Шлюбні аферисти у міжвоєнному Станиславові

У міжвоєнному Станиславові було немало шахраїв, які грали на чужих почуттях, отримуючи від цього вигоду.

І хоч місцева преса регулярно застерігала читачів від діяльності таких осіб, у їхні тенета потрапляло немало довірливих жінок, пише Західний кур'єр.

У 1937 році «Кур’єр станиславівський» повідомив про Дмитра Дмитрука з села Братківців, який називався вдівцем, закохував у себе дівчат і обіцяв на них одружитися. Потім аферист виманював у них гроші й зникав безслідно. Газета повідомляє, що таким чином він видурив у якоїсь довірливої панянки 10 злотих. Проте ошуканцю не пощастило. Його випадково зустріли у Станиславові його ж свати з Ямниці й здали до поліційного відділку.

Повідомлялося також про молодого станиславівського єврея, який щороку виїжджав на популярні гірські курорти і знайомився там з уже немолодими, але багатими жінками і складав їм компанію – звісно, не задарма. Ширилися чутки, що після таких вояжів винахідливий молодик міг не працювати цілий рік.

У травні 1926 року шлюбна афера завершилася кривавою трагедією. Колійовий службовець Ян Паніуш мав 28 років, був одруженим і виховував дитину. Він познайомився з 24-річною Стефанією Горностай, між ними виникла симпатія. Ян представився новій знайомій чужим прізвищем і стверджував, що неодружений. Нечесний кавалер усіляко давав зрозуміти Стефанії, що мав щодо неї серйозні наміри і нарешті досягнув того, що дівчина в нього закохалася. Однак його обман незабаром вийшов на яв. Батьки дівчини заборонили їй підтримувати з ним будь-які стосунки, для неї ця історія стала справжньою трагедією. Залишившись сама вдома, вона віднайшла бритву й перерізала нею собі горло. Коли батьки знайшли нещасну жертву самогубства, рятувати її вже було пізно.