Прикарпатські дошкільні заклади не можуть виконати нові санітарні норми


Нові санітарні норми для дитячих дошкільних закладів виконати практично неможливо.

Усе – дітям!


В Україні затверджені нові державні санітарні норми та правила «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей». Документ доволі громіздкий, містить чимало новацій. На папері все красиво…

Чого варта хоча б вимога 20 м2 зеленої території на одну дитину? Чи 7,5 м2 групового майданчика на кожного малюка? У туалетній кімнаті по чотири дитячі умивальники та по стільки ж унітазів, меблі, речі, іграшки з виснов­ками санекспертизи, тварини у живому куточку з відповідними ветеринарними документами, а педагоги та нянечки – без біжутерії та каблучок.

Як говориться, усе найкраще дітям. І цей документ ставить перед садками саме таку вимогу. Але біда в тому, що нинішні садки привести у відповідність до цих вимог практично неможливо.

Першим забив на сполох відомий дитячий лікар Євген Комаровський: «Я з абсолютною переконаністю, спираючись на свій більш ніж 35-річний досвід вивчення дитячого здоров’я, заявляю: жоден садок нашої країни не відповідає і ніколи не буде відповідати новоствореним санітарним нормам і правилам».
 

Як не рахуй


В Івано-Франківському міському управлінні освіти кажуть, що про нові норми знають, а от як привести садки у відповідність до них – питання відкрите. Як розповідає начальник управлінняНаталія Микула, освітяни для початку вирішили взяти один із садків міста й проаналізувати його.

Отож садок № 11 «Пізнайко», як каже Микула, один із кращих, проатестувався з відзнакою, приміщення типове, розраховане на 12 груп. Тут варто сказати, що чимало садків міста знаходяться у пристосованих приміщеннях – колишніх панських садибах і т. д. «Пізнайку» будували саме як садок. Нині там є 11 груп, дві ясельні й дев’ять дошкільних, ще в одній кімнаті – спортивна зала.

«Ми почали з проектної потужності садка, – каже Микула. – Він розрахований на 230 дітей. Нині їх там 333. Взагалі по місту на 100 місць у садках виховуються 145-148 дітей. Якщо в ясельній групі має бути 15 діток, то в «Пізнайкові» у двох ясельних групах є 56 дітей. Садки перепов­нені, місць бракує. Тому сесія міськради ще у червні ухвалила рішення, згідно з яким керівникам ДНЗ дозволили збільшувати кількість дітей у групах, враховуючи кількість ліжко-місць, максимальну потужність групових приміщень і середню відвідуваність дітьми».

А санстанція? Вони до цього поставилися з розумінням, запевняє Микула, бо так само живуть у Івано-Франківську, а не на Марсі.

Але вернемось до правил. Від наповненості садка залежить і розмір земельної ділянки, яку він має займати. У нових правилах площа визначається типом дошкільного закладу та його місткістю – якщо в закладі понад 80 місць, то не менше 40 м2. Тобто, якщо у «Пізнайку» 340 дітей (округлимо для простоти), то він повинен займати ділянку у 13 600 м2. «Навіть якщо вернемося до проектної потужності, де йдеться про 230 дітей, то все одно потрібно 9200 м2, – кажеНаталя Микула. – А в акті на землю цього садочка є тільки 7446».

Далі більше – озеленення території – не менше 20 м2 на дитину – 6800 м2. Тобто садок той має бути мало не в лісі. І далі, як не рахуй – не виходить, бо цифри запаморочливі. За словамиМикули, якщо пододавати ті всі метри, то садочок мав би бути удвічі більшим за всіма параметрами. «Чи реально привести приміщення та організацію навчально-виховного процесу у відповідність до цих норм? – риторично питає начальник управління освіти. – Здоровий глузд каже, що неможливо. Ми б хотіли, аби у нас були такі садки. Але реальність інша. Тому вважаю, там, де можна привести до норми, треба робити. А решту… Ми ж не можемо руйнувати діючі садки?! Думаю, ці норми мали б стосуватися тих садків, які ще планують будувати».
 

Переписати чи відкласти?


Як розповідають в обласному управління держсанепідслужби, потреба змінити норми для садків назріла уже давно, востаннє їх міняли у 1985 році.

«У лютому на сайті міністерства охорони здоров’я було висвітлено нові правила для обговорення і громадськості, і міністерств, дотичних до справи, – говорить Ірина Савка, головний спеціаліст відділу організації держепіднагляду. – Півроку ніяких зауважень не було, а коли їх ввели у дію, то почалися непорозуміння».

Хоча й тут визнають, що, ­зважаючи на реалії, витримати ті вимоги практично неможливо. То що ж буде? Перевірки? Штрафи? Закриття?

У санепідслужбі кажуть, що цього боятися не варто. На вівторок, 8 жовтня, у Києві було заплановано розширене засідання Кабміну, де й мають обговорити нові санітарні норми. Розголос таки зробив своє. «Після засідання все проясниться, – каже Савка. – Є пропозиція від міністерства освіти відтермінувати їх до 1 вересня 2014 року».

Що вирішить Кабмін? На момент верстки номера про це ще не було відомо. Але чи реально поможе садкам відстрочка – дуже сумнівно. Може, нашим можновладцям під час написання наказів і проектів таки варто хоч інколи виходити з кабінетів і знімати окуляри «покращення»?

"Репортер".