Патріарх Святослав під час прощі на Прикарпатті: Молімося за народ і державу

news-image: Патріарх Святослав під час прощі на Прикарпатті: Молімося за народ і державу
На Прикарпатті з пастирським візитом перебував глава УГКЦ Патріарх Святослав Шевчук. Під час цих відвідин він здійснив духовне провідництво IX Всеукраїнської Патріаршої прощі в Крилосі, приуроченої до 30-ліття легалізації УГКЦ, яка відбулася минулими вихідними, а також провів чин освячення в Коломиї новозбудованої каплиці з карильйоном.

На Архієрейській Літургії співслужили Патріархові Святославу архієпископи і митрополити: Івано-Франківський владика Володимир Війтишин, Львівський владика Ігор Возьняк, Тернопільсько-Зборівський владика Василь Семенюк, єпархи: Чернівецький владика Йосафат Мощич, Стрийський владика Тарас Сеньків, екзархи: Луцький владика Йосафат Говера, Харківський владика Василій Тучапець, а також більше сотні священників за присутності багатотисячного зібрання вірних, пише газета Галичина.

У Службі Божій взяли участь представники влади: міністр культури Євген Нищук, новопризначений голова ОДА Денис Шмигаль, заступник голови обласної ради Сергій Басараб, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків…

У церковному передзвоні можна почути голос Божий

У суботу, 3 серпня, глава УГКЦ відвідав Коломию, де освятив новозбудовану дзвіницю з карильйоном – ударним музичним інструментом, що являє собою набір точно налагоджених дзвонів з механічним керуванням. (Нагадаємо, що це п’ятий карильйон в Україні, три з них – у храмах Києва й один – у Гошівському монастирі. – Р.І.). Блаженнійший Святослав у своєму слові виокремив містичний зміст церковних дзвонів: «Церковний дзвін – засіб, яким голос Божий (що часто є невидимий) може бути почутий. Те Слово Боже, яке доручає Церкві голосити наш Спаситель у вашому місті, отримує свій новий інструмент. Бо коли дзвонить церковний дзвін – до нас промовляє вічність, ми тоді чуємо Слово і голос Божий. Ця дзвіниця стоїть на перехресті вулиць на центральній площі Коломиї. Вона є символом відкритої церкви і звернення Божого не тільки до тих, хто є всередині неї, а до всіх». Відзначимо, що ідея спорудження дзвіниці з карильйоном належить парохові церкви Святого Йосафата о. Володимирові Касіяну.

Згодом Блаженнійший відвідав катедральний собор Преображення Христового, де відслужив панахиду за спочилими правлячими єпископами Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, похованими під стінами ними збудованого собору, – ісповідником віри владикою Павлом Василиком і владикою Миколаєм Сімкайлом. У такий спосіб глава УГКЦ молитовно вшанував двох видатних душпастирів часів підпільної Церкви та її легалізації.

«Ми прийшли до цього святого місця, щоби подякувати…»

Тим часом того самого дня вірні, здебільшого молоді люди, зібралися вранці в головних греко-католицьких храмах Івано-Франківська, Калуша, Бурштина, аби приготуватися до прощі. По завершенні богослужінь піші паломники вирушили трьома колонами до Крилоса. Особливістю цьогорічної Всеукраїнської прощі стала велопроща прочан з с. Голиня та навколишніх сіл. Їхня кількість сягнула 100 осіб. По прибутті до Крилоса прочани мали змогу посповідатися й відбути молитовні практики. Окрім цього, паломників очікувала насичена програма: вони переглянули документальний фільм про вихід УГКЦ з підпілля «Ті, що вірні», відтак помолилися співану вервицю й Молебень до Богородиці й прославляли Пречисту Діву піснями.

О дев’ятій вечора Велику вечірню відслужив єпарх Чернівецької єпархії УГКЦ владика Йосафат Мощич. До речі, 3 серпня минула 5-та річниця його єпископської хіротонії, яка відбулася саме в Крилосі. Під час Вечірні для прилюдного вшанування урочисто винесли чудотворну ікону Матері Божої, а ректор духовної семінарії протоієрей Роман Микієвич виголосив повчальну науку. Після акафісту почалися нічні чування, які проводили семінаристи.

Опівночі ж розпочалася мистецька програма для молоді на стадіоні місцевої школи. Паломники слухали відомих виконавців Прикарпаття: Світлану Весну, Олега Чигера, Василя Мельниковича, YakMaBand, Barva, Ефату.

У неділю, 4 серпня, у княжому Галичі главу УГКЦ Святослава Шевчука зустрічали владика Володимир Війтишин зі священством, голова ОДА Денис Шмигаль і заступник обласної ради Сергій Басараб. А діти парафії привітали його хлібом-сіллю та щирими побажаннями «рясних Божих благословень і допомоги Святого Духа у всіх починаннях на славу Божу і для добра українського народу».

В часі Архієрейської Божественної Літургії глава УГКЦ виголосив проповідь про віру християнина та спільну духовну мету цьогорічної прощі:

«Дорогі брати і сестри! Слово Євангелія вказує нам на Ісуса Христа як на знак суперечності. Коли Син Божий прийшов між людей, Його присутність викликала суперечність, і навіть тепер постають питання: чи Його слова й діла є актуальними сьогодні? Ким Христос є для мене особисто і чи вартує мені йти за Ним і прийняти Його науку? Сенс цього протиріччя полягає в тому, що перед обличчям Божим не можна залишатися нейтральним: або я з Богом, або стою осторонь. Тому й каже Христос: «Я прийшов у цей світ, щоби сліпі прозріли»... Віра веде нас до прозріння, віра – це особистий акт, коли я відкриваюся на Божу присутність і сприймаю її. І тоді я, і все моє життя стає осмисленим... Ми сьогодні прийшли до цього святого місця, щоби подякувати нашим Спасителеві і Небесній Заступниці Пречистій Богородиці за 30 років легалізації нашої Церкви в Україні, відколи вона вийшла з підпілля. Я можу ствердити, що через 30 років наша Церква знову стала знаком протиріччя. Часто голос воскреслої Церкви був зрозумілим для світу, а часто і для нас самих. Ми запитуємо себе: якими є наша місія і завдання як християн і як українців греко-католиків в сучасній Україні, в сучасному християнському і глобальному світі? Сьогодні ми бачимо вірність Господеві на прикладі героїв підпільної Церкви: наших єпископів, священників, монахів і монахинь, християнських батьків і матерів, які серед темряви атеїзму були чи не єдиними зрячими, які навчили нас із вами й молоді покоління йти за справжнім Світлом, і саме за їхньою вірою стало те, що ми сьогодні з вами переживаємо. Саме їхня віра допомогла кожному з нас зробити свій особистий вибір – стати свідомими віруючими людьми, стати християнами. Тож молімося за наш народ і нашу державу, молімося, щоб УГКЦ сповнила свою місію у новому тисячолітті».

… А потім був «парад перемоги» УГКЦ на Красній площі

Глава УГКЦ уділив патріарше благословення усім прочанам та звернув увагу присутніх на ще одну особливість прощі: «Ми маємо унікальну ікону нашої Церкви, яка виходила з підпілля. Знаємо, що цей вихід мав кілька етапів.

Перша заява нашого єпископату і духовенства про вихід з підпілля УГКЦ була 4 серпня 1989 р. Тоді єпископ нашої Церкви разом зі священниками і мирянами написали до тодішнього президента Радянського Союзу Михайла Горбачова. Ті підписанти перетерпіли дуже багато за те, що вони насмілилися зробити. Двоє з них сьогодні є тут: нинішній архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин і правлячий архієрей Стрийської єпархії владика Тарас Сеньків.

Пізніше настав другий важливий етап. Навесні 1990 року наші єпископи і священники, монахи, монахині й вірні розпочали безстрокове голодування на Арбаті за легалізацію УГКЦ з вимогою до СРСР звернути увагу на вірних нашої Церкви й надати їй свободу. З того періоду облетіла весь світ дуже цікава фотографія, яку ми називаємо «парадом перемоги» Української Греко-Католицької Церкви на Красній площі в Москві. Тоді наші підпільні єпископи і священники в священничих одежах пройшли Красною площею від Спаського собору.

Знову ж таки, на фотографії поміж учасників цього «параду перемоги» – митрополит Івано-Франківський владика Володимир та сьогодні тут присутній тодішній священник, монах редемпторист, а сьогодні архієпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк».

Блаженнійший запросив названих митрополитів стати обабіч нього і ще раз промовив під оплески прочан: «Ось ці учасники «параду перемоги» нашої Церкви на Красній площі, що показує, якою силою володіють ті люди, що вірять в Бога. Жодна земна людська сила перед вірою в Бога не може встояти, і немає нічого неможливого для того, хто вірить. Між нами також присутній ректор підпільної семінарії, який виховав багато священників, приготовляючи їх до священства, а сьогодні відомий на всю Європу і світ як хранитель Зарваниці – митрополит Василій Семенюк, який, до речі, два дні тому відсвяткував 70-літній ювілей свого життя, а владика Ігор Возьняк святкував учора свій 67-й рік народження».

Окрім митрополитів, глава УГКЦ привітав усіх єпископів у Вітчизні й на поселеннях українців. Зі свого боку, і читачі газети «Галичина», і все Прикарпаття пам’ятають про минулі 10 років від часу єпископської хіротонії владики Святослава Шевчука. Особливо пам’ятаємо ревність глави УГКЦ у служінні Господеві нашому Ісусові Христу та відстоювання духовних і національних інтересів України перед внутрішніми й зовнішніми ворогами нашого народу.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 09.08.2019 21:54