5 живих Тарасів Шевченків: барон, патріарх, програміст, кінематографіст і директор
На честь Тараса Григоровича Cultprostir зв'язався з кількома нині живими тезками поета та з'ясував, наскільки сильно на них впливає «магія імені».
Тарас Шевченко, 20 років, живе у Києві. Студент НТУУ «КПІ», програміст, «фізик-лірик».
Хто для вас Тарас Шевченко?
Художник і поет, якого вважають значною постаттю української культури і літератури. Враховуючи те, що я знаю про його життя, Тараса Григоровича можна назвати доволі ледачою людиною із трохи бунтарським характером. Я знаю ледь не напам’ять увесь «Кобзар», але не можу сказати, що мені подобається його творчість. Для мене вона є пройнятою болем і відчаєм. Але деякі його твори я читаю із насолодою.
Дитинство Тараса: коли і за яких обставин ви зрозуміли, що у вас не прості ім’я та фамілія? Як ваші батьки пояснювали свій вибір?
Батьки назвали мене без задньої думки про поета, хоча, звісно, деякою мірою думали про те, як сприйматиметься ім’я іншими людьми. Вперше звернули увагу на особливе поєднання імені та прізвища вихователі дитячого садочка – думали, що росте поет. Під час навчання у школі я знав, що при вивченні розділу, присвяченого Тарасу Шевченку, мене не омине додаткове індивідуальне завдання, хоча я більше насолоджуюся творчістю Гете, Блока, Пушкіна, Єсеніна, Фета, Тютчева, Ліни Костенко, Байрона. Коли я став навчатися у КПІ, у друзів виникали питання: «Чому не КНУ?». Моя відповідь була простою: «До факультету кібернетики КНУ надто далеко їхати».
Незнайомі люди часто-густо не відразу вірять, що ім’я та прізвище справжні, а не фейкові, − доволі комічно пояснювати те, що я дійсно Тарас Шевченко, але інший.
Чи відзначаєте якось день народження Тараса Григоровича?
Згадую незлим тихим словом, читаю кілька віршів, але в цілому день проводжу, як і будь-який інший.
Чи знаєте напам’ять щось з ТГШ?
Уже випадково відповів: ледь не увесь «Кобзар». Особливо подобається вірш «Чи то недоля та неволя...», а також поема «Причинна».
Тарас Шевченко, 39 років, живе у США, кінематографіст, артист в шоу The Beatles LOVE.
Хто для вас Тарас Григорович Шевченко?
Тарас Григорович для мене − великий поет і легенда української культури. Особливо з урахуванням того, за яких обставин він виріс.
Дитинство Тараса: коли і за яких обставин ви зрозуміли, що у вас не прості ім'я та прізвище?
Не пам'ятаю, з якого саме моменту, але з малих літ я розумів значущість цього імені та цієї людини.
Як ваші батьки пояснюють свій вибір?
Батько розповідав, що його батько назвав його Григорієм, щоб він потім назвав свого майбутнього сина Тарасом. Так що, це вже тоді було в планах.
Як ставитеся до своїх імені та прізвища: пишаєтеся? соромитеся? нейтрально? інші почуття?
Я пишаюся своїм ім'ям, особливо враховуючи те, що у багатьох людей з різних країн це ім'я викликає питання: воно далеко не традиційне для вихідця з колишнього СРСР.
Якось відзначаєте день народження Тараса Григоровича?
Відзначаю, тому що мав сам народитися в той же день, але народився 8-го березня. До речі, я сам писав вірші в дитинстві (іноді і зараз пишу). Мені здається, що, може, я і є він − заново народжений. Це не еґо, а просто прагнення користуватися своїми творчими здібностями.
Тарас Шевченко, 36 років, живе в Нігерії та США, Архієпископ Америки та України в Американській православній церкві старого католицького обряду, Патріарх ISCBA в Нігерії, «барон багатьох орденів і дворянських сімей на Філіппінах і Індонезії, доктор богословських наук, почесний професор, генерал-майор українського козацтва, автор чотирьох книг, академічний хіропрактик, психолог».
Хто для вас Тарас Григорович Шевченко?
В якійсь мірі вважаю Тараса Григоровича своїм прабатьком. Нехай історія свідчить, що ТГШ ніколи не мав дітей, але вона розповідає нам також, яким привабливим, велелюбним він був − жінки його любили, і він любив їх також.
Дитинство Тараса: коли і за яких обставин ви зрозуміли, що у вас не прості ім'я та прізвище?
До 5-6 років я був звичайним білявим хлопчиком, який умів уже в цьому віці доїти корів, різати курей і гусей, робити «шкоду». Я розумів, що в моєму імені та прізвищі є щось незвичайне, оскільки люди виявляли своє здивування, радість, любов. У школі мене всі звали «кобзариком». Було приємно усвідомлювати, що всі знають, як тебе звати.
Ім'я Тарас означає ревнивий, буйний, син Посейдона. Це грецьке ім'я − Тарас, Тарасіос. ТГШ назвали на честь православного константинопольського патріарха Тарасіоса (Тарасій), пам'ять якого Церква у всьому світі відзначає 9 березня. Відповідно, ТГШ був названий за церковною традицією.
Як ваші батьки пояснюють свій вибір?
Мама обурилася, коли дізналася, що батько записав мене Тарасом. Вона навіть хотіла подати на розлучення. Але бабуся Варвара (мама батька) вмовила її, переконала, що Тарасик − це гарне ім'я і «нехай в сім'ї росте свій Тарас Шевченко». Так і вирішили.
Як ставитеся до свого імені та прізвища?
Своє ім'я та прізвище я люблю, пишатися не вмію − просто люблю. Я нібито Тарас Шевченко по-своєму.
Чи були у вас якісь неприємні випадки у зв'язку з тим, що вас звати Тарас Шевченко?
Я відвідую багато країн, і моє прізвище як тільки не вимовляли: у Південній Кореї − Суепіценко, в США − Севчанко, Севцанго, в Єгипті − Дарас і далі набір букв. Ще ім'я Тарас часто плутають з ім'ям індійської богині Тара. Я двічі бував в Індії, скільки разів не виправляв їх − все одно завжди був Тара.
Чи відзначаєте якось день народження Тараса Григоровича?
9 березня завжди відвідую церкву, це ж день ангела за церковним календарем. У Києві кілька років поспіль 9 березня за будь-якої погоди зустрічалися поруч з пам'ятником біля червоного корпусу КНУ. Але деякі політики з прізвищем Шевченко зіпсували традицію, приходили з журналістами, вся увага на себе... Плюс ці події в Україні. Тож останні два роки зустрічей не було.
Знаєте напам'ять щось з ТГШ?
Напам'ять знаю лише «Заповіт»: «Як умру, то поховайте мене на могилі...».
Тарас Шевченко, 32 роки, музикант, лідер етно-трансового гурту Go-A, мешкає в Києві.
Хто для вас Тарас Шевченко?
Тарас Григорович є для мене символом української культури. Власне, він її для мене уособлює – культуру, поезію, живопис. Коли я згадую щось українське, в першу чергу переді мною постає обличчя Тараса Шевченка.
Дитинство Тараса: коли і за яких обставин ви зрозуміли, що у вас не прості ім’я та фамілія?
У школі. Однокласники трохи глузували з мене з цього приводу. Спочатку я ображався, але пізніше зрозумів, що бути Тарасом Шевченком, навпаки, дуже круто. Ну і, звичайно, коли чують моє ім’я і прізвище, перше, про що мене питають – чи не Григорович я.
Як ваші батьки пояснювали свій вибір імені?
Ну, звичайно, через прізвище. «Якщо Шевченко, певно, буде Тарас». Спочатку розглядалась версія «Максим», але «Тарас» переміг.
Як ви ставитесь до своїх імені та фамілії?
Дуже пишаюсь ними, мені подобається, що мене назвали саме на честь цієї людини. Коли ми лише починали створювати гурт Go-A, спочатку збиралися назвати його «Тарас Шевченко». Потім, правда, відмовилися від цієї ідеї, адже це могло звучати дещо егоїстично. Взагалі я сприймаю своє ім’я як символ того, що мені потрібно займатися в житті саме українською культурою.
Чи відзначаєте якось день народження Тараса Григоровича?
Сам по собі день народження не відзначаю, але ми з гуртом намагаємось робити в цей день щось цікаве з музичної точки зору. Наприклад, минулого року ми провели концерт цього дня.
Чи знаєте напам’ять щось з ТГШ, і якщо так, то що саме?
Уривки з найпопулярніших його віршів: «Як умру, то поховайте…».
Тарас Шевченко, 41 рік, директор фірми, яка розробляє електронні підручники та комп'ютерні навчальні ігри. Живе в Києві.
Хто для вас Тарас Григорович Шевченко?
Це людина, яка вбирала у себе все, що відбувалося в Україні. І це було дуже боляче. Ніхто не зміг висловити свої почуття у віршах і живописі сильніше за нього. До того ж, його вірші набагато сміливіше висміювали владу, ніж у Пушкіна чи Лермонтова. Шкода, що в його творчості було дуже мало лірики. Я думаю, що вона була б прекрасною. А ще мені імпонує, що він був звичайною людиною зі своїми вадами і недоліками. Він був геніальним. Його вірші дуже прості, але кожне слово викарбується в пам'ять.
Дитинство Тараса: коли і за яких обставин ви зрозуміли, що у вас не прості ім'я та прізвище?
Думаю, десь в першому класі. До цього мені щось постійно говорили родичі, але це не сприймалося. А ось в колективі я це усвідомив. Було дуже приємно. А от коли бабуся відвезла мене до Канева на могилу і музей Тараса Шевченка, я почав це все сприймати дуже відповідально. Мені було 9 років.
Як ваші батьки пояснюють свій вибір?
Я народився в місті Сєвєроморську, це база Північного Флоту. Мій батько служив підводником. Мама була дуже молодою і сильно сумувала за Україною. Ось так вона мені пояснила свій вибір.
Як ставитеся до свого імені та прізвища?
Я ними пишаюся. Але завжди ніяковів, та й зараз ніяковію, коли мене представляють при великому скупченні людей. Це завжди викликає підвищену увагу і доброзичливий сміх. Виступати доводиться частенько, але це одразу налаштовує аудиторію на доброзичливий лад.
Чи були у вас якісь неприємні випадки у зв'язку з тим, що вас звати Тарас Шевченко?
У мене історії в основному смішні. Але було два хвилюючих моменти. Спочатку одна дівчина в інституті запитала мене, а чи не боюся я повторити долю Тараса Шевченка? Адже, маючи його ім'я, я міг успадкувати і його долю. І другий випадок: років 17 тому в Києві мене зупинив хіромант. У мене був складний період, і я уважно та серйозно його слухав. Він говорив багато правдивих речей, так ніби все життя мене знав. І ось він сказав, що я можу прожити 46 років. Тут я відразу згадав про Кобзаря...
Ще історія, але вже приємна. Якщо ви запитаєте у сотні людей, хто такий Т.Г. Шевченко, всі сто вам дадуть відповідь, що це видатний поет. Якось у Дніпропетровську мене познайомили з жінкою-директоркою магазину. Зовнішність типового працівника торгівлі, очолювала гастроном ще з радянських часів. Ми знайомимося. Я завжди кажу красиво і з паузою: Шевченко, Тарас Григорович! – І скромно дивлюся на неї. А вона у відповідь: «Боже мій, це ж найкращий портретист всіх часів і народів! Ви подивіться на його картини! Жоден художник світу не зміг так намалювати очі і передати їхній погляд! Особливо портрет до поеми «Катерина»!». Я був абсолютно приголомшений такою відповіддю!
Чи відзначаєте якось день народження Тараса Григоровича?
Ні, але кожного разу нагадую своїй дружині, що ось сьогодні день народження. Вона завжди сміється. Але потім відразу згадую, що за 9 березня йде 10-е... Дуже чекав 200-річчя, але, на жаль, у цей момент проявили свою сутність люди, про яких часто писав Шевченко. І всій країні стало не до святкувань.
Чи знаєте напам'ять щось з ТГШ?
Напам'ять знаю багато віршів. Мене ще в школі постійно на конкурси читців відправляли. Чомусь всі відразу починають цитувати «Заповіт», але мені найбільше подобається «Реве та стогне Днiпр широкий» і, пам'ятаєте, вчили в школі уривок з поеми «Сон»: «...Лечу, світає, край неба палає…».
