У Франківську активно облаштовують міський парк. Кому це не подобається?


За благоустрій у франківському парку імені Шевченка серйозно взялися лише у 2016 році, після створення КП «Центр розвитку міста та рекреації».

Починали з малого – облаштування пішохідних доріжок, встановлення вуличних меблів та освітлення. Потім взялися чистити озера та облаштовувати зони відпочинку – з’явилися дерев’яні лежаки та гойдалки. Паралельно займалися озелененням. На території парку висадили чимало молодих дерев, декоративних кущів і квітів, пише Репортер. Що далі?

«На цей рік в нас заплановане облаштування пішохідних доріжок від стадіону «Рух» до центрального входу в парк з боку вулиці Чорновола, – каже керівниця «Центру розвит­ку міста та рекреації» Руслана Василюк. – Також маємо намір облагородити територію довкола гірки. Як правило, вона використовується тільки взимку – там діти катаються на санчатах. Та ми завжди хотіли створити атракцію, якою б можна було користуватися незалежно від сезону. Тож ми намалювали проект дитячої спортивно-розважальної зони з елементами скелелазіння».

Зокрема планується, що боковий схил гори буде облаштований гіркою для спуску. Туди можна буде піднятися сходами, або ж на канаті по спеціальній драбині. Поряд планують зробити пісочний майданчик – для найменших.

«Цей проект буде реалізовано в основ­ному за кошти мецената, – говорить Василюк. – Загалом потрібно 300 тис грн. Підприємець вкладає 250 тис, а ми даємо 50 тис – на пісочницю. Вважаю, що не можна просто сидіти й чекати на бюджетні кошти, ми повинні залучати до створення громадського простору соціально-відповідальний бізнес. Долучитися може підприємець, який посадить одне дерево або ж фірма, що висадить цілу алею».

Практично всі основні роботи з облаштування інфраструктури парку вже зроблені. Нині в «Центрі розвитку міста та рекреації» думають над наповненням простору. За словами Василюк, навіть міркували над створенням парку динозаврів. Скульптури планують замовити у коломийського майстра Валерія Дідорака.

«Ці динозаври дуже схожі на справжніх і діти від них були б в захваті, – переконана керівниця парку. – Також вже знаємо майстра, який перетворює сухі дерева у паркові фігури. Замість того, аби зрізати дерево в пень, можна залишити 2,5 метра і щось на ньому вирізьбити».

Втім, «Центр розвитку міста та рекреації» займається не лише парком. Наприклад, на балансі підприємства є й міське озеро. Нині основні роботи з реконструкції там проводяться на замовлення комунального департаменту. Однак Центр створює і свої міні-проекти. У планах є встановлення великого дитячого ігрового простору з інклюзивними елементами. Він буде розташований ліворуч від центрального входу на озеро. Але це не мають бути якісь металеві кольорові конструкції. Не буде там і брукованих доріжок. Усе має бути зроблено з екоматеріалів. Вхід до озера теж зміниться – поставлять каскадний фонтан.

«Вже відбувся тендер і до кінця року ми маємо отримати п’ять ігрових комплексів, – розповідає Руслана Василюк. – На них ми витратили 1,3 млн грн. Такі зони дуже важливі, бо в нас зовсім мало місць, де батьки з дітьми можуть відпочити безкоштовно. Переважно є платні атракціони, надувні гірки, якість яких ще й бажає бути кращою».

Позаяк проект доволі масштабний, його вирішили розбити на кілька частин і будуть реалізовувати в декілька етапів.

«На жаль, ми не можемо говорити про якісь конкретні терміни виконання робіт, адже все залежить від фінансування та інтенсивності роботи, – каже Руслана Василюк. – Сподіваємось, що цьогоріч розпоч­немо, а у 2020 проект буде завершений».

Але головна проблема не гроші, говорить Руслана Василюк, а збереження об’єктів. Адже самі франківці часто нищать усе, що потрапляє їм на очі. Зовсім недавно вандали потрощили сім світильників на міському озері, чотири з них забрали з собою. Вартість збитків – приблизно 35 тис грн.

Також керівниця Центру нарікає на крадіжки квітів, нищення зелених насаджень, вигулювання собак без повідка на клумбах парку. Дехто навіть додумався фотографуватися верхи на зелених фігурах слонів на центральній алеї.

«Справа тут навіть не в грошах, – каже Руслана. – Коли ти справді з душею висад­жуєш кожну квітку, то за неї болить душа. І насправді відоекамери від таких випадків не рятують. Не секрет, що можна вдягти капюшон і все це понищити. І камери самі по собі нічого не дають. Можливо, якби була людина, що стежила б за цим у режимі онлайн, то когось із вандалів таки б спіймали».

Руслана Василюк каже, що вони й далі готові працювати над створенням комфортного громадського простору. Але зробити це без допомоги самих франківців – неможливо.