця, Убите, Забуте, Лужки. Виявляється, Аршиця — хребет не менше озерний, ніж той же Свидовець!
Від лісництва Мшана (за Осмолодою) до Росохану трохи більше 7 км. Проте стартувати можна й з Мислівки: цей варіант походу на декілька днів, до озера від села — 28 км.
Біля Росохану стати табором не вийде — немає пологих ділянок, зате вони є трохи вище від водойми. Місця вистачить на кілька наметів (і не забудьте приходпити пальник — палити вогнище тут не вийде).
Як дістатись:
На Мислівку з Івано-Франківська можна доїхати автобусами у напрямку Хуста та Ужгороду. З Києва та Львова автобуси йдуть до Долини (підходять так само — автобуси до Хуста), а там зручно зробити пересадку на потрібну маршрутку до Мислівки.
