Володимир Ідак: Відреставрувати пам'ятку архітектури не так просто

Начальник відділу охорони культурної спадщини Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради Володимир Ідак розповів про організаційні питання і технічні питання утримання пам'яток архітектури.

Чиновник зробив деякі висновки і акцентував увагу на основних проблемних питаннях в сфері охорони культурної спадщини міста.

За його словами, якщо винести за дужки фінансову складову, то в залишку отримаємо два блоки питань – це організаційні питання і технічні питання. Як би не коригувалась складова фінансова, а без технічних і організаційних рішень проблеми вирішені не будуть.

До організаційних аспектів, крім правового статусу об’єктів культурної спадщини, адміністрування питань охорони культурної спадщини, тощо, відносяться і питання майнової приналежності об’єктів, а звідси і суб’єктність щодо прав власності, а також і відповідальності.

Закономірне запитання – а за що відповідальність? Відповідальність не тільки за збереження об’єктів культурної спадщини згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини», а й за безпечну експлуатацію кожного конкретного будинку.

З моменту зняття з балансового обліку міської ради багатоквартирних житлових будинків, зокрема пам’яток архітектури, і передачі їх в самоуправління згідно з статтею 322 Цивільного кодексу України, статтею 151 Житлового кодексу України, статтею 10 Закону України «Про приватизацію житлового фонду», статтею 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власники зобов’язані утримувати об’єкт в належному стані, провадити ремонти та захищати від пошкодження. А утримання майна в належному стані означає забезпечення збереження об’єкту в автентичному стані та його безпечну експлуатацію самими власниками.

Соціалізм з наданням послуг за умовну плату закінчився в 1991 році з розвалом СРСР, а то й ще раніше, з часів «перестройки». Ми почали будівництво суспільства відповідальних власників з вільними ринковими взаємовідносинами у всіх сферах суспільного життя.

Ринок так ринок. Тобто відповідальні за утримання та технічний стан будинків з часу їх приватизації є виключно їх власники. Це як, наприклад, на селі – кожний будинок має свого господаря, який опікується своїм майном, і нікому не прийде в голову з цього приводу виставляти претензії сільській раді чи сільському голові за ремонт газдівських будинків. Різниця тут тільки в тому, що в абсолютній більшості ці будинки багатоквартирні і вони в колективній власності, проте ця обставина жодним чином не знімає відповідальності.

До цього слід додати, що стаття 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» прямо зобов’язує власників об’єктів культурної спадщини, або уповноважені ними організації укладати охоронні договори з місцевими органами охорони культурної спадщини про забезпечення збереження об’єкту власності. Тобто наголошуємо, що власники є відповідальною стороною в питанні збереження об’єкту культурної спадщини. А статті 22 і 24 вказаного закону забороняють зносити, змінювати, замінювати, переміщувати пам’ятки і зобов’язують власників утримувати пам’ятки в належному стані і своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення.

При цьому місто прагне до формування партнерських взаємостосунків зі всіма суб’єктами права в справі збереження пам’яток архітектури міста. Власне на це і спрямовані цільові міські програми збереження культурної спадщини.

Про технічну сторону. Звісно, міська забудова значно складніша за згадану газдівську садибну забудову. Будинки-пам’ятки ще складніші, особливо багатоповерхові – з доволі складними інженерними системами, плануванням, також з не менш складними конструкціями і елементами балконів, еркерів, карнизів та іншого декору фасадів. Маси дрібних характерних столярних виробів з дерева, елементів художнього ковальства, литва та об’ємних бляшаних виробів з металу, тесаного каменю, кераміки та багато чого іншого. Саме це створює той неповторний захоплюючий колорит історичного міста – такого міста, яке ми любимо і пишаємося ним. І одночасно саме це формує об’єм та рівень складності задач навіть просто з утримання та експлуатації. Не кажучи вже про реставрацію, відновлення. 

Потрібні фахівці. Безперечно – матеріали, технології так, та все ж в першу чергу фахівці. Із спеціальними знаннями та відповідною кваліфікацією. І чим вище рівень складності поставлених перед ними задач, тим вищим має бути рівень їх кваліфікації. А щоб в нас були такі фахівці, вони повинні бути забезпечені постійною роботою в цій галузі, на роки вперед.

Тож міська рада в 2016 році прийняла та почала системну реалізацію «Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки» і продовжила її до 2021 року. Таким чином було запущено процес системної реставрації пам’яток архітектури міста.

Перші об’єкти були відреставровані в 2017 році повністю за рахунок коштів бюджету міста – це фасади будинків на вулиці Бельведерській, 6, 8, на вулиці Гетьмана Мазепи, 5, 7, 9. В 2018 році практично закінчені реставраційні роботи по об’єктах на вулиці Шевченка, 22, 24, 30. Паралельно проводилась реставрація окремих елементів будинків – дверей, брам. У 2018 році за кошти міста було відреставровано троє дверей на вулиці Гетьмана Мазепи (5,7, 9), на вулиці Шевченка, 30, а також на вулиці Шевченка 22-24 – у складі проекту з реставрації фасаду (до речі, за ці шестеро дверей з міського бюджету виконавцям робіт оплачено близько 320 тисяч гривень!). Крім того до справи долучився і «Бюджет участі»: за цією програмою виділено кошти на реставрацію дверей по вулиці Гетьмана Мазепи, 36 (50 тис.), а також буде профінансовано за кошти міста проект з реставрації дверей на вулиці Короля Данила, 1.

Проведення робіт на вказаних об’єктах дало можливість практично апробувати реставраційні технологіїз відновлення втрачених елементів декору фасадів, закріплення і відновлення тинькованих поверхонь, реставрацію столярних виробів – дверей, тощо. При реставрації фасаду будинку на вулиці Гетьмана Мазепи, 7-9 чи не вперше в місті було відтворено декоративні елементи фасаду – пластична огорожа балконів (балясини, поручні, тощо), відновлено втрачені фрагменти фігур атлантів.

А також це дало можливість визначитись з ціновими параметрами реставраційних робіт.

Паралельно здійснювалося обстеження інших об’єктів центральної історичної частини міста. Визначено кілька десятків об’єктів, що потребують негайного проведення як реставраційних робіт так і протиаварійних заходів.

З перегляду запропонованого переліку об’єктів реставрації стало зрозуміло, що бюджетних коштів на проведення робіт в повному обсязі не вистачить ні при яких обставинах. Крім цього стало теж зрозуміло, що реставраційні роботи необхідно проводити тільки на умовах співфінансування з власниками як квартир так і нежитлових приміщень і з організованими об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків чи іншими передбаченими законом спілками, тобто юридичними особами. Без співучасті власників будинків це ж той самий соціалізм і ми не створимо відповідального власника.

Тож протягом 2019 року планується завершити  вже розпочаті в минулому році роботи – це реставрація фасадів будинків на вулиці Леся Курбаса, 5,7,9 та на вулиці Шевченка, 44. А решта зусиль буде спрямовано на виготовлення проектно-кошторисної документації на реставрацію окремих аварійних елементів балконів, карнизів, тощо і відповідне проведення робіт. Це саме ті дрібні деталі про які ми говорили вище, але доволі складні в конструктивному та технологічному плані елементи, які потребують дуже уважного і кропіткого підходу.

Чого так складно – обстеження, вироблення методики, виготовлення проектно-кошторисної документації і так далі? Так вимагає закон, так прописано державними будівельними нормативами, так говорить практика проведення робіт. І це все для того, щоб зберегти для нас і нащадків в максимально автентичному стані об’єкти культурної спадщини. А це не тільки загальний вигляд об’єктів, а й матеріали, технології та інші характеристики, які притаманні саме для конкретної пам’ятки архітектури, для історичного середовища міста. Це все те чим ми захоплюємося в європейських містах, чи містах давніх культур.