Прикарпатські активісти дослідили, чому гроші екофонду не покращують екологію

news-image: Прикарпатські активісти дослідили, чому гроші екофонду не покращують екологію
В Івано-Франківську відбувся круглий стіл щодо використання коштів екологічного фонду в області.

З лютого по травень ГО "Медіа-група" досліджувала використання екологічних коштів за 2016-2018 роки. За словами журналістів їх зацікавила ця тема, адже не завжди правильно використовуються кошти екологічного фонду, інформує кореспондентка Бліц-Інфо

Як зауважила керівник проекту, журналістка Юлія Канюс, на екологічних комісіях дуже швидко проходить голосування і розподіл коштів екофонду.

"Ми взялися вивчати куди йдуть гроші, адже це приблизно 100 мільйонів на рік. Екологічний податок мав би йти на згладження наслідків діяльності підприємств, а не на озеленення закладів і берегоукріплення. Природоохоронна програма складається з 8 пунктів, але більшість грошей, чомусь спрямували на берегоукріплення. Підрядника обирають на допороговій закупівлі, щоб не проводити тендер. Але сільські голови не змогли відповісти на наші запитання, чому річку розбивають на ділянки, щоб вкластися у допорогові півтора мільйони. Окрім того, випливало багато цікавих прізвищ високопосадовців і депутатів які впливали на прийняття цих рішень",- каже Канюс.

Також за словами журналістки, всі екологічні роботи мали б бути обговорені з науковцями і громадою.

"Але в нас чомусь депутати вирішують на що використовувати ці гроші. Наприклад, Снятинський психоневрологічний інтернат де директор - депутат облради, отримав на озеленення 1 мільйон гривень. За актами левова частка коштів пішла на бруківку. Хоча це не входить до екологічних заходів. Там є непрозора ситуація, тож ми звернулися в поліцію",- розповіла Юлія Канюс.

Члени ГО запевняють, що хочуть своїми розслідуваннями добитися вирішення кількох проблем: щоб не було допорогових закупівель, щоб до оцінки необхідності виконання екологічних залучали науковців і щоб все проводилося прозоро.

За словами юристки проекту Зоряни Івасишин, наразі зареєстровані три кримінальні провадження за знайденими фактами.

"Втім, жодного клопотання до суду від слідчих не було подано. Слідчі тільки викликають постійно наших дівчат",- каже юрист.

Водночас, як запевнив заступник начальника управління нацполіції в області Олег Йосипів, за зверненнях журналістів проводиться досудове розслідування і справи перебувають на контролі керівництва поліції.

Як пояснив еколог проекту Володимир Красноштанов, корінь проблеми ховається в департаменті екології, де включають у список всіх, хто подали заявки, але не перевіряють їх.

"Депутати кажуть, що ми не спеціалісти і голосуємо за те, що нам подали екологи. І виходить замкнуте коло. Одні не знають за що голосують, інші не знають що подають. Тож часто через голосування проходять заходи, які не можуть бути в цьому переліку. Наприклад ремонт пожежної гідроспоруди. Якби інспектори поїхав на місце, то цей захід не внесли б у перелік. В нас немає управління охорони природи. Є багато людей, які шукають де заробити, а не як захистити природу",- каже еколог.

Водночас, як зауважив мер Косова Юрій Плосконос, берегоукріплення за законом має фінансуватися з екологічного фонду, адже інших джерел не передбачено.

"Ця проблема стосується не тільки Косова. Область виділяє екологічні кошти, але вони йдуть не на місто, а в район, який і вирішує передати їх УКБ. Основна проблема в тому, що в Хартії місцевого самоврядування прописано, що рішення має приймати місцевий орган, але в реальності складається ситуація, коли роблять, що хочуть. Це суперечить міжнародним зобов'язанням",- пояснив голова.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 14.06.2019 16:30




загрузка...