Чому український гурт “Luiku” набирає популярності за кордоном

Музика для того, аби менше думати… Саме так позиціонує себе український етно-денс гурт “Luiku”. Проєкт існує ще з 2013 року та з кожним роком популярність тільки зростає. Мікс української, румунської, польської, турецької, угорської музики запалює слухачів драйвом та енергією.

Нещодавно гурт “Luiku” виступив для іванофранківців в рамках фестивалю “Межа”. Тож нам вдалось поспілкуватись із лідером гурту Дмитром Ципердюком.

– Складно знову розпочинати виступи після “карантинної перерви”?

Карантин дається взнаки. Ми, як артисти, страждаємо найбільше. Банки працюють, кафе відкрили, а з концертами проблема. В нас було скасовано багато фестивалів у Європі та в Україні, тож ми трішки втратили форму. Тепер надолужуємо.

– За час карантину Ви підготували щось новеньке для своїх шанувальників?

Так, ми зробили низку відеороликів, які створювались на моїй фермі під Києвом. Я вже певний час проживаю в будинку під Києвом, вирощую виноград, яблука та інше. Звісно, залишається більше часу для творчості. Є можливість щось переосмислити, написати нові тексти, нові пісні. До речі, згодом будемо презентувати новий сингл “А тобі все мало”. Сподіваюсь, що згодом завітаю на радіо “ВЕЖА” із новим треком.
Тож є мінуси карантину, але є й плюси. Музиканти трішки перепочили, зайняли власним здоров’ям і пишуть нові пісні.

– Ви активно виступаєте у Польщі, і вважаєте, що там краще сприймають жанр у якому Ви експериментуєте. Чому в Україні з цим кепсько?

Публіка буває дуже різною. Вікова категорія наших слухачів, які бувають на концертах та фестивалях, досить широка: від дітей до поважних людей. Фішкою нашого гурту є те, що ми пропагуємо етномузику не тільки українського карпатського регіону, а й карпатського регіону Польщі, Румунії та просуваємось до Балканів, експериментуємо з ромською музикою. Тому нам легко виступати й за кордоном для різних людей. Наша музика має відлуння в серці кожного слухача, де б ми не грали: чи в Польщі, чи в Грузії, чи в Білорусії, чи в Молдові. Ми не залишаємо людей байдужими.

Звісно, є таке розуміння – корпоративи, де час від часу доводиться виступати для 15 чи 50 людей. Бувають різні ситуації. Стосовно Польщі та інших країн, маю сказати, що там ми завжди запалюємо. Немає такого, щоб люди стояли спиною до нас.

Музика для того, аби менше думати… Саме так позиціонує себе український етно-денс гурт “Luiku”. Проєкт існує ще з 2013 року та з кожним роком популярність тільки зростає. Мікс української, румунської, польської, турецької, угорської музики запалює слухачів драйвом та енергією.

Нещодавно гурт “Luiku” виступив для іванофранківців в рамках фестивалю “Межа”. Тож нам вдалось поспілкуватись із лідером гурту Дмитром Ципердюком.

– Складно знову розпочинати виступи після “карантинної перерви”?

Карантин дається взнаки. Ми, як артисти, страждаємо найбільше. Банки працюють, кафе відкрили, а з концертами проблема. В нас було скасовано багато фестивалів у Європі та в Україні, тож ми трішки втратили форму. Тепер надолужуємо.

– За час карантину Ви підготували щось новеньке для своїх шанувальників?

Так, ми зробили низку відеороликів, які створювались на моїй фермі під Києвом. Я вже певний час проживаю в будинку під Києвом, вирощую виноград, яблука та інше. Звісно, залишається більше часу для творчості. Є можливість щось переосмислити, написати нові тексти, нові пісні. До речі, згодом будемо презентувати новий сингл “А тобі все мало”. Сподіваюсь, що згодом завітаю на радіо “ВЕЖА” із новим треком.
Тож є мінуси карантину, але є й плюси. Музиканти трішки перепочили, зайняли власним здоров’ям і пишуть нові пісні.

– Ви активно виступаєте у Польщі, і вважаєте, що там краще сприймають жанр у якому Ви експериментуєте. Чому в Україні з цим кепсько?

Публіка буває дуже різною. Вікова категорія наших слухачів, які бувають на концертах та фестивалях, досить широка: від дітей до поважних людей. Фішкою нашого гурту є те, що ми пропагуємо етномузику не тільки українського карпатського регіону, а й карпатського регіону Польщі, Румунії та просуваємось до Балканів, експериментуємо з ромською музикою. Тому нам легко виступати й за кордоном для різних людей. Наша музика має відлуння в серці кожного слухача, де б ми не грали: чи в Польщі, чи в Грузії, чи в Білорусії, чи в Молдові. Ми не залишаємо людей байдужими.

Звісно, є таке розуміння – корпоративи, де час від часу доводиться виступати для 15 чи 50 людей. Бувають різні ситуації. Стосовно Польщі та інших країн, маю сказати, що там ми завжди запалюємо. Немає такого, щоб люди стояли спиною до нас.

 Український гурт “Luiku” додає драйву закордонним фестивалям. Ось як польська преса описує виступ гурту: “Їхня музична (і не музична) стилістика не піддається на спроби класифікації. Їхній виступ – то не просто концерт, а специфічний музичний перформенс. Тут і електронна музика, і етнічна… І взагалі не знати яка”.

– Маєте власний рецепт проти осінньої хандри? Як бути завжди позитивним та веселим як Ви?

До карантину ми вже звикли.

– То варто просто звикнути до всього?

Люди, як таргани та щурі – звикають до всього (сміється). Це не я так кажу, а науковці. Стосовно осінньої хандри, то насамперед, в кожної погоди є свої позитивні сторони. Осінь – романтична пора, що надихає. До речі, цього року досить тепла. Справді, є варіанти, як підняти настрій: починаючи від чарки коньяку і закінчуючи музикою гурту “Luiku”.
Якщо вже зовсім “лажа” із настроєм, то просто послухайте будь-яку пісню “Luiku”. Вона точно заставить танцювати та радіти життю.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!