Станиславівські оголошення: Незвичайні товари в місцевих крамницях


Якби сучасний іванофранківець раптом потрапив до Станиславова початку ХХ ст. і пройшовся місцевими крамницями, його б чекало багато дивовижних знахідок. Деякі товари на тодішніх прилавках могли б здивувати і навіть жахнути нашого сучасника.

Так, у крамниці Ісаака Волліша продавали азбестові устілки, які навряд чи користувались би попитом у теперішніх покупців. Їх рекламували як чудовий засіб, який не лише захищає від потіння ніг, а й запобігає їх переохолодженню та береже ноги від натирання. Тут пропонували також азбестові вкладки для фраків та суконь, які вшивалися в одяг під пахвами і мали захищати його від поту. Те, що азбест канцерогенний, людству стало відомо лише у 70-х роках минулого століття. Пан Волліш винаймав приміщення на першому поверсі Дирекції залізниць (тепер головний корпус медуніверситету), пише Курс

Крамниці Райшера і Волліша на першому поверсі Дирекції залізниць.

У дроґерії Зиґмунта Рейцеса "Під чорним псом" по вул. Смольки, 1 (тепер вул. Бачинського) продавали пастилки "Формалін" Шерінґа. Цей засіб належало розпилювати у приміщеннях з метою дезінфекції та знищення шкідливих мікробів. Як бачимо з реклами в газеті "Кур’єр станиславівський" від 5 квітня 1903 р., розпилювання формалінових пастилок здійснювалося за допомогою спеціальних апаратів "Ескулап" і "Гігея". Кожна пастилка мала на собі напис "Формалін", а центральний офіс продажу цих засобів був у Празі. Як відомо, формальдегід, який входить до складу формаліну, є токсичним. Очевидно, сто років тому його вплив на організм людини ще не був достатньо вивчений.

В грудні 1901 р. міська преса повідомила, що у книгарнях Станиславова з’явилася дуже цінна книга – "Мова рукавичок", яка коштувала всього 20 галерів. В ХІХ ст. існувала спеціальна система знаків, якими користувалися закохані пари, щоб ніхто сторонній не зміг зрозуміти їхньої бесіди. Ця таємна "мова" була особливо популярною в ті періоди, коли в моді були довгі рукавички – 1820-ті, 1870-ті, 1900-ті рр. Щоб дати зрозуміти кавалерові, що він їй абсолютно нецікавий, дама мусила приспустити рукавичку до половини лівої руки. Щоб зізнатися у коханні, належало зняти рукавички і, неначе випадково, впустити їх на підлогу. Якщо ж дама не мала часу на розмову, вона мусила легенько підкинути рукавички вгору. Запам’ятати й не переплутати всі ці знаки було не так просто, але вивчати мову рукавичок, мабуть, було весело.

Ще одна новинка, яка з’явилася в 1901 р. у книгарнях і канцелярських магазинах міста, – порожні поштівки для малювання по 4 галери за штуку. На таких поштівках можна було щось намалювати самостійно і надіслати своєму адресатові неповторне, призначене тільки для нього зображення.

Ті, хто цікавився політикою, охоче купували "парламентську карту". Ця карта представляла склад Державної ради у Відні й коштувала 43 галери. Вона наочно демонструвала, звідки походив той чи інший депутат, до якої партії він належав, який регіон переставляв і скільки жителів у ньому мешкало.

Багато цікавого продавалося у крамниці Абрахама Рейшера, який був відомим у місті годинникарем і спеціалістом з оптики. Зокрема, там пропонували цвікери – окуляри без дужок, які кріпилися на носі за допомогою пружинки, і моноклі – лінзи на ланцюжку, що закріплювалися на оці в разі потреби. Крамниця Райшера стала однією з перших, де почали продаватися електричні лампочки – справжня екзотика для тодішнього Станиславова. Одна лампочка вартувала всього 1 злотий ринський 50 центів.

Цвікер

Завершити шопінг можна було в популярній дроґерії Морица Бібринґа, де продавали спеціальний папір для відлякування мух, "американську олію" для підлоги, яка запобігала збиранню пилу, та унікальні насадки для вух. На початку ХХ ст. виховані чоловіки часто знімали капелюха, вітаючи знайомих, особливо жінок. В морози це було проблемою, адже вуха дуже мерзли і, взагалі, можна було застудитися. Дроґерія Бібринґа пропонувала чудове вирішення цієї проблеми – спеціальні насадки на вуха, які захищали їх від обмороження. Дію насадок доповнював справжній сибірський бальзам, призначений для захисту шкіри від морозу.