Пенсійна реформа: Як голосували народні обранці від Прикарпаття


4 Жовтня 2017, 11:28
У вівторок, 3 жовтня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №6614 про пенсійну реформу.

За відповідний законопроект проголосували 288 народних депутатів, проти – 8, утримались – 23. Не голосували 27 нардепів, інформує кореспондент Бліц-Інфо.

Законопроект підтримали майже всі народні обранці від Прикарпаття: представники фракції БПП Михайло Довбенко та Юрій Соловей, "народнофронтівці" Юрій Бабій, Анатолій Дирів, Володимир Шкварилюк, Юрій Тимошенко, позафракційні брати-укропівці Віктор та Олександр Шевченко. Не голосував - Юрій Дерев'янко. Анатолій Матвієнко був відсутній.

Слід зауважити, проти ухвалення цього закону голосували нардепи- свободівці.

"Ми вважаємо, що пенсійна реформа обов’язково має передбачати:
1. Ухвалення єдиного закону про багаторівневе пенсійне забезпечення.
2. Узалежнення пенсійного віку від середньої тривалості життя.
3. Встановлення прямої залежності розміру пенсії від стажу роботи.
4. Визначення допустимої п’ятикратної різниці між максимальною і мінімальною пенсією для солідарної пенсійної системи.
5. Підвищення пенсії та інших соціальних виплат на рівень, не менший за показник річної інфляції.
6. Скасування спеціальних пенсій для прислужників совєцького режиму, керівників комуністичної партії, комсомолу та каральних органів СССР, прислужників режиму Януковича та пособників московських окупантів", - пояснив на своїй сторінці в мережі лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок

Зазначимо, закон передбачає, що пенсія нараховуватиметься українцям з 60 років при стажі від 25 років. Людям, які пропрацювали 15 – 25 років, заслужений відпочинок світить у 63. Для тих, хто має стаж до 15 років, дозволяється отримувати пенсію після 65 років. А до 2028 року для виходу на пенсію пересічному громадянину потрібно буде напрацювати 35 років стажу. 

Водночас, екперти зазначають, що пенсійні законопроекти, які розглядала Верховна Рада, не є реформою по суті, бо лише вдосконалюють стару солідарну пенсійну систему. Під реформою експерти розуміють перехід до системи, де солідарна її частина складає лише третю частину пенсійних коштів. Друга – накопичувальна, а третя – добровільна накопичувальна. З цими змінами урядовці та парламентарі не поспішають.