Як у Франківську робили татуювання заради звірят

Захисники тварин провели у Франківську благодійний фест «Тату заради звірят». Такого у місті ще не було.

У суботу, 31 серпня, у молодіжному просторі «Параграф», на Шевченка, майстрині набивали охочим домашніх улюбленців, знаки зодіаку, геометричні орнаменти й мамині квіти. Виручені 7500 грн підуть на захист тварин, пише Репортер.

Організувала незвичний захід громадська організація «Відкриті клітки». За словами співкоординаторки цієї ГО Яни Геращенко, подіб­ні акції вже були у Києві, Львові та Одесі. Франківськ вирішив не відставати.

«Тату – сучасна й популярна річ, гарний спосіб привернути увагу до різних важливих питань, а також – нагадування, що людина зробила щось добре, – говорить Яна. – Частину коштів за роботу майстри віддають на благодійність. Гроші будемо використовувати для подальшої інформаційної кампанії».

До фесту долучилися чотири майстрині, які робили татуювання у власному авторському стилі.

До речі, у самої Яни – понад 10 тату. Нині вона додала собі малюнок чашки з рослинним какао та зефіром. Каже, буде гарне нагадування про затишний фест, який вони влаштували.

Атмосфера справді була якоюсь домашньою. Усі охочі могли просто прийти й послухати музику, попити кави з кокосовим чи вівсяним молоком. Купити футболку чи екоторбу з написами, що закликають не вбивати тварин. Також – різні листівки, наліпки. І таким чином долучитися до благодійності.

Але не бракувало й гостей, які прийшли спеціально зробити собі тату.

По обидва боки великої кімнати стоять столики, за якими працюють майстрині. От, наприклад, Марія страшенно зосереджена, працює. У неї в кріслі сидить п’ятикурсниця ПНУ Аня Хіщенко, вона з Ужгорода. Одне тату дівчина вже має, показує біля ключиці зображення планети Юпітер. Це вони з подругами робили разом, кожна свою планету – таким способом ніби закріпили дружбу.

Аня каже, давно роздумувала про другий малюнок на тілі, але не наважувалась. А тут така нагода. «Нині прийшла, аби внести якесь добро і зробити щось красиве», – посміхається дівчина.

Марія набиває Ані лук і стрілу з лавандою. Не відриваючись від роботи, розповідає, що лише кілька днів тому приїхала з Італії. Останній рік живе у місті Катанія, на Сицилії, працює там у тату-салоні. За її словами, в Італії ця культура дуже розвинена. А в Україні Марія вже не вперше долучається до благодійних акцій, вона волонтер ГО «Відкриті клітки».

«Тут не важливо, який малюнок ти б’єш, бо весь прибуток йде на різні акції з захисту тварин, – говорить дівчина. – Крім того, усі майстри, які тут працюють, використовують етичні матеріали. Вони відрізняються від неетичних тим, що до складу вазеліну чи фарби не входять інгредієнти тваринного походження. Наприклад, у звичайну фарбу входить чорний фарбник з перемелених кісток тварин. І багато людей не задумуються, звідки походять фарбники».

У Марії на руках і плечах теж видно кілька тату. Каже, має їх 14. Останнє – на веганську тематику – корова.

«Я веган – не їм не лише м’яса, але й продуктів тваринного поход­ження, – розповідає Марія. – Малюнок набивала собі сама».

За словами майстрині, татуювання, зроблене на такому фестивалі, перестає бути просто прикрасою, а стає способом донесення ідеї.

Поруч на клієнтку чекає киянка Заріна Понд. Малює ескіз майбутньої роботи – дві хризантеми. Переносить їх на спеціальну кальку. Потім ще на спеціальний папір, який відбиває на тілі. І вже по тих лініях буде наносити фарбу голкою.

«Культура татуювання розвивається і нині сприймається краще, ніж десять років тому, – каже Заріна. – Колись будь-яке тату пов’язували з тюремною естетикою. Зараз усе змінилося, навіть сьогодні видно – працюють лише дівчата. У Києві, в салоні, де я працюю, теж – самі майстрині. Ми робимо веганські татуювання з фарб, які не містять інгредієнтів тваринного походження. Для багатьох це дуже важливо, для мене теж».

Перше тату Заріна зробила собі у 18 років, а скільки має зараз, вже й не пам’ятає. Показує, що на ногах робила собі сама.

«Це був перформанс, і це тату має посил – їжа замість бомб, – пояснює дівчина. – На малюнку літак скидає морквини, а не бомби. Це інтернаціональна акція, яка проходить у багатьох країнах, де люди збираються і готують веганську їжу для безхатьків, для тих, хто потребує допомоги».

А героїнею фесту стала франківчанка Таша. Дівчина цього дня записалася до трьох майстринь.

Розказує, що з кожної своєї зарплати намагається віддавати якусь частину на благодійність. «Це притулки, реставрація пам’яток архітектури, – говорить Таша. – Зараз є гарна ініціатива – реставрація будинку союзу українок у Калуші. Будівля потребує капремонту, роб­лять своїми силами. Я не думала бити тату, але раз тут благодійність, і я все одно планувала десь віддати кошти, то чому б не поєднати?».

Таша нині вже зробила одне тату – одинадцяте. На руці їй набили білого котика, який солодко спить на дивані. Каже, присвятила картинку своїм улюбленим котам.

В іншої майстрині дівчина планує зробити хризантеми на зап’ястях – бо це мамина улюблена квітка.

Розповідає, що в кожне своє тату вкладала якийсь сенс. Наприклад, перше – фраза Коко Шанель «І don’t do fashion, i am fashion (Я не роблю моду, я мода)». Таша за фахом – дизайнер взуття та виробів зі шкіри. Зараз працює в IT. До того ще була офіціанткою.

Каже, були випадки, коли через тату її навіть дискримінували. Наприклад, в одному із львівських готелів, де вона працювала, дівчатам з татуюванням не дозволяли обслуговувати весілля. Але, сміється, то було лише один раз.