У Прикарпатському університеті вшанували пам'ять Героя Небесної сотні Романа Гурика
Сьогодні, 20 січня у шості роковини розстрілів Небесної Сотні в Прикарпатському університеті вшанували пам'ять загиблих Героїв.
Як наголосив у своєму виступі ректор ПНУ Ігор Цепенда, він ніколи не забуде, як шість років тому попрощатися з Романом Гуриком прийшло все місто, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.
"Щороку ми символічно збираємося на цьому місці, щоб вшанувати пам'ять тих, хто загинули, а з іншого боку, щоб подумати над тим, що відбулося. Вони загинули за цінності пов'язані зі свободою, незалежністю. Кожен повинен переосмислити наскільки від кожного з нас залежить якою буде наша Україна. Розуміємо, що це складно і потрібна великі зусилля і праця, але тільки так можна здобути те, за що вони віддали життя",- сказав ректор.
Водночас дідусь Романа Гурика Мирослав Базилько пригадав, що коли їм привезли речі і документи внука, то в його рюкзаку було повно фантиків від цукерок, які він не мав де викинути, а смітити не хотів. Це, каже дідусь, якнайкраще показує, яким був Роман.
"Минуло вже 35 хв, як ворожа куля потрапила у голову Романа. Він вже не приходив до свідомості, але ще пів години дихав, навіть притулив свою руку до медсестри і помер. Коли бабуся дзвонила останні кілька днів до Ромчика і просила повернутися, він казав, що поїде з Майдану тоді, коли поїдуть всі... Тому хочу сказати, не чекайте поки до вас прийде ворог. Вивчайте історію, мову і навіть ту прокляту зброю, щоб знали, як нею користуватися для захисту від ворогів",- закликав дідусь.
Вшанувати пам'ять Героїв прийшли студенти і викладачі університету. Студентка 2 курсу Оля Гарлінська пригадує, що коли загинула Небесна Сотня їй було 13 років.
"Я тоді ще не усвідомлювала що відбувалося, але зараз я це розумію. Роман Гурик є гарним прикладом для молоді. Більшість студентів, які сьогодні тут, не знали його особисто, але він є для нас всіх прикладом", - вважає студентка.
Зі сльозами на очах пригадує Романа і його кураторка пані Мирослава. Викладачка переконана, що це був особливий випуск.
"Мені сумно, що Романа немає з ними. Він був сильний, гарячий, непосидючий. Я намагалася втримати їх в аудиторії, але він сказав, якщо не ми, то хто. Я їм казала, щоб берегли себе, їли, спали і пам'ятали, що їх чекають матері. Ці молоді люди могли багато зробити для України і дуже боляче, що їх уже немає", - каже викладачка.