Як Різдво і Великдень: Що франківці думають про день захисника України


Цього року втретє 14 жовтня відзначатимемо на державному рівні День захисника України.

У 2014 році наша країна назавжди відмовилася від святкування радянського Дня захисника Вітчизни 23 лютого. «Україна ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо вшановувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої», — ці слова належать Президентові Петру Порошенку, який встановив своїм указом День захисника України саме 14 жовтня, що з 2015 року став вихідним, пише Галичина

Прикметно, що мужність і героїзм українських захисників вшановують саме такої символічної дати національного календаря. Адже 14 жовтня 1942 року було створено Українську Повстанську Армію — озброєне крило Організації Українських Націоналістів, яке діяло на території України протягом 42-50-х років. Як відомо, вояки УПА воювали одразу проти двох режимів — гітлерівського (нацистського) та сталінського (радянського), і головною метою для ОУН—УПА була незалежність України. Також 14 жовтня — це свято козацтва і тисячолітніх християнських традицій. А ще — велике християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, яку козаки вважали своєю заступницею і захисницею та вірили в Її силу. Саме 14 жовтня (за старим календарем — 1 жовтня) відбувалася Велика Рада, чи, як її ще називали, — Козацька Рада, коли обирали отамана і вирішували, як жити наступного року.

Зринули в пам’яті слова когось з українських політиків про те, що День захисника України треба відзначати так само широко, як Різдво, Великдень і День незалежності. З цим міркуванням важко не погодитися, оскільки саме такими державними святами й формується український патріотизм. Проте й нині вистачає скептиків, які вважають, що День захисника України не варто відзначати на державному рівні. Які міркування про значення святкування на державному рівні Дня захисника України мають відомі прикарпатці, дізнавався наш кореспондент.

Василь Андріїв, голова правління Івано-Франківської міської асоціації учасників АТО:

— Так, вважаю, що відзначення Дня захисника України на державному рівні є важливим фактором пам’яті про загиблих бійців, які віддали життя за Україну, і шаною, повагою до живих учасників АТО, які захищали й далі захищають суверенітет і незалежність України. Важливо, щоб у цей день долучались до заходів святкування і цивільні громадяни на знак шани до захисників держави, щоб вони пам’ятали внесок кожного бійця і з розумінням ставилися до хлопців, які пройшли війну. Адже пережите на цій війні дається багатьом важко в психологічному плані, і очевидно, що бійці вже ніколи не будуть такими, як до війни. Але це святкування має бути без пафосу, адже війна не закінчена, і, на жаль, далі гинуть наші побратими. Це має бути скромний захід із приспущеними прапорами і згадкою про тих, кого вже немає серед нас.

Сергій Адамович, доктор історичних наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника, депутат обласної ради:

— Безумовно, відзначення Дня захисника України на державному рівні потрібне, тим більше в цей складний для України час, коли вона кривавиться в борні з російським агресором на Донбасі. Ще недавно політика уряду Януковича була спрямована на формування безхребетної нації на догоду росіянам, а нині ми терміново маємо змінювати ставлення до українських армійців. Наша держава розташована на перетині цивілізацій, і через те українські землі завжди були в епіцентрі військових конфліктів, а відповідно — народжували героїв, чи це була Київська Русь, чи козацька держава, чи національно-визвольна боротьба ХХ століття. Саме тому ми маємо пам’ятати і шанувати наших військових. 

Юлія Юзьків, головний редактор обласного телебачення «Галичина»:

— Однозначно, таке свято Україні потрібне. і те, що ми відзначаємо його саме 14 жовтня — дуже символічно і правильно. Ми розуміємо історичну закономірність і відчуваємо зв’язок поколінь. Адже наші воїни завжди просили допомоги в Богородиці — і в козацькі часи, і під час визвольної боротьби ХХ століття, і тепер. З власних джерел знаю, що це свято уже прижилося у східних регіонах України. Зокрема, на Харківщині. Мабуть, там такі патріотичні речі тепер відчувають більш гостро. Чи потрібно цей день робити вихідним? Це вже більш дискусійне питання. На мою думку, в нас занадто багато червоних днів у календарі. Однак краще відмовитися від травневих свят чи  8 березня. Натомість гідно шанувати саме наше, українське.

Дмитро Дзвінчук, директор інституту гуманітарної підготовки і державного управління ІФНТУНГ, депутат обласної ради:

— Свято Покрови для українців є одним із найшанованіших, адже одвіку вважалося, що Пресвята Богородиця є покровителькою українського козацтва. Саме цей день вважають днем створення в 1942 році Української Повстанської Армії. Тобто для українців це не тільки визначне релігійне свято, а й символ національної визвольної боротьби. Указом Президента України Петра Порошенка у 2014 р. встановлено День захисника України як державне свято. Таким чином розривається ще одна нитка, яка пов’язувала нас зі святами тоталітарного радянського періоду.

Не розумію скептиків, які десь зневажливо ставляться до відзначення на державному рівні цього свята, особливо сьогодні, в час важких випробувань на національну злагоду і військову міць нашої держави. Це свято продовжує історичну тяглість через століття як християнської традиції, так і одвічних змагань за волю України. Його відзначення на державному рівні сприятиме патріотичному вихованню молоді та поглибленню національної самосвідомості і самоідентифікації.

Ольга Мончук, журналіст, гастроблогер:

— Це ідеологічно правильне рішення, особливо в час війни. Ми дуже гостро відчули, що без тих відважних і безстрашних захисників, які сьогодні боронять територіальну цілісність нашої країни на східному фронті, не змогли б насолоджуватися мирними буднями. В нашій країні чомусь все відбувається із запізненням, але таки краще пізно, ніж ніколи. Добре, що ми нарешті визначили день для відзначення саме українського захисника, тим паче, що ця дата об’єднує в собі наше минуле, теперішнє і майбутнє!

Степан Процюк, письменник:

— В історії розвитку кожної держави патріотичні символи виконують важливу роль. А День захисника України, який відзначаємо 14 жовтня, є не лише противагою радянському 23-му лютому, а й підмурівком нових наших традицій захисту українського державотворення. 14 жовтня — це день слави запорозького козацтва і вояків УПА, який символізує українську соборність. Але вже досить пролитої крові героїв, треба творити і будувати! 24 серпня Президент присвоїв звання Героя України 24-річному лейтенанту Василеві Тарасюку та посмертно — капітанові Євгену Лоскоту, які здійснили подвиги. Чому ці подвиги не популяризують? Чому у нас така коротка пам’ять? Чому ми почали буденно ставитися до чийогось самозречення в ім’я України? 

Ірина Копистинська, завкафедри реклами та зв’язків з громадськістю в Університеті права ім. Короля Данила Галицького:

— Нині питання доцільності святкування Дня захисника України на державному рівні навіть не повинно поставати. Це одне з тих питань, яке лежить у площині нашої державності, самосвідомості. Справді, і нині є досить тих, кому набиває оскомину все патріотично спрямоване. Вони твердять, що є День української армії, то навіщо ще й День захисника України? Проте я вважаю, що відзначення свята як державного — це найменша лепта, яку наш народ може внести в справу вшанування своїх захисників. Адже як би це, може, банально не звучало, та на їхніх плечах тримається наш спокій.