Плюс 1000 гривень та мінус копійки

news-image: Плюс 1000 гривень та мінус копійки
Не знаю, як вас, а мене певний час турбувало запитання: чому ті чи інші історичні персонажі з’являються на українських гривнях? Чому, скажімо, після кількох державних та військових діячів українського минулого (одна гривня – Володимир Великий, дві – Ярослав Мудрий, п’ять – Богдан Хмельницький, десять – Іван Мазепа), несподівано на українських грошах з’являється зображення письменника Івана Франка на 20-гривневій купюрі?

Відтак після також державного та політичного діяча Михайла Грушевського (його зображено на 50-гривневій купюрі) довший час банкноту найбільшого номіналу прикрашав Тарас Шевченко, пише газета Галичина.

Хто на банкноті?

Для себе вигадав таке пояснення: оскільки банкноти номіналом від 1 гривні до 100 випускали з початку запровадження національної валюти, то на них зображали саме державних діячів минулого. Іван Франко потрапив на 20-ку, оскільки не можна було проігнорувати таку важливу постать для Західної України. Відтак Тарас Шевченко на банкноті найвищого номіналу – це вияв поваги до найбільшого генія народу, його виразника та охоронця нашого національного духу.

Втім, після цього усі мої пояснення полетіли шкереберть, коли у серпні 2001 року було вперше випущено банкноту номіналом у 200 гривень, на якій зображено першу жінку – Лесю Українку. Таке дещо поетичне сприйняття грошей трохи здивувало. Однак коли з вересня 2006 року найбільшим номіналом національної валюти стала банкнота у 500 гривень, на якій зобразили філософа-містика та поета Григорія Сковороду, стало зрозуміло, що українців закликають по-філософському сприймати гроші. Мовляв, коли маєте у кишені купюру зі Сковородою – добре, коли не маєте – задовольняйтесь тим, що є, пам’ятаючи чи не найвідоміший вислів Григорія Савича: «Світ ловив мене, та не впіймав».

Не робить зрозумілішою ідею зображення того чи іншого персонажа на купюрах гривень і обіцяна поява банкноти у 1000 гривень. За повідомленням Національного банку України, на ній буде зображено видатного українського вченого, одного із засновників Академії наук – Володимира Вернадського.

Між іншим, ця інформація уже викликала неоднозначну реакцію серед істориків. Річ у тому, що цього уродженця Санкт-Петербурга та професора Московського університету росіяни також називають своїм. А ще вважають радянським вченим. Наприклад, історик Ігор Гирич висловив у розмові з кореспондентом «Українського радіо» свою незгоду з появою цієї постаті на українських гривнях, називаючи Вернадського «малоросом»: «Причому стовідсотковий, денікінець. Фігура, яка визнала диктатуру Сталіна. Не те, щоб він був прихильний до тирана, але визнавав, що в цьому є свої плюси. Був російським державником, людиною, яка не визнавала можливості для розвитку української самостійної культури. І навіть відмовився від українського громадянства», – сказав Гирич.

Отже, з логікою появи тих чи інших історичних та культурних діячів на банкнотах нам ще доведеться розбиратись.

Інфляція та вартість гривні

Втім, не менше, ніж самі зображення на гривнях, українців також хвилює інфляція. Тому появу купюри нового номіналу відразу ж пов’язали з тим, що на нас чекає зростання цін. Але, думається, таке припущення скоріше пов’язане з тим, що в Україні відбуваються вибори, тому кожну дію влади учасники перегонів розглядають під лупою та вивчають можливість використати її на свою користь у передвиборчій агітації.

Найперше привертає увагу те, що про запровадження 1000-гривневої банкноти оголосили вже тепер, хоча заплановано цю подію аж на жовтень. Наразі ж гривня почувається більш-менш стабільно. Що, зрештою, і не дивно для літа. Оскільки традиційно коливання у нас відбувались ближче до осені та на початку року.

Про це ж у коментарі одному з українських телеканалів розповів інвестиційний банкір Сергій Фурса: «Насправді це якась вигадка, що купюра в тисячу гривень пов'язана з тим, що буде девальвація. Це просто відображення реалії, бо насправді в нас останнього разу велика купюра в 500 гривень, коли курс був 8 гривень за долар. З того часу гривня девальвувала втричі. І зрозуміло, що вартість цих 500 гривень також девальвувала втричі. І якщо нам потрібно вибудовувати якусь лінійку купюр, то логічно, що тисяча гривень нам уже давно була потрібна».

Додамо, що і раніше, коли запроваджували банкноти у 200 та 500 гривень, це не було пов’язано з інфляцією. Наприклад у 2001-му, коли ввели в обіг купюру із зображенням Лесі Українки, інфляція у річному виразі становила лише 6,1 відсотка. Коли ж запроваджували 500-гривневу купюру, зростання цін становило 11,6 відсотка за рік.

А тепер кілька слів щодо згаданої економістом лінійки банкнот. Наприклад, під час запровадження гривні у вересні 1996 року її курс щодо американського долара становив 1,89 грн. Тому купюра найбільшого номіналу у 100 гривень «важила» навіть трохи більше за 52 долари. Потім ситуація змінилась під час кризи 1998 року, і вже до часу введення в обіг 200 гривень курс долара становив майже 5,3 гривні. Таким чином за 200 гривень можна було отримати майже 38 доларів. У 2006-му, коли запроваджували в обіг 500 гривень, чи не вперше найбільша українська банкнота впритул наблизилась до 100 американських доларів. Завдяки штучно утримуваному курсу 5,05 гривні за долар на неї можна було придбати 99 «зелених».

З того часу багато чого змінилося в українській економіці. А найперше – масштаб цін. І вже нині наразі найбільша українська банкнота не дотягує до 20 американських доларів. У жовтні, після введення в обіг 1000 гривень, за умови, що доти курс долара залишиться незмінним, вона коштуватиме трохи більше, ніж 38 доларів.

Прощавай, копійко!

Уже після появи інформації про жовтневі гривневі нововведення з’явилось і чимало жартів на цю тему. Писали і про те, що чиновникам знадобиться менше місця, щоб ховати хабарі, а окремим із них, з особливо високими зарплатами, не доведеться носити пакети з готівкою. Зрозуміло, що це все далеко від реалій, бо нині зароблене переважно переказуватимуть на банківські картки, а хабарі в Україні частіше беруть у валюті, ніж у гривнях. Втім, потрібно також зауважити, що з початком жовтня на нас чекає ще й поступове виведення з обігу деяких монет.

«Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні, – повідомила прес-служба НБУ, – та будуть виведені з обігу з 1 жовтня 2019 року. Також з обігу поступово виводитимуть і монету номіналом 25 копійок, яка поки що залишиться платіжним засобом». Зазначається, що монети 1, 2 та 5 копійок ще можна буде обміняти на інші монети та банкноти у банках протягом першого року після їхнього виведення з ринку, тобто до 30 вересня 2020 року. Ще протягом двох років — до 30 вересня 2022-го — монети можна буде обміняти у відділеннях Національного банку та уповноважених банків (Ощадбанку, ПриватБанку та «Райффайзенбанку Аваль»).

Причиною виведення дрібних монет з обігу є економічна недоцільність їхнього карбування та незручність використання. А ще в НБУ розповіли про плани ввести в обіг монети номіналом 5 та 10 гривень.

Як бачимо, грошовий обіг зазнає певних змін. Головне, щоб вони пішли на користь українцям. Тож якомога більше б нам усім тисячних банкнот у гаманці!


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 04.07.2019 22:27