Остринська молочарня

news-image: Остринська молочарня
90 років тому в с. Остриня на Тлумаччині священик збудував приміщення для «Просвіти» та молочарні. Звідси продукція йшла за кордон і її цінували гурмани. З часом більше про це можна буде дізнатися в музеї, про який мріють у селі. Головне – знайти під реконструкцію приміщення кошти.

Для мене неочікувано було побачити у невеликому селі Остриня, що входить до складу Тлумацької ОТГ, майже «панський» будинок. Водночас очікуваним, з огляду на непрості часи і сільські фінанси, був його дещо занедбаний вигляд. Зараз тут розташовується сільська рада і клуб, а колись були читальня «Просвіти» і молочарня, пише Західний кур'єр.

– Цей будинок споруджено у 1928 році, – розповідає староста села Віталій Доронюк. – Збудував його місцевий священик для молочарського кооперативу. Наверху була «Просвіта», а внизу виготовляли масло, яке йшло до Польщі.

У першій половині ХХ століття за ініціативою митрополита Андрея Шептицького саме священики взяли на себе заснування просвітницьких, спортивних, кооперативних організацій, виконуючи місію згуртування селян і навчання їх ремеслу. За даними доктора соціальної економіки Зиновія Свереди, у кооперативах було задіяно понад 80% усіх парохій та громад, це понад мільйон чотириста тисяч вірних – тож можна говорити про Галичину як «кооперативну республіку».

В Острині громада села під керівництвом священика УГКЦ о. Григорія Зінька побудувала величну на той час споруду для читальні «Просвіти» та міні-маслозаводу. Сюди селяни здавали молоко, отримуючи кошти, за які могли жити і вчити дітей. Тут з молока виготовляли масло, яке, як стверджують місцеві люди, йшло за кордон.

І цьому віриться, адже, як свідчать цифри, найвідоміші в ті часи кооперативи «Маслосоюз» та «Центросоюз» контролювали більше половини продукції, що поставлялася до Польщі. Це не лише масло, а й тверді і м’які сири, бринза, пастеризоване молоко.

Зараз складно сказати, чи все це виготовляли і в Острині. Але в цокольному приміщенні (а чи підвалі – навіть не знаю, як правильніше) збереглися бетонні чаші, де відстоювалося молоко і готували сир, є криниця, зливна каналізація.

Поки що це все на вигляд не надто привабливе: залишки бетонних ємностей, купи каменю, обдерті стіни. Поки що, бо в Острині планують провести реконструкцію колишнього міні-маслозаводу. Сподіваються на розуміння і підтримку депутатів Тлумацької ОТГ.

Ремонт у клубі (колишній читальні) почали дещо раніше. Наразі тут поклали тенісний стіл – поки нема якихось заходів, молодь може займатися спортом.

– А в підвалі, в тій кімнаті, де є чаші, хочемо зробити музей, – розповідає Віталій Доронюк. – А от в цій при вході хочемо встановити тренажери, хай хлопці качаються.
Може, з часом тут буде музей села. Або музей кооперативного руху, оскільки збереглося те, що може проілюструвати, як свого часу виготовляли продукцію, знану і поціновану в Європі. В будь-якому випадку, це була б туристична атракція, хоч і розташована Остриня дещо осторонь звичних туристичних маршрутів.

А ще один, значно занедбаніший, будинок мріють перетворити в парафіяльний дім або навіть християнський садок, бо дитячого садка в селі нема. Це приміщення колишньої священичної резиденції, що неподалік церкви святого Миколая Чудотворця УГКЦ.
За словами місцевого пароха о. Василя Палюги, ще вагаються, що вигідніше і дешевше: укріпити фундамент і стіни чи знести будинок і будувати новий. Спеціалісти радять зберегти старе приміщення, все-таки автентика має більшу вартість.

Неподалік зробили нову криницю для водосвяття, яку освятили кілька років тому. Поряд нещодавно заклали молодий яблуневий сад.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 29.11.2018 06:09




загрузка...