Жителям Закарпаття видано понад 100 тисяч угорських паспортів, – МЗС

Між Україною та Угорщиною надалі напружені стосунки через жителів Закарпаття. Угорщина активно видала місцевим жителям свої паспорти. Однак Україна і надалі стоїть на тому, що автономії для угорців на Закарпатті не буде.

Про це розповів заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар в інтерв'ю "Радіо Свобода".

За різними даними, у тому числі угорськими, угорських паспортів більше від 100 тисяч видано, – розповів дипломат.

За його словами, ці паспорти, у своїй більшості, були видані до моменту отримання Україною безвізового режиму з ЄС. Відтак паспорти отримували ті, хто бажав безперешкодно мандрувати Європою. Етнічних угорців серед них не так і багато, запевнив Василь Боднар.

"Яка вага цього паспорта? Є український паспорт, з яким можна вільно поїхати без жодної візи. Тобто його привабливість спадає. Можливо, для етнічних угорців це ще й надалі актуально, але для українців це питання знято, оскільки це був соціально-економічний вимір. І ним користувалися більше, як знаряддя пересічення кордону, а не як підтвердженням, що належить до угорського громадянства", – розповів Василь Боднар.

При цьому він додав, що цими паспортами активно «торгували» угорські чиновники.

Ще одним важливим чинником видачі угорських паспортів стало те, що їх власники отримали право голосу на виборах в Угорщині. Відтак тамтешня влада була зацікавлена у збільшені кількості прихильних до них виборців. Через це й виникли ці напади на Україну.

Однак Василь Боднар заявив, що, попри неодноразові заяви посла Угощини в Україні Ерно Кешкеня, Україна не має наміру надавати автономію для Закарпаття.

Послу неодноразово доводилася принципова позиція України про те, що автономії в Закарпатті не буде. І не порушуйте це питання. Можна політично закрутити, можна розказувати це в себе вдома, використовувати в політичних цілях, але питання автономії для нас закрите і не буде підніматися на найближчу декаду так точно,
– заявив чиновник.

Однак Україна і надалі сприятиме задоволенню національно-культурних потреб нацменшин.

"Є школи, які будуть існувати надалі, є організації, товариства, є навіть угорський депутат в українському парламенті. Румунський міністр освіти був одним із перших, хто відвідав свою українську колегу, обговорили деталі, відчули, який настрій в української сторони, що ми маємо намір робити, що – ні, дочекалися рішення Венеційської комісії", – підсумував Василь Боднар.