Розписка на секс не потрібна, вас обдурили


11 Січня 2019, 09:10
Чому не варто довіряти гучним заголовкам, які лякають новою редакцією статті КК про зґвалтування

З 11 січня в Україні набудуть чинності зміни в Кримінальному кодексі, і ми зараз спостерігаємо рідкісний випадок, коли вони активно обговорюються не тільки професійними юристами, але й звичайними громадянами, пише 112.ua.

Бурхливу реакцію соціальних мереж викликала нова редакція частини 1 статті 152, яка звучить так: "Вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої людини з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільного згоди потерпілої особи (зґвалтування) - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років". Примітка до статті свідчить, що згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин". Раніше стаття називала зґвалтуванням "статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи". Українські чоловіки тепер бояться, що поголовно сядуть у в'язницю.

Свій внесок у градус дискусії, на жаль, внесли і не дуже чесні ЗМІ, які згадували у заголовках "секс без розписки". Як очевидно з наведених формулювань, про розписки, контракти та інші екзотичні форми доказів згоди не йдеться, але це не зупиняє редакторів, які бажають набрати побільше переглядів на гарячій темі. Деякі видання від імені чоловіків ображаються на формулювання "геніталій або будь-якого іншого предмету", мабуть, це якось мало людей налякати або відвернути від правильного прочитання написаного в новій редакції статті.

Тим часом відмова від вузького трактування примусу як застосування фізичної сили та оцінка більш широкого контексту, в якому відбувся сексуальний контакт, поступово стає загальносвітовою нормою. Параграф 181 рішення Європейського суду з прав людини у справі "М. С. проти Болгарії" свідчить, що хоча на практиці, можливо, інколи складно довести факт відсутності згоди без наявності "прямих" доказів зґвалтування, таких як сліди насильства або покази безпосередніх свідків, органи влади тим не менш зобов'язані перевірити всі факти і приймати рішення на основі оцінки всіх обставин. Подібний підхід вже діє в ряді країн світу – у Бельгії, Данії, Ірландії та інших.

Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії, який розглядав численні випадки сексуального насильства, також наполягає на тому, що відмова не дорівнює чиненню фізичного опору. Факту знаходження дівчат в полоні в озброєних чоловіків достатньо, щоб вважати секс завідомо недобровільним. Так, у справі Кунараца, Ковача і Вуковича двоє останніх спочатку самі зґвалтували полонену дівчину, а потім під страхом смерті зажадали від неї сексуально обслужити свого командира Кунараца, що вона і зробила. Хоча він, технічно, не погрожував їй самостійно, обставини дозволили вважати, що він усвідомлював недобровільність статевого акту в даному разі. Обвинувальний вирок зрештою отримали всі троє.

Варто також зазначити, що зміни вносяться для того, щоб привести українське законодавство у відповідність з вимогами Конвенції Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством, так званої Стамбульської конвенції. Вона прийнята 11 травня 2011 року всіма 47 країнами – членами Ради Європи, але досі не ратифікована Україною. За її ратифікацію виступають жіночі організації і особисто Президент України Петро Порошенко, проти – ряд депутатів Верховної Ради і Рада церков. На думку останніх, проблема з Конвенцією полягає в тому, що вона легалізує одностатеві стосунки і концепцію гендеру, що не відповідає українським традиціям", так наче у XXI столітті досі хтось зобов'язаний керуватися ними на рівні законів. Судячи з того, що необхідні поправки в національне законодавство все ж вносяться, ратифікований документ зрештою буде.

Таким чином, розібравшись з тим, що відбувається в законах, можна сформулювати короткий перелік відповідей на основні питання, які хвилюють українських чоловіків вже котрий день:

  • Чи потрібна мені буде розписка?

Ні. Це нізвідки не слідує. Ви бачите в законі про розписку? І ми не бачимо.

  • Чи скасовується чи презумпція невинуватості?

Ні. Це знову-таки нізвідки не слідує. Суд все ще оцінює обставини і переконливість доказів, які надасть сторона звинувачення.

  • Що якщо жінка не висловлювала незгоду, а потім подасть на мене в суд?

Якщо ви не тримаєте її у себе в полоні або в якійсь інший явно доказовій залежності, боятися вам нема чого.

  • Наша поліція корумпована і у мене є впливові вороги, вони захочуть мене закрити.

Зґвалтування – від трьох до п'яти років, незаконне зберігання наркотичних речовин – від трьох до восьми. Підкинути вам канабісу буде простіше.

  • Мої геніталії – не предмет!

Дуже співчуваємо вашій образі, але на юридичній оцінці вашої поведінки неприємне формулювання ніяк не відіб'ється.

Загальна порада на майбутнє: будьте уважні до того, що відбувається. Якщо ви не впевнені у наявності згоди, задайте пряме запитання і в разі прямої негативної відповіді негайно припиніть. Не користуйтеся чужим залежним становищем. Дотримання цих простих правил допоможе вам укластися в рамки кодексу. А нервові жарти про розписки залиште людям з нечистою совістю – можливо, для них це форма психологічного захисту.