Ті, що зрадили: Прикарпатські сепаратисти, що воювали за ДНР


Вже більше 4-х років в Україні точаться військові дії на Донбасі. За різними даними внаслідок російській агресії щодо України за цей час загинуло понад 10 тисяч осіб: як цивільного населення так і вояків з обох сторін.

Ні для кого не секрет, що в лавах бойових формувань так званих Луганської і Донецької народних республік воюють чи воювали не тільки місцеві жителі, росіяни та найманці з інших країн, але і окремі мешканці різних областей України. Зафіксовано кілька фактів присутності в бойових формуваннях самопроголошених республік і вихідців з Прикарпаття. На разі, через численні згадки як всеукраїнських так і регіональних ЗМІ відомо про трьох таких осіб. Прес-секретар СБУ в Івано-Франківській області Марія Римар підтвердила, що станом на 2018 рік відомо тільки про цих людей з Прикарпаття, що перейшли на бік сепаратистів, пише Вежа


Руслан Микеда (м. Коломия)

Житель Коломиї Руслан Микеда брав участь в протестах столичного Майдану. Там він хотів приєднатись до, тоді ще стихійного руху «Правий сектор», проте його не взяли. З початком воєнних дій на сході чоловік намагався вступити до Національної гвардії, але і там отримав відмову.

Через це, у квітні 2014 року самостійно виїхав до Слов’янська, що на Донеччині та вступив до лав бойовиків так званої ДНР. На Донбасі Микеда озброєним і у формі з відзнаками «Новоросії» чергував на блокпостах. Був присутній та брав участь у допитах в підвалі Слов’янського СБУ свого земляка, журналіста з Коломиї Євгена Гапича. Останнього схопили бойовики Ігора Безлера «Бєса». За свідченнями журналіста, Руслан Микеда заявляв полоненому, що його звільнять лише після інтерв’ю російському каналу.

На своїй сторінці у Facebook Руслан Микеда у 2014 році опублікував відео зі Слов’янська.

На суді чоловік пояснював свій перехід на бік сепаратистів, що «Майдан перебуває під контролем євреїв».

Іноземним журналістам з «Die Welt» він коментував, що підтримує переслідування ромів у Слов’янську: «Цигани порушують закон і торгують наркотиками. Наші хлопці налаштовані серйозно, і ми очистимо місто від них».

Бойовик ДНР – Микеда в тоді ще окупованому Слов’янську, 2014 р.

При затриманні коломиянина правоохоронці виявили у нього вдома сім патронів та тротилову шашку. Йому висунули звинувачення за статтями  258-3 та 263 (ч.1) кримінального кодексу України.

На суді у Коломиї, звинувачений у посібництві сепаратистам тоді ще 43-річний чоловік був визнаний неосудним і з березня 2015 року госпіталізований до психіатричної лікарні міста Дніпра. Там він продовжує примусове лікування під суворим наглядом. Судово-психіатричні експерти визнали, що коломиянин страждає на параноїдальну шизофренію і не може усвідомлювати значення своїх вчинків.

Федір Галецький (м. Калуш)

Мешканець Калуша Федір Галецький здивував все своє «бандерівське» місто в березні 2015 року. Саме в цей час на YouTube каналі «Правда ДНР» з хлопцем з’явилось інтерв’ю, у якому він російською розповідає, що самостійно приїхав на Донбас, щоб добровільно захищати рідну землю від «Правого сектору» та української влади. У ролику хлопець каже, що важко працював, утеплював фасади будинків, проте весь час хотів бути військовим.  Українським воякам, зокрема тодішньому лідеру «Правого сектора» Дмитру Ярошу він обіцяв достойну зустріч. «Ми для нього приготуємо хорошу могилку на хорошому кладовищі. Там його і закопаємо. Живцем» — розповідав у пропагандивному відеоролику.

На той час Галецькому було всього 19 років. В Калуші він навчався у 5 школі, згодом у ПТУ № 7, з якого його відрахували через неуспішність та прогули. Жив з матір’ю та вітчимом. Рідний батько після розлучення живе у Росії. Хлопець часто конфліктував з мамою, через що періодично перебирався на ночівлю до діда. Знайомі молодика у коментарях різних ЗМІ, стверджують, що Федора знали більше по вуличному  прізвиську «Фєдот». Він був сутулим диваком, жив у своєму світі та мав не найкращу репутацію серед однолітків.

Рідна матір впізнала сина на відео та було здивована. До цього часу вона думала, що він на заробітках у Києві чи Одесі. Згодом виявилось, що у травні 2014-го до міського відділку міліції звернулись двоє калушан із заявами, що Фєдот видурив у них мобільні телефони. Правоохоронці одразу відкрили дві кримінальні справи за частиною другою статті  190 ККУ — шахрайство. Такий злочин несе за собою покарання від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років , або обмеженням волі до п’яти років чи позбавленням волі до трьох років.

 

Вочевидь Федір виїхав на схід та став добровольцем самопроголошеної ДНР, щоб уникнути затримання. Натомість тепер йому загрожує ще більш суворе покарання за боротьбу проти української армії.

За калуського сепаратиста одразу взялася Служба безпеки України. Сьогодні йому 22 роки, і він знаходиться у розшуку.

Арнольд Грант (Іванов) (м. Івано-Франківськ / м. Москва)

 Ще в січні 2015 року у місцевих ЗМІ з’явилась інформація, що вихідець з Івано-Франківська, 1965 року народження Арнольд Грант воює проти української армії в лавах самопроголошеної ДНР.  Чоловік виклав у «Однокласниках» фото свого посвідчення лейтенанта та інструктора ДНР та кілька бойових світлин з боїв за Савур-Могилу влітку 2014-го. Колишній спецназівець в коментарях підтверджує свою участь у незаконних воєнізованих формуваннях. У мережі фігурує з різними даними, зокрема як Іванов Арнольд Сергійович або як Грант Арнольд Робертович.

На фото: Арнольд Грант бере участь у святкуванні 9-го травня в окупованому Донецьку, 2015 р.

Згідно з даними сайту «Миротворець», чоловік став бойовиком влітку 2014 року. Навчався у Івано-Франківській школі № 3, а у 1988 році завершив навчання в національному технічному університеті Нафти і Газу. Далі перебрався до Росії. Останніми роками мешкає у Москві. Згідно з особистими дописами у соцмережі продовжує відслідковувати життя у рідному Франківську, а відео з тутешнім маршем до річниці дивізії «Галичина» іронічно коментує: «А так то у нас нацизма нема… Браво Франковск!».

На фото: Арнольд Грант в армії ДНР, 2014-2015 р.

Вище згадані особи, це поки всі відомі нам, на сьогоднішній день прикарпатці, що беруть участь у бойових діях з боку незаконних воєнізованих формувань самопроголошених республік. Проте є припущення, що їх може бути більше. Як тих хто воює, так і тих, хто у різний спосіб готовий матеріально чи морально підтримувати агресію щодо України.