Одна з трьох у світі: В селі на Тлумаччині є унікальна церква

Таких церков візантійського стилю, як у селі Хотимир на Тлумаччині є лише три у світі.

Три церкви у Хотимирі – мурована в центрі села при шляху, дерев’яна на скелі у так званих Берегах і костел при в’їзді в село згоріли майже одночасно, коли у 1916 році тут проходив фронт Першої світової війни. Німецька артилерія обстрілювала російське військо, розташоване в селі. Тоді згоріли три святині, багато хат, та і людей чимало загинуло, пише Християнський портал Прикарпаття.

А ще одну церкву за кілька століть до того зруйнували татаро-монголи. Знаходилась вона в урочищі Сільце. Як стверджують люди, саме тут колись розпочинався Хотимир, а тепер це ліс.

– А колись тут була велика церква, – розповідає сільський голова Хотимира Дмитро Капуляк. – До цього часу побутує легенда, що в цій церкві були надзвичайно потужні дзвони. Їх було чути в усіх навколишніх селах. Коли вороги знищили церкву, знайшлися сміливці, які ці дзвони закопали в криницю. Згідно з легендою, хто щасливий, той на Великдень може почути відлуння цих дзвонів.

Так уже склалося, що війни не оминали це село, яке свого часу мало Магдебурзьке право, було типовим галицьким містечком. Може, через те, що було воно своєрідним центром для навколишньої округи, куди навіть їздили з Коломиї і Чернівців. Може, знаходилося на перетині шляхів, тобто мало стратегічне розташування. Але і в Першу світову, і в Другу через Хотимир проходив фронт, велися бої. А серед легенд про походження його назви є і така: «хотіти миру».

Польський костел під час Другої світової війни відчутно постраждав, а коли місцевих поляків примусово переселили на етнічні землі, то в цьому приміщенні облаштували склад отрутохімікатів. А потім на довгі роки напівзруйнована будівля костелу впадала в око одразу при в’їзді в село.

У ту війну була зруйнована і мурована церква Святого Миколая, збудована у 1924 році. І не дивно, бо німці і росіяни тримали в ній коней, а стіни були пошкоджені гарматним обстрілом.

Після війни хотимирські люди змушені були ходити до церкви в сусіднє село Жабокруки або до Живачева за п’ять кілометрів. Відновлено храм у Хотимирі у 1994 році.

– А до того за дозволом про відбудову церкви люди їздили аж до Москви, – розповідає сільський голова Дмитро Капуляк. – Вона оригінальна своєю архітектурою візантійського стилю, таких у світі є лише три: одна в Італії, ще одна в Росії і у нас. Цікава вона ще тим, що тут дуже гарна акустика.

Цей храм вважається архітектурною пам’яткою. Першим архітектором був виходець з Тлумацького повіту, житель с. Долина Володимир Гринів. Пізніше долучився до проектування церкви виходець з Хотимира Степан Хома. В сучасному вигляді церква постала в 1994-му після реконструкції під його орудою. Саме він спроектував цей, без перебільшення, неповторний за конструкцією і стилем собор.

Саме собором називає церкву о. Віктор Оринчин, настоятель храму Святого Миколая УАПЦ. І зазначає, що до цього долучилися жителі села.

– Люди будували цю церкву, бо хотіли мати свою святиню. Чоловіки приходили, працювали, жінки рихтували їм обід, сніданок. І так спільними зусиллями була збудована така величава церква. Її можна назвати собором, бо вона дуже велика і гарна, у візантійському стилі.

За словами священика, працюють разом з сільською радою та школою. Сам отець мав у школі уроки катехизму, християнської етики. Проводили з дітьми духовні бесіди.

Правда, зараз у Хотимирі мало шлюбів, хрестин. Помирає 25 людей за рік, а народжується двоє-троє. В минулому році в місцевій школі вперше не набрали першого класу.

А в наступному році Хотимир відзначатиме 575-річчя від часу першої письмової згадки.