Розслабся і жартуй: Як це – бути ведучою на франківському радіо?

news-image: Розслабся і жартуй: Як це – бути ведучою на франківському радіо?
Напевно, кожен у дитинстві бодай раз уявляв себе радіоведучим. Слухаючи голос, що лунає з радіо, все здається просто – розповідати новини, жартувати, говорити про погоду чи музичні новинки. Проте, легко лише на перший погляд.

Кореспондентка Бліц-Інфо Зоряна Сеньків вирішила на власному досвіді спробувати, як це вести програму на радіо. Для цього обрала студентське інтернет-радіо "Stefanyk-FM", яке запрацювало на кафедрі журналістики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника півроку тому. Що з цього вийшло читайте далі:

Правило №1 - червона кнопка

Заходимо у невеличкий кабінет, стилізований під студію, де нас вже чекає доцент кафедри журналістики Ігор Бойчук. Наставник розповідає мету майбутнього ефіру – актуальні новини регіону, міста та університету. Наступні рубрики – погода, афіша подій у Франківську, цей день в історії. На завершення – гороскоп, який, до слова, видався найлегшим.

До початку радіоефіру я та співведуча склали обов’язковий для початківців сценарій: хто що та коли говорить. На мені була погода, декілька новин, афіша подій та гороскоп.

«Сценарій маєте? То добре. Не хвилюйтесь, читайте все по плану.  Почніть з новин. Прочитали декілька – підведіть до пісні, щоб було цікавіше, і виключайте мікрофон обов’язково!»,- пояснив нам Бойчук.

Додає, були студенти, які забували вимкнути червону кнопку мікрофона. Тож слухачі дізнались всі «чутки» студентського життя.

Світлина від Лілії Сегедин.

Без паніки та "акання"

До ефіру залишилась одна пісня. Поки чекаємо завершення, обговорюємо сценарій. У планах розповісти п’ять новин. В останній момент розуміємо, що остання не підходить. Надто складно читати деякі слова. Паніка бере своє, адже розумієш, що тебе слухатимуть, тому помилитись – не варіант.

За хвилину до прямого включення швидко перечитуємо новини. Згадуємо настанови та починаємо. Тихим невпевненим голосом представляємось, моніторимо студійний годинник і, бігаючи очима в різні сторони, читаємо.

Заїкаючись, пропускаючи складні слова, з «аканням» врешті завершили. Підійшов час підводки до пісні. Здавалося б, підв’язати слова до композиції – легко. Перше, що спало на думку, те й кажи. Проте, слова в голову взагалі не лізуть. В роті пересохло, руки спітніли, голос дрижить. Тому обійшлись банальним – "Перейдемо до наступної композиції".

Збивало ще те, що біля нас сидить наставник. Дивиться і слухає, слухає і дивиться… Краще б просто дивився, але не чув. Хотілось показати якнайвищий рівень, але переживання зводили все нанівець.

«Ну загалом молодці, але треба впевненіше. І бажано ближче до мікрофона (він у нас один на двох-ред.), бо когось чути краще, когось – менше. Що у вас далі? Афіша подій? Не забудьте лише нагадати слухачам хто ви. Несу ноутбук на кафедру. Послухаємо вас там»,- усміхнувся Ігор Бойчук.

Схилятись до мікрофона і справді було нелегко. Домовились говорити більш-менш на одному рівні. І поїхали далі: погода, цікаві події, день в історії.

Світлина від Лілії Сегедин.

Жартувати не можна, а треба

Непомітно підходить до завершення година нашого «зіркового часу». Вже легше, звиклись з думкою, що нас слухають. Руки не пітніють, очі не бігають туди-сюди. Одна з останніх рубрик – гороскоп. Тут не потрібно бути серйозним, навпаки – читати якомога веселіше.

Бойчук пояснив, що не треба боятись жартувати. Потрібно спілкуватись між собою, як подруги, які просто обговорюють гороскоп. Спробували. Доповнювали одна одну, посміхались. Голос вже не був монотонним, а імпровізація – наше все у цій рубриці. Було легко і весело, наприкінці взагалі забули, що були у прямому ефірі.

На студійному годиннику за 2 хвилини 11:00. Прийшов час завершувати ефір. На позитиві увімкнули мікрофон, попрощались та «поставили» наступний трек. Відставили навушники, видихнули.

Насправді, робота радіоведучого не така вже й важка. Тут ніхто не бачить вашої згорбленої спини, переплетених ніг, нафарбована ви чи ні. Найважливіший інструмент – голос. Тут потрібні роки тренувань. Все інше: імпровізація, правильна вимова, манера введення ефіру - прийде з часом. Головне – розслабитись і жартувати. 

Світлини - Stefanyk - FM.                                                                       Автор - Зоряна Сеньків

Читайте нас в FacebookTelegramInstagram та TwitterТільки найважливіші новини!


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 21.05.2019 07:05




загрузка...