Будні Нацгвардії під Слов’янськом: прострелена броня, зацвілий хліб і мапи 85-го року
Громадське.Кременчук разом із волонтерами навідались до бійців Нацгвардії під Слов’янськом, які розповіли про своє перебування там.
Розповідають про нестачу рацій для спілкування між собою. Як наслідок, зв'язок між блокпостами відсутній, от і виходить – часто обстрілюють своїх. Ті рації, які дарують волонтери, не здатні кодувати сигнал, тому терористи спокійно прослуховують ефір.
Також бракує засобів нічного бачення і тепловізорів. Є один, але його призначення – полювання, - розповідають бійці. Не довіряють вони і якості армійських бронежилетів, тому багато хто з них користується власними. А на деяких постах стоять люди, які не вміють користуватися гранатометом.
З харчуванням теж проблема – їжа завозиться нерегулярно, тому доводиться їсти, що залишилось або ж привезене волонтерами.
Військові показують видані мапи, їх друкували 1985 року, там чимало невідповідностей із сучасною місцевістю. Воюючи в таких умовах, деякі солдати ще й ніяк не оформлені, їхні контракти втрачені.
