Як на українцях відіб’ється ліміт на готівкові розрахунки


Уряд шукає "швидких" грошей для наповнення бюджету, тому і вдався до обмеження готівкових розрахунків, кажуть експерти. Однак, за їхніми припущеннями, не зовсім прозорих способів обійти обмеження достатньо.

Уже з вересня готівковий "гаманець" українців уряд планує обмежити 150 тисячами гривень (трохи більше 15 тисячі євро). Якщо коштів для оплати товару чи послуги забракне, доплатити можна буде лише за допомогою банківської картки з позитивним балансом. Банк за цю операцію стягне комісійні та податки. Відповідне рішення про обмеження готівкових розрахунків кілька днів тому ухвалив Нацбанк України. Серед іншого такий крок пояснюється прагненням підвищити ефективність боротьби з ухилянням від сплати податків, пише DW.

У пошуках грошей

Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устиненко переконаний, що це зручний для уряду спосіб швидко наповнити держбюджет та "накачати ліквідністю" банки, аби вони відновили кредитування економіки. "Зараз отримати додаткові гроші простими фіскальними методами складно. Введення податків чи збільшення акцизів займає від шести місяців до року. Єдиний простий спосіб – ввести обмеження готівки", - пояснює Устиненко.

Окрім отримання додаткових надходжень до бюджету, в уряді ще й розраховують зменшити валютні запаси українців. "Ми сподіваємося на зниження обсягів готівкової іноземної валюти, яка знаходиться поза банківською системою", - зазначила заступник голови Національного банку України Віра Ричаківська.

Далі буде

Олег Устиненко припускає, що до запровадження обмеження готівкових розрахунків український уряд спонукала і міжнародна організація боротьби з відмиванням грошей FATF. Адже обмеження дозволять опосередковано відстежувати доходи українців. Однак експерта дивує встановлена урядом гранична сума обмеження - 150 тисяч гривень.

Аналітик наголошує, що FATF зазвичай рекомендує країнам обмежувати розрахунки готівкою, суми яких перевищують вісім тисяч євро (близько 80 тисяч гривень). "Нинішні обмеження у 150 тисяч гривень занадто м'які. Поставлені урядом завдання не будуть виконані. Тому ймовірно, що планку розрахунків готівкою буде зменшено", - припустив виконавчий Устиненко в інтерв’ю Deutsche Welle.

Рівняння на Італію

У Незалежній асоціації банків України (НАБУ) хочуть, аби українці розраховувалися в безготівковий спосіб за покупки на суму понад 30 тисяч або принаймні 50 тисяч гривень. "Дуже мало людей в Україні роблять покупки на більш, ніж 150 тисяч гривень. В Італії, наприклад, обмеження готівки починається вже з тисячі євро. Це нормальна практика. Україна не повинна бути винятком", - вважає керівник прес-служби НАБУ Федір Сидорук.

В асоціації запевняють, що українська банківська інфраструктура готова до збільшення обслуговування безготівкових розрахунків і українці поступово звикнуть розраховуватися у магазинах карткою. "За нашою статистикою на кожного українця припадає більше однієї пластикової картки. І всі вони чинні. Люди поступово звикають до цього", - каже Сидорук, зазначивши при цьому, що обмеження готівкових розрахунків – це доцільний своєчасний захід в нинішніх українських реаліях.

В обхід обмеження

Натомість у пересічних українців свій погляд на реалії і вони не користуватимуться електронними розрахунками аж так масово, як на це розраховують уряд та банки, впевнений аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. "Люди і зараз не надто охоче зберігають гроші в банках, бо не довіряють їм. Після введення обмеження вони також не понесуть туди зароблене, а шукатимуть обхідних шляхів", - припускає Жолудь.

Тому зараз, за його словами, в очікуванні початку дії обмежень, ринки продажів не активізуються. Але восени, коли почне діяти обмеження готівкових розрахунків, не виключений колапс на ринку нерухомості переконані рієлтори.

За деякими розрахунками, через нововведення операція з купівлі-продажу нерухомості подорожчає на 1-3 відсотки від вартості нерухомості. Адже покупцям доведеться оплачувати обслуговування банківського рахунку, переказ коштів на рахунок продавця, обмін валюти тощо. Окрім цього, застерігають експерти, є і психологічний фактор: особисті дані банки будуть зобов’язані передавати у Держфінмоніторинг. Однак, як стверджуюит аналітики порталу DOM.ria.ua, 60 відсотків потенційних покупців нерухомості не готові оприлюднювати свої доходи.