АТО як привід для корупції

Невгомонні законодавці роблять чергову спробу використати війну на Донбасі для виведення держзакупівель у корупційний морок підзаконних актів. Тепер Кузьмук.

Як повідомили «Нашим Грошам» у «Центрі протидії корупції», з-під сукна витягнули законопроект №4789 щодо застосування переговорної процедури в особливий період або в умовах надзвичайного стану. Його розгляд у парламенті очікується уже наступного тижня. У випадку його прийняття та підписання президентом очікується розгул корупції, який можна порівняти хіба що з виведенням держпідприємств з-під дії закону про держзакупівлі часів Януковича.

Верховна Рада 6 травня вже робила спробу полегшити закупівлі для військових з одночасним відкриттям простору для корупції. Права рука Арсенія Яценюка нардеп Андрій Іванчук тоді подав законопроект, яким пропонувалось дозволити БУДЬ-КОМУ проводити закупівлі по неконкурентній та скороченій процедурі «В ОДНОГО УЧАСНИКА» під приводом «особливого періоду».

На словах людям пояснювали, що це потрібно, аби армія не копирсалась з довгими та марудними відкритими торгами і могла якнайшвидше купувати все необхідне для війни на Донбасі. Однак ці наміри ніяк не були відображені у законопроекті, який дозволяв під приводом війни проводити неконкурентні тендери взагалі будь-якому замовнику. Тобто це був прямий шлях до корупції.

Тоді від прийняття такої редакції закону врятував лише розголос про законопроект. Бо, нагадаємо, його прийняття відбувалось на закритому засіданні Верховної Ради. І лише опублікування інформації у новинних стрічках змусило нардепів задуматись над тим, що вони збираються робити. Прямо у ході розгляду було з голосу внесено суттєву поправку – неконкурентну та скорочену процедуру торгів дозволити, але тільки тим, хто справді має відношення до війни – Міноборони, МВС, СБУ, Нацгвардії, прикордонникам, зовнішній розвідці, Держслужбі спецзв’язку, Держслужбі надзвичайних ситуацій.

У такій редакції зло миттєво стало добром. Бо під час війни є завеликою розкішшю витрачати більше двох місяців на військові тендери. Бронежилети потрібні тут і зараз.

Аж ось з незрозумілих причин на світ божий витягнуто законопроект №4789 кадрового генерала Олександра Кузьмука.

У ньому лише три новели – дві нормальні і одна повністю корупційна.

Прямо прописано тільки перші дві.

По-перше, це дозволити «переговорні процедури» (саме так за новою термінологією називаються закупівлі «в одного учасника») не лише у «особливий період», а й під час «надзвичайного стану». Ну це нормально.

По-друге, дозволити «переговорну процедуру» по процедурі, скороченій аж до одного дня. І це під час війни може бути прийнятним.

Але головна новела інша. Вона не прописана в законопроекті Кузьмука і саме в цьому її фішка.

І це по-третє. З закону про держзакупівлі пропонується повністю викреслити перелік замовників, яким дозволено проводити скорочені до одного дня неконкурентні закупівлі. Мова йде саме за той перелік, який з боями 6 травня депутати таки внесли в закон – Міноборони, МВС та інші силові структури.

Фактично це означає, що проводити скорочені до одного дня неконкурентні закупівлі буде дозволено БУДЬ-КОМУ без ЖОДНИХ ОБМЕЖЕНЬ.

Чи є потреба пояснювати, що означає дозвіл купувати будь-що за будь-якою ціною у будь-кого? Здається, що читачам «Наших Грошей» все зрозуміло. Але тільки не Кузьмуку і угрупуванню, яке намагається протягнути цей законопроект. Тому пошлемось на зрозумілі їм слова з висновку Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією: «У проекті акта виявлено корупціогенні фактори – проект акта не відповідає вимогам антикорупційного законодавства».

Немає жодних сумнівів, що цей законопроект будуть протягувати під балачки, що для армії під час війни потрібні якнайкращі умови. І ми не проти цього. Але є кілька але.

По-перше. Тендерні умови для армії вже створено. А те, що військові через власну безалаберність не можуть витратити вже виділені їм 4 млрд грн, включаючи дурника, коли їм розповідають, що тендерна процедура вже спрощена – це виключно проблеми тилових пацюків, які не звикли добре робити свою роботу.

Це чудово продемонстрував скандал із закупівлею бронежилетів. Армійські бюрократи занадто довго тягнули волинку з оголошенням тендеру, а коли обрали постачальника, то виявилось, що він шиє бронежилети занадто довго. Тому міністр оборони Коваль перевів стрілки на Антимонопольний комітет, прикриваючи власних генералів (докладно про цю історію у статті «Брехня про бронежилети для армії»).

По-друге. Законопроект Кузьмука полегшує тендерні умови не лише для армії, а взагалі для будь-кого.

Звідси простий висновок. Якщо для армії треба спрости і так прості закупівлі – ОК, робіть це. Але робіть це саме для військових. Тому в законі потрібно залишити перелік замовників, яким дозволяється це робити: Міноборони, МВС, СБУ, Нацгвардії, прикордонникам, зовнішній розвідці, Держслужбі спецзв’язку, Держслужбі надзвичайних ситуацій.

Бо, якщо на війні можна буде легально заробляти – то вона ніколи не закінчиться.