ЗНО-2018 відзначилося наймасовішим тестом і скандалом навколо іспиту з англійської мови

Цього року на тестування зареєструвалося понад 300 тисяч абітурієнтів по всій Україні, серед них понад 13 000 прикарпатців. Це рекордна кількість учасників ЗНО за всі роки його проведення. Однією з причин цього є те, що нинішнього року вперше учні професійно-технічних навчальних закладів і коледжів складають державну підсумкову атестацію (ДПА) з української мови у формі незалежного оцінювання. Ще одним з нововведень є те, що тестування з іноземних мов містили завдання з аудіювання. і саме тест з англійської мови зібрав найбільше суспільного обурення. Все інше залишилося без змін. Як і щороку, тисячі випускників переживають і сумлінно готуються до іспитів, від яких прямо залежить, як складеться їхня доля, пише газета Галичина. 

Без жартів,  проте не без курйозів

З директором Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богданом Томенчуком ми зустрілися за тиждень до старту основної сесії ЗНО, щоб простежити цей процес від «а» до «я». Він каже, що до старту готові: «Думки переважно концентруються навколо вдячності тим людям, з якими ми співпрацюємо. Тому що якими «золотими» не були б наші працівники, як би вони продумано не організовували роботу, без тих, хто продовжує наші думки, доводить наші правила до аудиторії, нічого не вийшло би».

ЗНО-2018 більш масове, ніж торік, бо кількість учасників зросла приблизно в півтора раза, а відповідно — і кількість пунктів тестування. «Очевидно, що в аудиторії піде певна кількість «необстріляних» людей, але ми знаємо, як їх навчали, як з ними працюватимуть їхні досвідченіші колеги. Тому дуже спокійно на це дивимося і бачимо прийнятні результати їхньої праці», — наголосив Б. Томенчук.

За тиждень до старту ЗНО Богдан Томенчук прогнозує, що цьогорічне незалежне оцінювання можна буде порівняти з чистим відстояним плесом. «Можливо, якась пташка буде летіти і продукт своєї життєдіяльності випустить в це плесо, але воно води не скаламутить, — констатує директор ІФРЦОЯО. — Знаю, що наші абітурієнти дуже добре засвоїли, що жартувати з нами, в будь-який спосіб, порушуючи правила зовнішнього оцінювання, не доводиться, тому що не допоможуть ні адвокати, ні зв’язки дуже впливових батьків. Працюємо на те, щоби всі були в рівних умовах. Категорично проти того, аби серед рівних були рівніші чи в організації процедур, чи в отриманні результатів».

Не оминають незалежне оцінювання курйози і нестандарті ситуації. Такі є щороку. Згадаємо найяскравіші. Навіть тут не обійшлося без кохання. «Якось одного року закоханий хлопець вирішив допомогти своїй дівчині і повідомив, що пункт тестування заміновано, — інформує Богдан Томенчук. — Ще один вступник прийшов з двома мобільними телефонами, один демонстративно поклав на стіл, а з другим надіявся попрацювати. Але тут прийшли з металодетектором, і все стало на свої місця, довелося складати ЗНО через рік. Є ще посткурйозні випадки. Після тестування хлопець написав до центру такого листа: «Навпроти мене сиділа дівчина вроди небаченої. Я хвилювався, тож не записав номера її телефону. Ви можете мені допомогти?». Ми знайшли цю красуню і за її згоди передали контакти закоханому вступникові».

А про що думають абітурієнти за тиждень до старту ЗНО? Учениця  11-го класу Івано-Франківської спеціалізованої школи №5 з поглибленим вивченням німецької мови Ярина Піхманець зареєструвалася на ЗНО з трьох предметів — історії України, української мови і літератури, німецької мови. Дівчина зізнається, що ще не усвідомлює, що за якихось шість днів складатиме іспит, від якого залежатиме все її майбутнє. «Мені здається, що за незалежне оцінювання більше переживає моя мама, ніж я, — каже випускниця. — До української мови і літератури більш-менш готова, тому не сильно переживаю. Що знаю, те напишу. Всі кажуть, що не можна нічого повторювати перед важливими іспитами. Це брехня, треба повторювати все, що можеш». 

Атмосфера очікування

Цьогорічне ЗНО розпочалося тестом з математики. Перше тестування відзначилося високою явкою прикарпатських вступників (94,9%) та їхньою дисциплінованістю. Лише двоє абітурієнтів ризикнули взяти з собою в аудиторію раджети. Через цей необдуманий крок вони втратили шанс стати цього року студентами. 

З-поміж усіх тестувань вирішила відвідати ЗНО з української мови та літератури. Адже це наймасовіший тест, він обов’язковий для всіх. Цього року — навіть для учнів професійно-технічних навчальних закладів та коледжів. 

Про те, що сьогодні відбувається незалежне оцінювання, було зрозуміло із самісінького ранку. В маршрутці, якою їхала до пункту тестування, дві абітурієнтки повторювали правила з української мови, інша мовчки читала підручник. Не можна гаяти ні секунди, адже вже за якийсь час потенційні вступники опиняться один на один зі своїми знаннями.

На годиннику — 9 год. 30 хв. Біля Івано-Франківської гімназії №2 вже зібралося кільканадцять учасників тестування. Вони жваво обговорюють ЗНО, перевіряють наявність необхідних документів, повторюють правила, роблять «селфі», жартують чи просто мовчки очікують, коли ж нарешті відчинять двері пункту тестування і розпочнеться іспит. Хто вже складав незалежне оцінювання, ділиться зі своїми однолітками враженнями від тесту, інші обговорюють плани на вступ. В очах більшості старшокласників читаю переляк перед невідомістю. Втім, загалом на подвір’ї школи панує гарна атмосфера, без ажіотажу і «кіпішу».

— Страшно? — запитую дівчину, яка очікує з усіма на подвір’ї школи старту тесту. 

— Дуже страшно, — відповідає студентка другого курсу Івано-Франківського державного коледжу технологій і бізнесу Вікторія Покровецька. — Хвилююся, що не складу чи не наберу певну кількість балів. Готувалася до тесту після пар, бо навчаюся в другу зміну. Часу не вистачає ні на що. Вчора цілу ніч не спала, повторювала.  

Підходжу до інших учасників ЗНО. Студент коледжу електронних приладів ІФНТУНГ Богдан Фіцак каже, що не хвилюється, бо впевнений в собі і до тесту готовий. До того, що цього року учні професійно-технічних навчальних закладів дізнаються, що таке незалежне оцінювання, ставиться негативно. «Ця ідея мені видається не дуже гарною, тому що українська система освіти не надто розвинута, прямує не в тому напрямі. Високоякісна освіта має працювати на розвиток талантів людини, а у нас все зводиться до заучування матеріалу. Думаю, що ЗНО потрібно складати після 9-го, 11-го класів і перед вступом, якщо це потрібно. Переривати навчальний процес не дуже добре, у нас сесія, багато іспитів, а ще потрібно до ЗНО готуватися», — переконаний Богдан Фіцак. 

До пункту тестування —  на... патрульній машині

Рівно о 10 год. 15 хв. двері пункту тестування відчиняють. Вступники одразу линуть до входу. Помічник відповідального за пункт тестування Альміра Дебрівська запрошує усіх заходити, проте уточнює: «Першим йде хлопець». Як з’ясувалося, народні прикмети працюють і під час ЗНО. 

Учасники тестування дисципліновано заходять у приміщення, шукають своє прізвище у списках і йдуть у зазначену аудиторію. Все чітко і зрозуміло. Загалом цього дня у приміщенні гімназії №2 складали тестування 249 осіб. Шестеро із зареєстрованих не прийшли. Коли на годиннику — 10 год. 50 хв., жодного вступника не пускають до пункту тестування. Правила чіткі і суворі.

На цьому пункті тестування запізнілих пташок не було. А от в іншому закладі поліцейські зробили все можливе, щоб учасник ЗНО, який переплутав пункти тестування, не втратив свого права на складання тесту з української мови і літератури — довезли його через усе місто з проблисковими маячками до потрібного навчального закладу. Тож неуважний хлопець таки склав тест і не втратив свого шансу на вступ. 

Без гаджетів,  тільки зі знаннями

У фойє гімназії бачу поліцейського з металодетектором. Саме він під час технологічної перерви перевірить вступників на наявність недозволених пристроїв. Хоча це зовсім не лякає учасників ЗНО. Тим, хто не планує списувати чи користуватися гаджетами, боятися нічого. «Діти розумні, вони не стресують під час перевірки металодетекторами. Це нормальна процедура, проходить цілком спокійно, триває недовго. Мабуть, хвилюються ті, хто щось ховає», — каже помічник відповідального за пункт тестування Альміра Дебрівська.

Відповідальний за пункт тестування Геннадій Косар розповідає, що в перший рік перевірки учасників ЗНО металошукачами ця процедура могла викликати у них стресову реакцію, адже була несподіваною для всіх і дуже часто пристрої реагували не лише на мобільні телефони, а й на інші металеві речі. Тепер же діти ставляться до цього спокійно, адже знають, що це невід’ємна частина незалежного оцінювання. На думку освітянина, більше їх виводить з рівноваги те, чи знають вони матеріал, чи ні.

Щодо використання металодетекторів на пункті тестування я поспілкувалася з цьогорічними випускниками. Їхні думки майже одностайні. Випускниця Івано-Франківської спеціалізованої школи №5 з поглибленим вивченням німецької мови Ярина Піхманець каже, що не планує списувати, тому її це не тривожить. Випускник Рогатинської опорної школи Артем Слободяник підтримує цю практику, адже вважає, що всі вступники мають бути в рівних умовах.

Тим часом відповідальний за пункт тестування дає настанови старшим інструкторам, які будуть в аудиторіях з учасниками ЗНО, та роздає необхідні пакети документів. Після цього вони йдуть в класи до вступників. Рівно об 11 год. розпочинається тестування. «Завжди кажу учням: ЗНО дозволяє вашим батькам зекономити кошти. Тому що все-таки дитина, яка вчилася в гімназії, спокійно може вступити в будь-який виш. Звичайно,  хтось складає гірше, хтось краще, але можливість вступити на державну форму навчання є», — зауважує директор Івано-Франківської гімназії №2, відповідальний за пункт тестування Геннадій Косар.

Спокійне і нудне ЗНО

Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук зазначає, що його прогнози виявилися правдивими, і ЗНО цього року розпочалося нудно і дуже регламентовано. В середньому близько 5% учасників незалежного оцінювання проігнорували тестування з предметів, які вже відбулися. Щодо порушень, то вони також очікувані і поодинокі. «Торік мобільних телефонів на тестуванні з української мови і літератури виявили більше. Цього року металодетектори знайшли лише 9 «мобілок» у прикарпатських учасників ЗНО, — коментує Богдан Томенчук. — Позитивну роль відіграло те, що на першому ж іспиті, на математиці, працювали металошукачі. Ми не фашисти, наша мета — не «завалити» когось, а допомогти усім чесно здобути результат».

Богдан Томенчук переконаний, що учні професійно-технічних навчальних закладів, які цього року також складали ЗНО з української мови, не додали надмірного ажіотажу: «Щодо результатів, то прогнозую, що за рахунок насамперед учнів професійно-технічних навчальних закладів поріг буде нижчим, і фактично той, хто хоч трохи вчився, проскочить пороговий бал».

Скандал навколо англійської

Ще задовго до старту «бойового» ЗНО побоювання викликали тестування з іноземних мов, адже тут ввели завдання з аудіювання. За словами Богдана Томенчука, сказаними задовго до цих тестувань, найбільший ризик передбачали в тому, що на пунктах ЗНО — дуже різні засоби відтворення звуку і неможливо провести стандартизоване навчання, а також стандартизовано виписати алгоритм поведінки з раджетами. «ЗНО з іноземних мов відбулося без жодних процедурних несподіванок. Було до десятка випадків, коли не спрацював диск. Але є процедура використання резервного диску, тож це на хід тестування не вплинуло. Органи управління освітою забезпечили всі аудиторії доброякісною технікою. Дякую людям, які проводили тестування з англійської мови».

Після тестування з англійської мови розгорівся скандал, чимало учасників ЗНО та їхніх батьків з різних міст України скаржаться на якість проведення аудіювання, вони обурені як технічними недоліками тесту, так і дикцією та вимовою тих, хто записував диск. В Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) роз’яснюють, що різна вимова дикторів — це необхідна вимога, аби створити завдання різної складності для учасників тестування з різним рівнем підготовки. А також наголошують, що в системі визначення результатів ЗНО є спеціальні запобіжники, завдяки яким мінімізується вплив різноманітних недоліків.

Думки після тесту

Сесія незалежного оцінювання триває. Попереду ще тестування з географії, фізики і хімії. Втім, вже чимало потенційних вступників пройшло цю процедуру і побачили на власні очі, як все працює. Випускник Івано-Франківського природничо-математичного ліцею Володимир Кучеренко склав тестування з двох предметів — математики, української мови і літератури. Хлопець каже, що ці тести не були для нього складними. Крім того, він має досвід участі та перемог на предметних олімпіадах, які є найкращою школою контролю своїх емоцій.

— ЗНО було досить складним, хоча я не можу сказати, що були такі завдання, які я не готував і не знав би. Під час підготовки проходив тестування 2016-2017 років, зазначу, що у 2018-му завдання складніші, — констатує учень Рогатинської опорної школи Артем Слободяник. — Вважаю ЗНО однією з найуспішніших освітніх реформ в Україні, тому що це не просто перевірка знань, а підтвердження того, що ти недарма працював 11 років.