Вій у церкві. Що насправді відбулось у невеличкому прикарпатському селі?
Нещодавно темою номер один для обговорення у соціальних мережах став допис користувачки Вікторії, яка поширила у групі «Типові Богородчани» у фейсбук інформацію про список «боржників», що висить на дверях церкви у селі Горохолина Ліс Богородчанського району.
Інформація зі швидкістю світла облетіла всі інформаційні джерела та соціальні інтернет-спільноти Прикарпаття і не тільки. Тисячі переглядів, сотні коментарів… Користувачі вступили у палкі дискусії, змішавши «боже з грішним». Накинулись на журналістів, парафію, священника та й взагалі на Греко-католицьку церкву, пише Західний кур'єр.
Господи, помилуй!..
Релігійні питання – тема досить тонка і делікатна. А коли це стосується ще й грошей, то й поготів.
Через кілька годин допис із групи «Типові Богородчани» зник, як і сам акаунт тієї Вікторії, яка і оприлюднила таке повідомлення. А на керівників села та парафії Горохолина Ліс посипались звинувачення у протизаконних діях. Тож що відбулось насправді у невеличкому прикарпатському селі – свавілля чи провокація? «Західний кур’єр» вирішив об’єктивно розібратись у цій ситуації і пролити світло на цей скандал.
«Тільки в секті вимагають оплату… Пораджу ходити в іншу церкву, де вам буде благодатно і затишно», – прокоментувала допис Міла Бобовська.
«У нас на стовпи наклеїли, щоб заплатити до кінця року – 2019-го», – пише Стефанія Стефановська.
Деякі користувачі соцмережі стали на захист церкви.
Так Надія Стефуняк пише: «Побiйтеся Бога, як можна за Храм Божий так говорити? У кожному селi люди утримують церкву. Церква платить свiтло, податок, тепло i так далі. Невже за тих 40 гривень на мiсяць хтось збiднiв? Повстидались би таке писати. І не треба брехати, що, якщо не заплатиш, то не охрестять дитину чи не дадуть шлюб».
Галина Павлушинська-Здерка коментує: «Написано в Біблії: парафія має утримувати священника. І церковні оплати є немалі. Через такі дописи закриють церкву, і будете бігати по сусідніх селах, щоб дитину охрестити… Бійтеся Бога, не пишіть дурниць. А священників великий гріх осуджувати, вони несуть свій тяжкий хрест».
«Вікторія» була фейком
Після зникнення сторінки уже нам відомої «Вікторії» стало зрозуміло, що цей профіль був створений спеціально для цього повідомлення. Адже ніякої додаткової інформації чи фото на цій сторінці не було. Проте жителі села відразу здогадались, хто ж насправді приховується за цим фейком. Адже конфлікт цієї жительки з парафією почався ще на початку січня під час похорону.
«Список «боржників» у нас висить відколи збудована церква. В кінці грудня ми повідомляємо, хто не здав дворовий збір на церкву – 40 грн на місяць. Але ніякої ганьби чи покарання за це немає, просто люди часто забувають…, – пояснює ситуацію керівництво церкви (з етичних міркувань прізвища людей не називаємо. – ЗК). – У нас парафія невелика – 180 дворів, із яких до церкви ходять приблизно пів сотні. А храм утримується повністю за кошти громади. За газ і світло заплати, зарплата священнику та дякові, податки… У нас нема спонсора, щоб утримувати церкву, ми її збудували своїми силами і утримуємо, як можемо».
«Про те, що хоронити і хрестити не будуть, хто не здав на церкву – це брехня. Ми всі християни, тому відмовити у цьому не можемо. І судити теж. Єдиний наш суддя – це Бог, – каже жителька села Ольга. – Є люди, які дійсно не мають можливості, то ми навпаки стараємось їм якось допомогти. Але ця жінка, яка написала таке в Інтернеті, зовсім небідна, її рідні роками працюють за кордоном. Коли ми будували церкву – їхня сім’я участі не брала. Коли наші «браття» і «сестриці» ходили колядувати – вони зачиняли браму».
«Та коли померла їхня бабуся, дочки прийшли у церкву за хоругвами та Євангелієм. Звичайно, ніхто їм не відмовляв у цьому, просто нагадали, що з їхнього дому ніхто вже роками не платив на церкву. Правда, свій борг вони оплатили (1100 грн), а після похорону так збурились, уже ввечері почали коментувати це у фейсбуці…», – розповідає жінка.
«Та найболючіше, що почали обливати брудом нашого священника. Він взагалі не має ніякого відношення до цього списку, адже прийшов на нашу парафію тільки місяць тому. А тут таке…, – каже горохолівчанка Ганна. – Наша дерев’яна церква згоріла у 2006 році, за півтора року ми власноруч збудували цей цегляний храм. Наше село маленьке, люди прості, не багатії. Жертвували хто скільки міг, ішли на будівництво всім селом – і жінки, і діти помагали – варили їсти майстрам, розвантажували цеглу, заготовляли дошки, копали, заливали бетон… А скільки зусиль доклав тодішній священник отець Іван Бойко!»
Ще довго боялися Вія
До речі, старенька дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Горохолині Лісі відома багатьом як місце, де кіностудія «Мосфільм» у 1967 році знімала моторошні сцени фільму «Вій» за однойменною повістю Миколи Гоголя. Храм був збудований у 1942 в часи німецької окупації. Коли перед війною із села виїхав поляк, люди розібрали його фільварок і збудували церкву. Зауважте, під час німецької окупації. І весь час тут відправляли служби, а за Союзу відкрили Музей атеїзму та релігії.
На жаль, ця дерев’яна церква у 2006 році згоріла дотла, вогонь знищив усі старовинні ікони. Офіційна версія – несправна електрична проводка, хоча місцеві бачать у цьому і знак Божий.
«Зробили з церкви посміховисько. Ті артисти ходили тут перебрані, як цигани, збирали старожитності по людях. Наші діти ще довго боялись ходити там, все їм Вій ввижався. Нечисть у святому храмі – то страшний гріх…», – говорить бабуся Анна.
Втрата дому Господнього стала важким випробовуванням для селян. Проте вони не здались і уже через півтора року на попелищі постав новий храм – завдяки старанням громади, районної та сільської влади. Тому скандал навколо нинішньої церкви парафіяни вважають ударом у спину.
«Такий наш хрест, який ми повинні з гідністю нести», – заспокоює парафіян їхній наставник отець Мирослав.
