Рейтинг популярних туристичних об’єктів Івано-Франківська


Нашарування епох з історії нашого міста можна чітко простежити і в наші дні.

Чимало туристів, котрі навідуються в Івано-Франківськ, пізнають його минувшину, споглядаючи найперше на архітектурні надбання. Історичні споруди зберегли свою автентику і дух минулих століть, пише Західний кур'єр.

Що ж найбільше приваблює іноземців у давньому Станиславові? Кожен гід, котрий працює в місті, охоче поведе вас лабіринтами історії. І в кожного є своя особлива тематика екскурсії. Проте чи не найбільшою популярністю користуються туристичні об’єкти міста. Ми спробували виокремити п’ятірку облюбованих принад Івано-Франківська.

На першому місці, звичайно, перлиною Івано-Франківська залишається міська ратуша. Тут, у Краєзнавчому музеї, зосереджені основні віхи історії нашого краю. Тому проводити екскурсії у ратуші – неабияке задоволення. Особливо ж, якщо відвідувачів цікавить саме історія. Бо ж, за словами Володимира Устинського, котрий проводить екскурсії, побачивши саркофаг Ярослава Осмомисла у ратуші, в туристів виникає бажання відвідати ще й Давній Галич. Крім перегляду музейних експонатів, ратуша останніми роками стала ще й привабливою завдяки оглядовому майданчику. Сотні туристів щодня прагнуть побачити Франкове місто з висоти пташиного польоту. Екскурсоводи відзначають, що відвідини ратуші – це не лише особливість нашого міста. Така традиція спостерігається чи не у всіх знаних європейських містах.
Цікавим є той факт, що це одна із трьох українських ратуш, споруджених у стилі конструктивізму. Цього ж стилю дотрималися при спорудженні ратуш у Чорткові та Сваляві.
Не менш популярним об’єктом уваги серед туристів є Архікатедральний собор Воскресіння Христового УГКЦ. Історія цієї сакральної споруди цікава тим, що у 1729 році свій костел у тодішньому Станиславові збудували ченці ордену єзуїтів. Місце для храму обрали не спонтанно, адже, за деякими твердженнями з історії, саме на цьому місці стояла церква, котра згоріла під час нападу турків. Згодом святиня зазнавала декількох руйнувань і щоразу її відновлювали. З мистецької точки зору катедра цінна тим, що у ній багате внутрішнє художнє оформлення. Ікони для п’ятиярусного іконостасу та настінного розпису виконали два знамениті художники – Модест Сосенко та Антін Монастирський. Тепер це головний храм для греко-католиків Прикарпаття, а ще у крипті собору поховані владики Софрон Дмитерко та Софрон Мудрий.
Історики по-різному називають ще одну сакральну споруду у центрі Івано-Франківська, котра є однією із візитівок міста. Проте в народі дуже поширеною стала назва «голуба церква». Вона ж і притягує до себе увагу багатьох туристів та посідає третю сходинку нашого рейтингу. Ще як тільки постав цей храм, то це був вірменський костел Непорочного зачаття найсвятішої Діви Марії. Протягом тривалого часу у храмі була чудотворна ікона, котру потім вивезли у Польщу. Зараз це Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ. Зрештою, історичні нашарування наклали свій відбиток на цю споруду. В історичній літературі тривають дискусії, як правильно називати споруду – церквою чи костелом. У радянський період тут був музей історії релігії та атеїзму.
Історія міста дихає у кожному камені. Тому улюбленим місцем туристів став і фортечний провулок та фортечна галерея «Бастіон». Фортечна галерея у середмісті Івано-Франківська стала епіцентром масових культурно-мистецьких подій та численних фестивалів. Тут проводять виставки, а народні умільці мають можливість продемонструвати свою майстерність. Привабливі сувенірні крамнички також додають особливого шарму та колориту нашому місту. Тут витає справжня атмосфера давнього міста-фортеці. Фортечна галерея «Бастіон» знаходиться поруч із однією з історичних пам'яток Івано-Франківська – залишками міського фортечного муру. Назву торгово-розважальному комплексу позичив один з бастіонів Станіславської фортеці, який реставрували 2002 року. Залишки старовинного муру включені у нову будівлю, яка нагадує історичний бастіон.
Відвідувачі галереї можуть побачити живу історію – старі фортечні мури, законсервовані та заховані під скло, – єдиний вцілілий південно-західний бастіон Станиславівської фортеці та каземати.
Фортецю будували за наказом засновника міста – графа Андрія Потоцького за останнім словом новітньої фортифікації. Вона була у формі правильного шестикутника, на краях якого розташувались бастіони — зовнішні п’ятикутні укріплення. Творцем укріплень був військовий інженер Франсуа Коррассіні. Бойова історія фортеці розпочалася в 1676 р., коли вона витримала облогу багатотисячної турецької армії під керівництвом Ібрагіма-паші.
Історичне минуле Станиславова певним чином пов’язане із його власниками – родиною Потоцьких. Найдавніші пам’ятки, котрі бодай якимось чином збереглися у місті, сягають доби їхнього перебування у нашому краю. Поціновувачі минувшини захоплюються залишками пивоварного заводу, котрий постав у Станиславові у 1767 році. Вже зовсім скоро цей завод був у власності графа Потоцького. Але з часом за борги цей завод перейшов у власність Австро-Угорщини, а потім його власником аж до Другої світової війни став Петер Задельмайєр. І лише через 230 років свого існування завод остаточно не витримав конкуренції із іншими пивоварнями. Залишки пивоварного заводу сьогодні на п’ятій сходинці нашого популярного рейтингу туристичних принад міста.
Цей об’єкт останнім часом набув популярності ще й у місцевих захисників архітектурної спадщини міста. Громадські активісти виступають проти руйнування та перебудови на сучасний лад старих мурів пивоварного заводу.
«Є, звичайно, такі туристи, котрі приїжджають підготовленими. Тому дуже часто вони бажають відвідати Давній Галич – колиску Галицько-Волинського князівства. Загалом кожен приїжджає по щось своє. Є такі, що цікавляться культурою та побутом кожного із чотирьох етнографічних районів Прикарпаття. Туриста треба вміти зацікавити. Якщо я скажу, що в Музеї мистецтв Прикарпаття є роботи Пінзеля, то зразу 30 відсотків групи готові йти дивитися на Пінзеля», – ділиться «фірмовими» секретами Володимир Устинський.
Усі ці п’ять об’єктів становлять основу архітектурно привабливих споруд нашого міста. Але є ще чимало таких, котрі чітко вирізняються з-поміж нашарування різних епох і стилів. Скажімо, на вулиці Шевченка є ряд австрійських забудов. Це не дивно, адже в архітектурному плані в Івано-Франківську домінує саме австрійський період. А на теперішній вулиці Незалежності, за словами краєзнавців, вже можна зустріти суміш австрійського і польського періоду. Словом, пізнавати історію можна по-різному, а для цього варто лише навідатися до давнього Станиславова.