П'ять медичних міфів, які можуть зашкодити вашому здоров'ю


Виконуюча обов'язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зібрала найпопулярніші п'ять міфів, які можуть зашкодити здоров'ю. На своїй сторінці у мережі Facebook вона пояснила, як це все насправді працює.

Міф 1. Будь-яку проблему зі здоров’ям можна вирішити ліками

Медицина - потужна наука, але не всесильна (поки що). Лікарі знають, як лікувати серцево-судинні хвороби, гепатит С або здійснювати пересадку нирки, але досі немає вакцини від діабету або таблетки від ГРВІ. Саме тому найкращий спосіб підтримувати своє здоров’я - спорт, здорове харчування і сон.

Міф 2. Вакцини небезпечні

Якщо немає медичних протипоказань вакцина є цілком безпечною та захищає від смертельних хвороб. Вакцини, які закуповує держава, проходять дуже ретельний контроль якості, як під час виробництва, так і під час доставки до медичних закладів.

Міф 3. Антибіотики небезпечні/антибіотики всесильні

Щодо антибіотиків є дві крайнощі. Перша - боятися їх та припиняти приймати одразу ж, коли стає краще, не пропиваючи курс до кінця. Друга - вживати їх при кожному негативному симптомі. Обидва переконання є вкрай неправильними та допомагають бактеріям ставати більш стійкими до антибіотиків та не реагувати на них. Перед будь-яким прийомом антибіотиків потрібно радитися з лікарем та повністю дотримуватися його рекомендацій.

Міф 4. "Покапатися" і все буде добре

Розповсюджена думка, що проходити курсу “лікування” під крапельницями раз на півроку/рік, а потім нічого не робити, допоможе вирішити хронічну проблему, наприклад серцево-судинне захворювання. Насправді ж, "капанка" - інфузійна терапія - є ефективною при певних патологічних станах. Зокрема, інтоксикації. І застосовується зазвичай, як частина комплексного лікування.

Міф 5. Інструментальна діагностика - наше все

Обстеження організму за допомогою різного обладнання, такого як комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), позитрон-емісійна томографія (ПЕТ) - всього лише одні із діагностичних методів, котрі застосовуються у програмі діагностики того чи іншого захворювання. І скерування на такі обстеження має здійснювати виключно спеціаліст для підтвердження, заперечення або уточнення діагнозу. Жодним чином це не може бути приватна ініціатива пацієнта, тому що нерідко це призводить до непотрібних витрат.