Погляд зсередини: Умови життя клієнтів Івано-Франківського будинку нічного перебування

news-image: Погляд зсередини: Умови життя клієнтів Івано-Франківського будинку нічного перебування
На останній оперативній нараді Івано-Франківського міськвиконкому директор департаменту соціальної політики міськвиконкому Олександра Заклинська доповідала про велику кількість ремонтних робіт, проведених цьогоріч у будинку нічного перебування. Соціальний заклад для безпритульних діє в Івано-Франківську з 2007 року. Та, за словами міського голови Віктора Анушкевичуса, місцеві безхатьки про його існування нічого не знають. А та частина, яка знає - боїться, що там їх затримає міліція.

Таку думку, за словами Віктора Андрюсовича, йому висловив один із івано-франківських безхатьків.

Кореспондент «Бліц-Інфо» вирішив поцікавитись умовами будинку нічного перебування та з’ясувати, чи й справді він не має клієнтів?

І першою перешкодою на шляху до соціального закладу стає його місце розташування – вулиця Млинарська 2А. Стає зрозуміло, що закріплюючи номери за будівлями, логікою не користувались. Принаймні, таке враження виникає при детальному вивченні порядкових номерів на будинках. Все ж після нетривалих блукань та настанов перехожих, вдається добратись до бажаного притулку.

На порозі зустрічаємо охоронця, що радо запрошує в гості. У приміщенні відчувається різкий запах дезінфекційних засобів, застояного повітря та розбитих мрій.

Директор будинку нічного перебування Іван Боберський у розмові з кореспондентом «Бліц-Інфо» каже, що підпорядкований йому заклад розрахований на 30 осіб. Та пояснює, що будинок нічного перебування приймає бездомних виключно на ніч.

«Бездомні особи приходять сюди о 18-ї годині і 9-й годині ранку вони зобов’язані покинути приміщення. На сьогодні БНП заповнений на 60%. Тобто, в середньому тут  ночують 16-20 осіб. Звичайно, ми нікого сюди примусово не тягнемо, бо не маємо такого права. Сюди люди приходять виключно добровільно. Та в нас є правила - забороняється приходити у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння»,-  каже директор Будинку та запрошує на екскурсію закладом.

Першою показує чоловічу кімнату для відпочинку. Двоповерхові металеві ліжка, невеликі тумбочки, свіжовимитий лінолеум, штучні квіти, радянські коци, ікони на стінах та підвіконниках, телевізор. Заґратовані металопластикові вікна. Все нагадує казарму.

Жіноча «спальня» окремо. Від чоловічої відрізняється тільки одноповерховими ліжками. Теж без лишніх речей та затишку.

Крім кімнат для відпочинку, в закладі є душова, медкабінет та кімната, де приймають соціальні працівники. Також є невеличка кухня з електричною плитою. Залишений посуд у жалюгідному стані. Та все ж помітний порядок.

За словами пана Боберського, згідно нормативів, кухні не має бути.

«Та ми вирішили зробити хоча б таку, щоб наші клієнти мали де розігріти їжу, приготувати чай. Звичайно, з умовою, що тут буде порядок. Також для відвідувачів є пральна машинка. Хоча інколи вони приходять "голі-босі", або в такому дранні, що прати нічого. Даємо вбратися з тих речей, що жертвують благодійники», - пояснює директор.

На запитання, чому івано-франківські безпритульні бояться сюди приходити, Іван Боберський висловлює думку, що впливає дезінформація.

«Раніше над нами знаходився спецприймальник для безхатченків. В минулому туди садили осіб, які займались жебрацтвом, бродяжництвом. Крім того, сюди не пускають п’яних. А більшість безпритульних є алкозалежними. Можливо когось і не пустили, бо п’яних не пускаємо. Варто зауважити, що більшість клієнтів закладу неодноразово знаходились в місцях позбавлення волі. Уявіть собі, якщо кожен з них буде в алкогольному стані, що тут буде відбуватись. Виникатимуть різного роду конфліктні ситуації, що можуть призвести до фатальних наслідків», - пояснює керівник. 


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 24.10.2013 07:29




загрузка...