Як схуднути та не втратити здоров'я. Пояснює Супрун


Утримувати здорову вагу дуже важливо. Але що робити, якщо з цим вже є проблеми?

Очільниця МОЗ Уляна Супрун на своїй офіційні сторінці у Facebook надає поради як це зробити ефективно та приємно, пише УП Життя.

Які аналізи варто здати, щоб зрозуміти справжню причину набору ваги

Якщо індекс маси тіла понад 25, варто перевірити хвороби, що супроводжують надмірну вагу.

Це:

  • діабет 2 типу;
  • предіабет;
  • дисліпідемією (порушення балансу ліпопротеїнів крові);
  • наявність серцево-судинних хвороб, в т.ч. гіпертензії, серцевої недостатності;
  • синдрому полікістозних яєчників;
  • апное;
  • чоловічого гіпогонадизму (браку статевих гормонів);
  • астми;
  • депресії;
  • безпліддя;
  • остеоартриту;
  • гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Аналізи

Європейський протокол з управління вагою радить наступний перелік аналізів:

  • рівень глюкози в крові (натщесерце);
  • ліпідний профіль (холестерин ліпопротеїнів високої та низької щільності, тригліцериди);
  • сечова кислота;
  • гормони щитоподібний залози та ТТГ (тиреотропний гормон гіпофізу);
  • функції печінки;
  • стан серця;
  • гормони при підозрі на синдром Кушинга;
  • огляд печінки (ультразвукове дослідження, біопсія) при підозрі на патології печінки;
  • дослідження на апноє уві сні.

Також лікар має вивчити сімейну історію пацієнта, його/її спосіб життя та способи схуднення, які вже були випробувані.

На основі клінічного висновку, лікар має запропонувати схему схуднення: план здорового харчування, фізичної активності, побудови здорового середовища, що сприяє схудненню (приміром, близькі припиняють вам докоряти "черговою дієтою" і пропонувати пиріжки під загрозою образи) та підвищення освіченості щодо здорового способу життя.

Але це точно не має бути марафон схуднення.

Для запобігання або лікування супутніх захворювань ставлять за мету скинути від 5 до 15% ваги.

Що означає змінити раціон

  • Зменшити споживання калорій на 500-700. В окремих випадках, під наглядом лікаря, можна зменшити сильніше.
  • Обрати ту дієту, що відповідає вподобанням пацієнтам. І низько вуглеводні, і низькожирові дієти співставно ефективні, проте більш гармонійно – скоротити споживання всього потроху, збільшити споживання овочів та білка, і суттєво скоротити кількість солі в їжі.
  • Замінити шкідливі страви на здоровіші. Дієта – це ж не лише капуста і куряче філе без спецій. Худнути має бути приємно.
  • Порада, що "снідати обов’язково" не знайшла підтвердження на системному рівні.

План фізичних навантажень

  • аеробні навантаження 3-5 разів на тиждень. Їхня інтенсивність має поступово зростати;
  • силові вправи для всіх основних груп м’язів слід робити 2-3 рази на тиждень;
  • допомогти пацієнтові стати більш активним упродовж дня;
  • всі рекомендації слід давати з урахуванням фізичних можливостей конкретної людини.

Фізичні навантаження – це не просто "спалювання калорій".

Це нарощення м'язової маси, а отже, здатності організму в стані спокою витрачати більше енергії.

Це підвищення самооцінки пацієнта. Це виділення дофаміну та ендорфінів під час заняття.

Це зменшення рівня стресу, бо під час тренування люди думають про тренування, а не рефлексують і панікують (здебільшого).

Нарешті, потрібна підтримка та розв'язання поведінкових проблем, що призводять до набору ваги.

В цьому допоможуть когнітивно-поведінковий терапевт, психіатр (в разі депресії чи тривожності), клінічний психолог.

Що також важливо

  • Налагодити повноцінний сон.
  • Навчитися управляти стресом.
  • Контролювати що і коли їсте.
  • Знати, як управляти нападами бажання поїсти, розірвати цикл "мені зле – треба щось з’їсти – мені зле, бо набираю вагу".
  • Знайти групу підтримки – професійну, а також в колі близьких.

А якщо нічого не допомагає?

  • У такому разі потрібне медикаментозне лікування ожиріння. Є декілька ланок: вплив на ферменти, прийом вітамінів та гормонів, вплив на рецептори нейромедіаторів. Перелік затверджених FDA точок впливу тут.
  • Знадобиться також терапія супутніх станів, як-от діабету 2 типу. Ліки підбираються в межах протоколу, але для конкретного пацієнта і його стану.
  • У деяких випадках потрібна операція зі зменшення шлунку.

Лікування ожиріння – це складна задача, бо це – хронічний стан, і він потребує постійної оцінки з боку лікаря та зміни схеми лікування за потреб.

Саме тому варто наголошувати на поєднанні боді-позитиву як любові й піклування про себе, так і на необхідності лікування цього стану разом із фахівцями.