Тарас Шевченко без купюр: кілька цікавих фактів


Тарас Шевченко – писав вірші, малював картини, кріпак, якого викупили, за свою поезію відбував заслання, невдовзі після нього помер.

А ще – встиг дістати не одне покоління школярів, яких змушували вчити напам’ять вірші "Кобзаря" й зганяли на лекції/свята/концерти про поета, не пояснюючи суті, пише УП.Життя.

Та чи знаємо ми насправді, хто він, і чому став поетом №1 в Україні?

Сучасники розповідали, що він любив весну, рибу, і рибалити.

Смакував каву, найбільше – по-віденськи: не міцну, зі збитими вершками.

Любив сало і борщ. Улюбленим був борщ з сухими карасями, свіжою капустою і приправами.

А ще – страшенно любив дітей. Мемуарист Олександр Афанасьєв-Чужбинський, згадуючи спільні з Шевченком мандри Україною, писав, що поет не раз сідав з дітьми прямо на сільській вулиці, починав розказувати їм казки, співати малечих пісень або робити пищики.

Кілька цікавих фактів про звинувачення Шевченка в антисемітизмі, про його нецензурну лайку, російськомовні твори та алкоголь

1. Про звинувачення в антисемітизмі

У Нью-Йорку на Манхеттені є маленька вуличка Taras  Shevchenko place.

Коли її намагалися назвати іменем Шевченка, почався скандал.

Євреї обурились, кажучи, що Шевченко – антисеміт, розповідає Боронь.

– Підстави так казати – є. Замовчувати їх – теж не вихід. Ці вислови є у художніх творах, та вони не обов’язково відображають погляди людини.

Наприклад, мемуарист Афанасьєв-Чужбинський описує епізод, коли горіли бідні євреї, а всі стояли збоку і дивилися.

– Шевченко кинувся їх рятувати і казав іншим: "Чого ви стоїте? Це ж люди", – каже Боронь. – Але є є у спогадах інший епізод, як він побив різками єврея-шинкаря, бо він насміхався над ними, що вони селюки. Його родина мала потім великі клопоти, відбулася величезним штрафом.

2. Про Шевченка і матюки

– Нам закидають: "Ви у повному зібранні творів у 5 томі дали матюки! Як ви могли?".  

Але це ж було! Не треба вважати читачів дітьми, не треба приховувати, що у Шевченкових фольклорних записах трапляється нецензурна лексика, – каже Боронь, додаючи, що у радянські часи обсценні вислови не друкували, і навіть у новому повному зібранні творів згадані матюки на репродукції однієї зі сторінок альбому підчистили.

Жартівливий автопортрет оголеного Шевченка теж ніколи не відтворювали у радянські часи.

3. Про російськомовні твори Шевченка

–  У Верховній Раді один депутат встає і каже: "50% творчості Шевченка – російською мовою". Ну так, ми ж лінійкою міряли, – іронізує Боронь. – У Шевченка є російськомовна творчість, російські критики на глум її взяли.

Чому? Бо Шевченкова російськомовна поезія шаблонна. Українська дослідниця Валерія Смілянська знайшла в одній у Шевченковій "Тризне" мікроцитати з Кіндрата Рилєєва, Олександра Пушкіна та Михайла Лермонтова.

– У російськомовній творчості Шевченко не був самостійним. Тому, приміром, на "Тризну" не було жодної позитивної рецензії. Невдало виходило. Він сам це розумів.

Не треба порівнювати прозу Шевченка з його поезією, застерігає Боронь.

– З восьми рецензій на "Кобзар" в половині йому дорікали, чому він пише українською, а не російською. Талант його не заперечували.

Втім, не треба уявляти, що Шевченко записував усі вірші з першого разу. Є поезії, записані "з нуля", але багато віршів він переписував, виправляв, уточнював, до деяких творів кілька разів повертався і шукав, як краще звучатиме рядок.

4. Про Шевченка і алкоголь

Його улюбленим напоєм був ром.

Після повернення з 10-річного заслання він не уникав алкоголю

Мабуть, питання навіть не в кількості випитого, бо в кожного міра своя, а в регулярності.

Олександр Боронь розповідає, як деякі "товариші" його в той бік схиляли.

– Олександра Куліш каже, що Шевченко зловживав алкоголем у 1858-1860 роках. А історик Микола Костомаров твердить, що бачив його справді п’яним лише раз.